Ключові слова
цироз печінки
ожиріння
гемостаз
Як цитувати
Анотація
Вивчено вплив ривароксабану на показники гемостазу у хворих на алкогольний цироз печінки (АЦП) у поєднанні з ожирінням за неклапанної фібриляції передсердь (НКФП). Об’єктом дослідження були 48 хворих на АЦП класу А за Чайльдом-П’ю в поєднанні з ожирінням із НКФП, раніше нелікованою прямими оральними антикоагулянтами: 43 чоловіки і 5 жінок віком від 35 до 64 років, середній вік - (54,2±4,8) року. Залежно від лікування пацієнтів було розподілено на дві групи: 1-22 пацієнти, котрі отримували в комплексній терапії оральний антикоагулянт ривароксабану дозі 10 мг/добу впродовж 12 місяців; II - 26 пацієнтів, котрі отримували базову терапію без ривароксабану впродовж 12 місяців. Стан пацієнтів оцінювали до лікування, через 12, 24 та 48 тижнів від початку лікування. Ступінь тяжкості ЦП визначали за критеріями Чайльда-П’ю і шкалою MELD. Стратифікацію ризику кровотечі проводили за показниками шкали HAS- BLED. Показано, що у хворих на АЦП класу А за Чайльдом-П’ю в поєднанні з ожирінням за НКФП застосування в комплексній терапії ривароксабану впродовж 48 тижнів сприяло позитивній динаміці показників гемостазу: зниженню активності VIII фактора, фактора Віллебранда, зменшенню вмісту інгібітора активації плазміногену 1-го типу, Д-димеру (р<0,05) та підвищенню активності протеїну С (р<0,05), що супроводжувалось помірним зменшенням індексів Чайльда-П’ю і MELD, чого не спостерігалось у хворих, які отримували базову терапію. Застосування ривароксабану в пацієнтів такої когорти впродовж 48 тижнів не збільшило ризику великих кровотеч, за оцінюю клінічного перебігу і шкалою HAS-BLED. Доведено, що додавання ривароксабану в комплексну терапію хворих на АЦП класу А за Чайльдом-П’ю в поєднанні з ожирінням за НКФП сприяє позитивній динаміці показників гемостазу зі зменшенням ризику гіперкоагуляції. Така терапія не збільшує ризику великих кровотеч на стадії компенсації АЦП в поєднанні з ожирінням за НКФП.
Посилання
Nakaz MOZ Ukrainy vid 06.11.14 № 826. Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko- tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry khronichnykh neinfektsiinykh hepatytakh: Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Alkoholnyi hepatyt»; Alkoholna khvoroba pechinky. Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated November 6, 2014 № 826. On approval and implementation of medical and technological documents on standardization of medical care at chronic non-infectious hepatitis: Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) medical care «Alcoholic hepatitis»; Adapted clinical guidelines based on the evidence «Alcoholic liver disease»]. (2014). Retrieved from https://ukrgastro.com.ua/illnesses/ [in Ukrainian],
Nakaz MOZ Ukrainy № 597 vid 15.06.16. Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko- tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry fibryliatsii peredserd: Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysoko- spetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Fibryliatsiia peredserd» [Order of the Ministry of Health of Ukraine № 597 of 15.06.16. On approval and implementation of medical and technological documents for standardization of medical care for atrial fibrillation: Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care «Atrial fibrillation»]. (2016). Retrieved from https://www.dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2019/ll/2016_597_ykpmd_fibrpreds.pdf [in Ukrainian],
Nakaz MOZ Ukrainy vid 06.08.14 № 826. Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko- tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry khronichnykh neinfektsiinykh hepatytakh: Unifikovanyi klinichnyi protokol «Alkoholnyi steatohepatyt» [Order ofthe Ministry of Health of Ukraine dated 06.08.14 № 826. On approval and implementation of medical and technological documents on standardization of medical care at chronic non-infectious hepatitis: Unified clinical protocol «Alcoholic steatohepatitis»]. (2014). Retrieved from https://ukrgastro.com.ua/illnesses/ [in Ukrainian],
Nakaz MOZ Ukrainy vid 06.11.14 № 826. Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko- tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry khronichnykh neinfektsiinykh hepatytakh: Unifikovanyi klinichnyi protokol «Nealkoholnyi steatohepatyt» [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated November 6, 2014 № 826. On approval and implementation of medical and technological documents on standardization of medical care at chronic non-infectious hepatitis: Unified clinical protocol «Non-alcoholic steatohepatitis»]. (2014). Retrieved from https://ukrgastro.com.ua/illnesses/ [in Ukrainian],
Ambrosino R, Tarantino L., Di Minno G., Paternoster M., Graziano V., Petitto M. et. al. (2017). The risk of venous thromboembolism in patients with cirrhosis. Thrombosis and Haemostasis, vol. 26, issue 1, pp. 139-148. DOI: 10.1160/TH16-06-0450, PMID: 27761574.
