Ключові слова
інтенсивна терапія
програма ERAS
колекальциферол
D-фруктоза-1,6-дифосфат
рухова активність
частота серцевих скорочень
прогноз
Як цитувати
Анотація
Подано результати лікування пацієнтів із надлишковою масою тіла за програмою ERAS.
Порівняно різні протоколи інтенсивної терапії й доведено, що до основного протоколу найкраще додавати колекальциферол та D-фруктозо-1,6-дифосфат натрію гідрат. Збільшення кількості секреторної активної жирової тканини в організмі супроводжується зменшенням біодоступності вітаміну D, унаслідок зниження рівня 25(OH)D у крові підвищується рівень паратгормону. Це призводить до вторинних змін у кальцієво-фосфорному обміні, що унеможливлює виконання обов’язкових умов програми ERAS. Серед найважливіших із цих умов - руховий режим, згідно з яким необхідною є фізична активність пацієнта щонайменше 8 годин поза ліжком із повним самообслуговуванням. Установлено, що додавання розчину колекальциферолу та розчину D-фруктозо-1,6-дифосфату натрієвої солі гідрату до основного протоколу періопераційної інтенсивної терапії безпосередньо впливає на ефект швидкого відновлення після планової операції, якість рухової активності пацієнтів шляхом відновлення втрачених функцій м’язів. Це відбувається завдяки підвищенню якості м’язової діяльності як потужного енергозалежного процесу на тлі покращання адаптації організму до фізичного навантаження, що сприяє більш швидкому відновленню реакції серцево-судинної системи (показника частоти серцевих скорочень) на рухову активність протягом 8 годин щодня у післяопераційному періоді.
Ключові слова: надлишкова маса, інтенсивна терапія, програма ERAS, колекальциферол, D-фруктоза-1,6-дифосфат, рухова активність, частота серцевих скорочень, прогноз.
Посилання
Baumgartner, R. N., Koehler, К. М., Gallagher, D., Romero, L., Heymsfield, S. B., Ross, R. R., et al. (1998). Epidemiology of sarcopenia among the elderly in New Mexico. Am. J. Epidemiol., 147(8), 755-763. DOI: 10.1093/oxfordjoumals.aje.a009520. PMID: 9554417.
Gillis, C., Martin, L., Gill, M., Gilmour, L., Nelson, G., Gramlich, L. (2019). Food is medicine: a qualitative analysis of patient and institutional barriers to successful surgical nutrition practices in an enhanced recovery after surgery setting. Nutr. Clin. Pract., 34(4), 606-615. DOI: 10.1002/ nep.10215. PMID: 30430630.
Ariyoshi, N., Nogi, M., Ando, A., Watanabe, H., Umekawa, S. (2017). Cardiovascular consequences of hypophosphatemia. Panminerva Med., 59(3), 230-240. DOI: 10.23736/S0031-0808.17.03331-6. PMID: 28497938.
Christopoulou, E. C., Filippatos, T. D., Megapanou, E., Elisaf, M. S., Liamis, G. (2017). Phosphate imbalance in patients with heart failure. Heart Fail. Rev., 22(3), 349-356. DOI: 10.1007/ S10741-017-9615-6. PMID: 28432604.
Dzik, K. P., Kaczor, J. J. (2019). Mechanisms of vitamin D on skeletal muscle function: oxidative stress, energy metabolism and anabolic state. Eur. J. Appl. Physiol., 119(4, 825-839. DOI: 10.1007/s00421-019-04104-x. PMID: 30830277. PMCID: PMC6422984. 6. Scott, M. J., Baldini, G., Fearon, K. C., Feldheiser, A., Feldman, L.,S., Gan, T. J., et al. (2015). Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) for gastrointestinal surgery, part 1: pathophysiological considerations. Acta Anaesthesiol. Scand., 59(10), 1212-1231. DOI: 10.1111/aas. 12601. PMID: 26346577. PMCID: PMC5049676.
Moningi, S., Patki, A., Padhy, N., Ramachandran G. (2019). Enhanced recovery after surgery: an anesthesiologist’s perspective. J. Anaesthesiol. Clin. Pharmacol., 35(l), 5-13. DOI: 10.4103/ joacp.JOACP_238_16. PMID: 31142953. PMCID: PMC6515715.
Kim, S. H., Kim ,W., Yang, S., Kwon, S., Choi, K. H. (2018). Influence of occupation on sarcopenia, sarcopenic obesity, and metabolic syndrome in men over 65 years of age. J. Occup. Environ. Med., 60(10, e512-e517. DOI: 10.1097/ЮМ.0000000000001412. PMID: 30059360.
Joyce, N. C., Oskarsson, B., Jin, L. W. (2012). Muscle biopsy evaluation in neuromuscular disorders.
Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am., 23(3, 609-631. DOI: 10.1016/j.pmr.2012.06.006. PMID: 22938878. PMCID: PMC4590778.
Marzetti, E., Calvani, R., Cesari, M., Buford, T. W., Lorenzi, M., Behnke, B. J., Leeuwenburgh, C. (2013). Mitochondrial dysfunction and sarcopenia of aging: from signaling pathways to clinical trials. Int. J. Biochem. Cell Biol., 45(10), 2288-2301. DOI: 10.1016/j.biocel.2013.06.024. PMID: 23845738. PMCID: PMC3759621.
Picard, M., McEwen, B. S., Epel, E. S., Sandi, C. (2018). An energetic view of stress: Focus on mitochondria. Front. Neuroendocrinal., 49, 72-85. DOI: 10.1016/j.yfme.2018.01.001. PMID: 29339091. PMCID: PMC5964020.
Gaignard, P, Liere, P., Therond, P., Schumacher, M., Slama, A., Guennoun, R. (2017). Role of sex hormones on brain mitochondrial function, with special reference to aging and neurodegenerative diseases. Front. Aging Neurosci., 7(9), 406. DOI: 10.3389/fnagi.2017.00406. PMID: 29270123. PMCID: PMC5725410.