Клініко-неврологічні особливості передчасно народжених дітей із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС
PDF

Ключові слова

недоношеність
дитячий церебральний параліч
гідроцефалія
рухові розлади
гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи

Анотація

Вивчено клініко-неврологічні особливості передчасно народжених дітей із перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи (ЦНС). Проведено комплексне обстеження 79 недоношених дітей обох статей, які перенесли перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС. У 37,9 % обстежених діагностовано спастичний церебральний параліч, у 20,3 % – спастичну диплегію, у 27,8 % – дитячу геміплегію, у 13,9 % – набуту гідроцефалію внаслідок нетравматичних внутрішньошлуночкових крововиливів. У 10,3 % дітей відмічались тяжкі рухові розлади (хворі зі спастичним церебральним паралічем та набутою гідроцефалією без оперативного втручання), 37,7 % дітей не освоїли ходьби (хворі зі спастичною диплегією, спастичним церебральним паралічем та набутою гідроцефалією, прооперовані в терміни після 6 місяців життя), 35,5 % дітей освоїли ходьбу з допоміжними пристроями (хворі зі спастичною диплегією та набутою гідроцефалією, прооперовані в терміни до 6 місяців життя), 16,5 % освоїли ходьбу без обмежень (діти з дитячою геміплегією та набутою гідроцефалією, прооперовані до 6 місяців життя). Характерними структурними змінами при перинатальному гіпоксично-ішемічному ураженні ЦНС є перивентрикулярна лейкомаляція ІІ–ІІІ ступенів і внутрішньошлуночкові крововиливи І–ІІІ ступенів. Установлено, що у структурі тяжких рухових порушень у дітей із перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС значне місце посідають порушення довільної регуляції рухів і постурального контролю. Установлено чіткий прояв тісноти кореляційного зв’язку між порушенням моторних функцій, пізнавальною активністю та рівнем тривожності в обстежених дітей, що свідчить про негативний вплив негативного емоційного стану на розвиток дитини з тяжкими руховими порушеннями.

https://doi.org/10.35339/msz.2019.85.04.08
PDF

Посилання

Palchik A.B., Fedorov L.A., Poniatishin A.Ye. (2012). Nevrolohiia nedonoshennykh detei [Neurology of premature babies]. (3d ed.). Мoscow: MEDpress-inform, 352 p. [in Russian].

Pakula A.T., Van Naarden Braun K., Yeargin-Allsopp M. (2009). Cerebral palsy: classification and epidemiology. Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am., № 20 (3), pp. 425–452.

Lvov V.S., Pozdniakov A.V., Ivanov D.O., Melashenko T.V., Makarov L.M., Pozdniakova O.F. (2019). Diffuzionno-tenzornaia MRT v diahnostike perinatalnoho hipoksicheski-ishemicheskoho porazheniia holovnoho mozha u nedonoshennykh novorozhdennykh [Diffusion tensor MRI in the diagnosis of perinatal hypoxic-ischemic brain damage in premature infants]. Luchevaia diahnostika i terapiia – Radiation Diagnostics and Therapy, № 3 (10), pp. 53–59 [in Russian].

Mukhtarova S.N. (2010). Znacheniie opredeleniia neirospetsificheskoi yenolazy v otsenke tiazhesti hipoksicheski-ishemicheskikh porazhenii mozha u novorozhdennykh [The value of determining neurospecific enolase in assessing the severity of hypoxic-ischemic brain lesions in newborns]. Meditsinskiie Novosti Hruzii – Georgia Medical News, № 4 (181), pp. 49–54 [in Russian].

Kachmar O.O. (2008). Systema klasyfikatsii velykykh motornykh funktsii u ditei iz tserebralnymy paralichamy [Classification system of large motor functions in children with cerebral palsy]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal – International Journal of Neurology, № 1 (17), pp. 90–93 [in Russian].

Palisano R., Rosenbaum P., Bartlett D., Livingston M. (2008). Content validity of the expanded and revised Gross Motor Function Classification System. Developmental Medicine & Child Neurology, № 50 (10), pp. 744–750.

Shevchenko L.A., Bobrova V.I. (2017). Perinatalnyie motornyie sindromy i ikh terapevticheskaia korrektsiia: monohrafiia dlia vrachei neonatolohov, pediatrov, nevrolohov, semeinykh vrachei, vrachei-internov, studentov vysshykh meditsinskikh uchebnykh zavedenii [Perinatal motor syndromes and their therapeutic correction: a monograph for neonatologists, pediatricians, neurologists, family doctors, interns, students of higher medical educational institutions]. Zaporizhzhia, Kiev: Prosvita, 158 p. [in Russian].

Rooz R. (2011). Neonatolohiia. Prakticheskiie rekomendatsii [Neonatology. Practical advice]. (R. Rooz, O. Gentsel-Borovicheni, G. Prokitte, Trans. from German). Мoscow: Med. lit., 592 p. [in Russian].

Berger R., Pierce M., Wisniewski S., Adelson P.D., Clark R.S.B., Ruppel R.A., Kochanek P.M. (2002). Neuronspecific enolase and s100B in cerebrospinal fluid after severe traumatic brain injury in infants and children. Pediatrics, № 109 (2), pp. 34–38.

Oh S.H., Lee J.G., Na S.J., Park J.H., Choi Y.C., Kim W.J. (2003). Prediction of early clinical severity and extent of neuronal damage in anterior-circulation infarction using the initial serum neuron-specific enolase level. Arch. Neurol., № 60 (1), pp. 37–41.

Klinichni nastanovy «Orhanichni urazhennia nervovoi systemy u ditei», 2013 r. [Clinical guidelines «Organic lesions of the nervous system in children», 2013]. Retrieved from URL:

https://dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2019/11/2013_286ykpmd_tserparal_dity.pdf [in Ukrainian].

Manual sbility Classification system for children with cerebral palsy 4–18 years. Retrieved from URL: http://www.macs.nu/download-content.php.

Systema klasyfikatsii velykykh motornykh funktsii – GMFCS [Classification system for large motor functions – GMFCS]. Vse pro DTSP. Informatsia dla patsientiv, yikh simei ta spetsialistiv – All about cerebral palsy. Information for patients, their families and specialists. Retrieved from URL: http://www.dcp.com.ua/GMFCS.