Вплив поліоксипропіленгліколю молекулярної маси 500 у субтоксичних дозах на рецепторний апарат і внутрішньоклітинний метаболізм
Том 67 № 2 (2015), Теоретична і експериментальна медицина
Том 67 № 2 (2015)

Вплив поліоксипропіленгліколю молекулярної маси 500 у субтоксичних дозах на рецепторний апарат і внутрішньоклітинний метаболізм

Теоретична і експериментальна медицина
Опубліковано April 17, 2020
Л.Д. Попова
Харківський національний медичний університет
С.О. Стеценко
Харківський національний медичний університет
М.Є. Жерновая
Луганський державний медичний університет, м. Рубіжне
О.О. Шевченко
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
А.В. Бондарева
Харківський національний медичний університет
PDF

Ключові слова

поліоксипропіленгліколь
субтоксичні дози
ксенобіотик

Як цитувати

Попова, Л., Стеценко, С., Жерновая, М., Шевченко, О., & Бондарева , А. (2020). Вплив поліоксипропіленгліколю молекулярної маси 500 у субтоксичних дозах на рецепторний апарат і внутрішньоклітинний метаболізм. Медицина сьогодні і завтра, 67(2), 31–36. вилучено із https://msz.knmu.edu.ua/article/view/500
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Вивчено вплив поліоксипропіленгліколю молекулярної маси 500 в умовах тривалої субтоксичної дії на рецепторний апарат і систему внутрішньоклітинного циклазного медіаторного каскаду в підгострому експерименті на теплокровних тваринах. Виявлено підвищення в печінці активності гуанілатциклази й пригнічення аденілатциклази на тлі збільшення вмісту цГМФ і зменшення рівня цАМФ під впливом лапролу у дозі 1/100 ДЛ50. Вивчено субтоксичну дію ксенобіотика на поглинання 45Са2+ мембранами мікросом гепатоцитів і синаптосом нейронів кори головного мозку. Виявлено підвищення даного показника як у печінці, так і в головному мозку. Показано, що Л-502-2-10 у 1/100 ДЛ50 підвищував константу дисоціації адренорецепторів й максимальну кількість місць рецепторного зв’язування в корі головного мозку.

PDF

Посилання

Детергенты – модуляторы радиомиметических эффектов / [В. И. Жуков, В. В. Мясоедов, Ю. И. Козин и др.]. – Белгород : Белвитамины, 2000. – 376 с.

Простые и макроциклические эфиры: научные основы охраны водных объектов / [В. И. Жуков, Л. Д. Попова, О. В. Зайцева и др.]. – Харьков : Торнадо, 2000 – 435 с.

Щербань Н. Г. Оценка риска здоровья населения от опасных отходов (биохимические исследования) / Н. Г. Щербань, В. И. Жуков, В. В. Мясоедов. – Харьков : Апостроф, 2010. – 156 с.

Биохимические аспекты экологической патологии, связанной с химическим загрязнением поверхностных источников водоснабжения / [Н. Г. Щербань, В. И. Жуков, В. В. Мясоедов, Ю. К. Резуненко]. – Харьков : Раритеты Украины, 2011. – 176 с.

Дорофеев Г. И. Циклические нуклеотиды и адаптация организма / Г. И. Дорофеев, Л. А. Кожемякин, В. Т. Ивашкин. – Л. : Наука, 1978. – 189 с.

Kebabian J. W. Multiple receptors for dopamine / J. W. Kebabian, D. B. Calne // Nature. – 1979. – V. 277. – P. 93–96.

Денисов В. М. Биохимия миокарда, поврежденного адреналином / В. М. Денисов, С. М. Рукавишников, В. И. Жуков. – Харьков : Оригинал, 1999. – 183 с.

Шаляпина В. Г. Физиология гормональной рецепции / В. Г. Шаляпина. – Л. : Наука, 1986. – 230 с.

Веденеева З. И. О роли альфа- и бета-рецепторов в происхождении экспериментальных некрозов миокарда / З. И. Веденеева // Бюл. эксперимент. биологии и медицины. – 1967. – № 10. – С. 50–53.