Ключові слова
трансплантація нирки
ВК-поліомавірусна інфекція
циклоспорин А
такролімус
Як цитувати
Анотація
Вивчали частоту розвитку ВК-поліомавірусної інфекції на першому році післятрансплантаційного періоду з урахуванням нозологічних форм і впливу імуносупресорів. Обстежено 46 реципієнтів ниркового трансплантата, виявлено 7 (15,21 %) випадків вірусурії та 5 (10,86 %) випадків вірусемії ВК-поліомавірусу. У пацієнтів, які отримували такролімус, вірусемія й вірусурія були достовірно вище, ніж у тих пацієнтів, у схему імуносупресії яких уходить циклоспорин A. Виявлено достовірне підвищення частоти розвитку вірусурії у трансплантованих хворих з цукровим діабетом протягом першого року після операції. З метою поліпшення виживання трансплантата в післятрансплантаційному періоді можна рекомендувати конверсію імуносупресивної терапії з циклоспорину на такролімус.
Посилання
Bohl D.L., Brennan D.C. (2007). BK virus nephropathy and kidney transplantation. Clin. J. Am. Soc. Nephrol., vol. 2 (1), pp. S36–S46.
Knowles W.A., Pipkin P., Andrews N., Vyse A., Minor P., Brown D.W., Miller E. (2003). Population-based study of antibody to the human polyomaviruses BKV and JCV and the simian polyomavirus SV40. J. Med. Virol., vol. 71, pp. 115–123.
Ranjan R., Rani A., Brennan D.C., Finn P.W., Perkins D.L. (2017). Complete genome sequence of BK polyomavirus subtype Ib-1 detected in a kidney transplant patient with BK viremia using shotgun sequencing. Genome Announc., vol. 5 (6), pii e01474–16.
Anzivino E., Bellizzi A., Mitterhofer A.P., Tinti F., Barile M., Colosimo M.T. et al. (2011). Early monitoring of the human polyomavirus BK replication and sequencing analysis in a cohort of adult kidney transplant patients treated with basiliximab. Virol. J., vol. 8, pp. 407.
Egli A., Infanti L., Dumoulin A., Buser A., Samaridis J., Stebler C. (2009). Prevalence of polyomavirus BK and JC infection and replication in 400 healthy blood donors. J. Infect. Dis., vol. 199, pp. 837–846.
Beimler J., Sommerer C., Zeier M. (2007). The influence of immunosuppression on the development of BK virus nephropathy – does it matter? Nephrol. Dial. Transplant., vol. 22 (8), pp. 66–71.
Comoli P., Cioni M., Basso S., Gagliardone C., Potenza L., Verrina E. et al. (2013). Immunity to polyomavirus BK infection: immune monitoring to regulate the balance between risk of BKV nephropathy and induction of alloimmunity. Clin. Dev. Immunol., vol. 2013, pp. 256923.
Garces J.C. (2010). BK virus-associated nephropathy in kidney transplant recipients. Ochsner. J., vol. 10, pp. 245–249.
Sawinski D., Goral S. (2015). BK virus infection: an update on diagnosis and treatment. Nephrol. Dial. Transplant., vol. 30, pp. 209–217.
Shah K.V. (2000). Human polyomavirus BKV and renal disease. Nephrol. Dial. Transplant., vol. 15 (6), pp. 754–755.
Randhawa P., Brennan D.C. (2006). BK virus infection in transplant recipients: an overview and update. American Journal of Transplantation, vol. 6 (9), pp. 2000–2005.
Hirsch H.H., Vincenti F., Friman S., Tuncer M., Citterio F., Wiecek A. et al. (2013). Polyomavirus BK replication in de novo kidney transplant patients receiving tacrolimus or cyclosporine: a prospective, randomized, multicenter study. Am. J. Transplant., vol. 13, pp. 136–145.