Ключові слова
цереброваскулярна патологія
стресовий ризик
медико-психологічна допомога
Як цитувати
Анотація
Протягом 2016–2018 років у 383 пацієнтів з цереброваскулярною патологією різного ступеня прояву досліджували особливості копінгу з використанням опитувальника WCQ. Для аналізу факторів потенційного стресового навантаження пацієнтів було розподілено на групи на основі тесту «Аналіз стилю життя». Установлено, що підвищений стресовий ризик поєднується з неадаптивним копінг-профілем, а саме: частим застосуванням таких стратегій стрес-долаючої поведінки, як дистанціювання й уникнення, високою напруженістю конфронтації, зверненням до психосоціального ресурсу та зниженням здатності до рішення проблем. Пацієнтам з ризиком розвитку і клінічними проявами цереброваскулярної патології притаманні підвищення ролі стратегій конфронтації, відповідальності, дистанціювання відносно показників у соматично здорових опитуваних, що вказує на особливості їхньої реакції на стрес і застосування менш ефективних способів його подолання. У пацієнтів після інсульту у зв’язку з різкою зміною фізичного й соціального статусу, вираженими особистісними реакціями на соматичну катастрофу копінг-профіль різко деформувався й характеризувався дисбалансом адаптивних і неадаптивних копінг-стратегій з різким переважанням напруженості останніх. Поєднання високої напруженості стратегій конфронтації, відповідальності, дистанціювання та уникнення з підвищеним стресовим ризиком у пацієнтів на різних етапах розвитку цереброваскулярної патології свідчить про специфічну дезадаптивну поведінкову диспозицію з потенційно більшим ризиком розвитку стрес-асоційованих розладів.
Посилання
Weber H. Belastungsverarbeitung / H. Weber // Z. fur Klinische Psychologic. – 1992. – Bd. 21. – Р. 17–27.
Церковский А. Л. Современные взгляды на копинг-проблему / А. Л. Церковский // Вестник ВГМУ. – 2006. – № 3. – С. 112–121.
HCN channels in the hippocampus regulate active coping behavior / D. W. Fisher, Y. Han, K. A. Lyman [et al.] // J. Neurochem. – 2018. – Vol. 146 (6). – P. 753–766.
Defining and quantifying coping strategies after stroke: a review / C. Donnellan, D. Hevey, A. Hickey, D. O'Neill // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. – 2006. – Vol. 77 (11). – P. 1208–1218.
Factors associated with post-stroke depression and fatigue: lesion location and coping styles / C. Wei, F. Zhang, L. Chen [et al.] // J. Neurol. – 2016. – Vol. 263 (2). – P. 269–276.
Долганова Н. П. Стресс-совладающее поведение лиц с повышенным кардиометаболическим риском / Н. П. Долганова // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. – 2012. – № 153-1. – С. 197–205.
A prospective study on coping strategies and quality of life in patients after stroke, assessing prognostic relationships and estimates of cost-effectiveness / A. S. Darlington, D. W. Dippel, G. M. Ribbers [et al.] // J. Rehabil. Med. – 2009. – Vol. 41 (4). – P. 237–241.
Coping strategies and health-related quality of life after stroke / V. Lo Buono, F. Corallo, P. Bramanti, S. Marino // J. Health Psychol. – 2017. – Vol. 22 (1). – P. 16–28.
Coping strategies as determinants of quality of life in stroke patients: a longitudinal study / A. S. Darlington, D. W. Dippel, G. M. Ribbers [et al.] // J. Cerebrovasc. Dis. – 2007. – Vol. 23 (5–6). – P. 401–407.
Вишнева А. Е. Динамика стратегий совладания у больных c последствиями инсультов и черепно-мозговых травм / А. Е. Вишнева // Национальный психологический журнал. – 2013. – № 1 (9). – С. 103–109.
Problem-solving therapy during outpatient stroke rehabilitation improves coping and health-related quality of life: randomized controlled trial / M. M. Visser, M. H. Heijenbrok-Kal, A. Van't Spijker [et al.] // Stroke. – 2016. – Vol. 47 (1). – P. 135–142.
Coping, problem solving, depression, and health-related quality of life in patients receiving outpatient stroke rehabilitation / M. M. Visser, M. H. Heijenbrok-Kal, A. V. Spijker [et al.] // Arch. Phys. Med. Rehabil. – 2015. – Vol. 96 (8). – P. 1492–1498.