Ключові слова
вторинний дефект міжпередсердної перегородки
ультразвукова діагностика
Як цитувати
Анотація
Проведено порівняльний аналіз даних обстеження й лікування 158 дітей, які народилися з нормальним терміном гестації. До основної групи ввійшли 77 дітей (ізольована відкрита артеріальна протока мала місце у 42 дітей, поєднана із вторинним дефектом міжпередсердної перегородки – у 35). Групу порівняння становила 81 дитина (із ізольованою відкритою артеріальною протокою – 46 дітей та з відкритою артеріальною протокою в комбінації з вторинним дефектом міжпередсердної перегородки – 35). Доведено, що використання запропонованих діагностичного алгоритму та ультразвукових методик надає можливість визначати гемодинамічну значущість відкритої артеріальної протоки та передбачати її самозакриття в разі ізольованої вади та зневажання невеликим вторинним дефектом міжпередсердної перегородки за його комбінації з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою, що дозволило уникнути зайвих оперативних втручань, зокрема з використанням штучного кровообігу.
Посилання
Krasuski R.A., Bashore T.M. (2016). Congenital heart disease epidemiology in the United States: blindly feeling for the charging elephant. Circulation, vol. 134 (2), pp. 110–113.
Zhu Z., Cheng Y., Yang W., Zhu Z., Cheng Y., Yang W. et al. (2016). Who should be targeted for the prevention of birth defects? A latent class analysis based on a large, population-based, cross-sectional study in Shaanxi Province, Western China. PLoS One, vol. 16, № 11 (5), e0155587.
Kalashnikova Ye.A., Nikitina N.A. (2017). Otkrytyi arterialnyi protok: osobennosti rannei neonatalnoi, postnatalnoi diahnostiki, klinicheskoi manifestatsii, lecheniie i prohnoz [Open ductus arteriosus: features of early neonatal, postnatal diagnosis, clinical manifestation, treatment and prognosis]. Zdorovie rebenka – Child Health, vol. 12, № 2, pp. 171–176 [in Russian].
Stout K.K., Daniels C.J., Aboulhosn J.A., Bozkurt B., Broberg C.S., Colman J.M. et al. (2019). 2018 AHA/ACC Guideline for the management of adults with congenital heart disease: a report of the American college of cardiology / American heart association task force on clinical practice guidelines. AHA J. Circulation, vol. 139, № 14, pp. 698−800.
Chepurnykh Ye.Ye., Grigoriev Ye.H. (2014). Vrozhdennyie poroki serdtsa [Congenital heart defects]. Sibirskii meditsinskii zhurnal – Siberian Medical Journal, № 3, pp. 121–127 [in Russian].
Irfan Oğuz Şahin, Canan Yolcu, Ayşegül Elbir Şahin, Mustafa Kara, Yaşar Demirelli, Haşim Olgun, Naci Ceviz (2017). Which criteria are more valuable in defining hemodynamic significance of patent ductus arteriosus in premature infants? Respiratory or Echocardiographic? Med. Bull. Haseki, vol. 55, pp. 32–36.
Arlettaz R. (2017). Echocardiographic evaluation of patent ductus arteriosus in preterm infants. Frontiers in Pediatrics, vol. 5, № 147, pp. 1–9.
Evans N. (Primary author). (2016). Compliance with this Guideline is recommended: women and babies: management of patent ductus arteriosus in preterm infants. Sydney Local Health District, 19 р.
Mitra S., Florez I.D., Tamayo M.E., Aune D., Mbuagbaw L., Veroniki A.A., Thabane L. (2016). Effectiveness and safety of treatments used for the management of patent ductus arteriosus (PDA) in preterm infants: a protocol for a systematic review and network meta-analysis. BMJ Open, vol. 6, № 7, pp. e011271.