Вибір методу хірургічного лікування менінгіом верхньої стрілової пазухи

Анотація

Менінгіоми Верхньої Стрілової Пазухи (ВСП) становлять особливу хірургічну складність через тісне розташування поруч із життєво важливими венозними структурами. Незважаючи на те, що мікрохірургічне видалення залишається основним методом лікування, у випадках неповного (субтотального) видалення пухлини все більшого значення набуває застосування ад’ювантної радіохірургії. Метою дослідження було вивчення модальності хірургічного лікування менінгіом ВСП та обґрунтування доцільності радіохірургічного лікування. Було досліджено 68 пацієнтів, прооперованих у 2019–2024 рр. 49 (72 %) пацієнтам було виконано тотальне видалення менінгіоми ВСП (за шкалою Simpson I–II), 19 (28 %) – субтотальне видалення з залишенням резидуального компоненту пухлини у порожнині ВСП. Дослідження було виконане з дотриманням принципів біоетики, зокрема Хельсінкської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024), та схвалено комітетом з питань етики ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» (Протокол № 5 від 13.12.2017), з отриманням інформованої згоди всіх пацієнтів. Серед ранніх ускладнень у пацієнтів після тотального видалення ВСП були зафіксовані: параплегія – у 2 спостереженнях (3 %), тетраплегія – 1 (1 %), структурна вторинно-генералізована епілепсія – 1 (1 %), венозний інфаркт – 1 (1 %). 6-місячний МРТ контроль не виявив продовження росту пухлини та резидуальних елементів менінгіоми ВСП у жодного з пацієнтів. Було зроблено висновок, що мікрохірургічне видалення залишається основним методом лікування менінгіом ВСП, забезпечуючи високий відсоток безрецидивних періодів у пацієнтів. Комбіноване лікування, що включає мікрохірургію та радіохірургію, продемонструвало свою ефективність у збереженні якості життя пацієнтів, знижуючи ризики рецидиву пухлини та тяжких післяопераційних ускладнень.

Ключові слова: венозний відтік, тромбоз, післяопераційні ускладнення, безрецидивне виживання.