European Association for the Study of the Liver. (2018). EASL Clinical Practice Guidelines for the management of patients with decompensated cirrhosis. Journal of Hepatology, vol. 69, issue 2, pp. 406-460. DOI: https://doi.org/10.1016/jjhep.2018.03.024.
Bos S., van den Boom B., Kamphuisen P.W., Adelmeijer X, Blokzijl H., Schreuder T., Lisman T. (2019). Haemostatic profiles are similar across all aetiologies of cirrhosis. Thrombosis and Haemostasis, vol. 119, issue 2, pp. 246-253. DOI: 10.1055/s-0038-1676954, PMID: 30609442.
Cagin Y.F., Bilgic Y., Berber X, Yildirim O., Erdogan M.A., Firat F. et al. (2019). The risk factors of portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis. Experimental and Therapeutic Medicine, vol. 17, issue 4, pp. 3189-3194. DOI: 10.3892/etm.2019.7300, PMID: 30936992, PMCID: PMC6434378.
Chiang D.J., McCullough A. J. (2014). The impact of obesity and metabolic syndrome on alcoholic liver disease. Clinics in Liver Disease, vol. 18, issue 1, pp. 157-163. DOI: 10.1016/j.cld.2013.09.006, PMID: 24274871, PMCID: PMC6130318.
Dirkmann D. (2019). The hemostatic system in patients with cirrhosis, monitoring of coagulation and management of bleeding. Critical Care for Potential Liver Transplant Candidates (pp. 101-118). Springer, Cham. DOI: 10.1007/978-3-319-92934-7 7.
European Association for the Study of the Liver (EASL); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). (2016). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J. Hepatol., vol. 64, issue 6, pp. 1388-1402. DOI: 10.1016/j.jhep.2015.11.004, Epub 2016 Apr 7, PMID: 27062661.
European Association for the Study of the Liver. (2018). EASL Clinical Practice Guidelines: Management of alcohol-related liver disease. Journal of Hepatology, vol. 69, issue 1, pp. 154-181. DOI: https://doi.org/10.1016/jjhep.2018.03.018.
Hoolwerf E.W., KraaijpoelN., Buller H.R., van EsN. (2018). Direct oral anticoagulants inpatients with liver cirrhosis: a systematic review. Thrombosis Research, vol. 170, pp. 102-108. DOI: 10.1016/ j.thromres.2018.08.011, Epub 2018 Aug 17, PMID: 30153564.
IntagliataN.M., Maitland H., Northup P.G., Caldwell S.H. (2015). Treating thrombosis in cirrhosis patients with new oral agents: ready or not? Hepatology, vol. 61, issue 2, pp. 738-739. DOI: 10.1002/ hep.27225, PMID: 24829112.
Jones K., Pham C., Aguilar C., Sheth S. (2020). Retrospective review on the safety and efficacy of direct oral anticoagulants compared with warfarin in patients with cirrhosis. Federal Practitioner, vol. 37, issue 10, pp. 479-485. DOI: 10.12788/fp.0058, PMID: 33132687, PMCID: PMC7592895.
Kalambokis G.N., Oikonomou A., Christou L., Kolaitis N.I., Tsianos E.V., Christodoulou D., Baltayiannis G. (2016). Von Willebrand factor and procoagulant imbalance predict outcome in patients with cirrhosis and thrombocytopenia. Journal of Hepatology, vol. 65, issue 5, pp. 921-928. DOI: 10.1016/ j.jhep.2016.06.002, PMID: 27297911.
Kirchhoff P, Benussi S., Kotecha D., Ahlsson A., Atar D., Casadei B. et al. (2016). 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. Eur. Heart J., vol. 37, issue 38, pp. 2893-2962. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw210, PMID: 27567408.
LapumnuaypolK.,DiMariaC.,ChiasakulT. (2019). Safety of direct oral anticoagulants inpatients with cirrhosis: a systematic review and meta-analysis. QJM: An International Journal of Medicine, vol. 112, issue 8, pp. 605-610. DOI: 10.1093/qjmed/hczl27.
Lip G.Y., Halperin J.L. (2010). Improving stroke risk stratification in atrial fibrillation. The American Journal of Medicine, vol. 123, issue 6, pp. 484-488. DOI: 10.1016/j.amjmed.2010.05.007.
Raja K., Jacob M., Asthana S. (2014). Portal vein thrombosis in cirrhosis. Journal of Clinical and Experimental Hepatology, vol. 4, issue 4, pp. 320-331. DOI: 10.1016/j.jceh.2013.12.003.
Saner F.H., Bezinover D. (2019). Assessment and management of coagulopathy in critically-ill patients with liver failure. Current Opinion in Critical Care, vol. 25, issue 2, pp. 179-186. DOI: 10.1097/ MCC.0000000000000591, PMID: 30855324.
SingalA.K.,BatallerR., Ahn J.,KamathP.S., ShahV.H. (2018). ACGclinicalguideline: alcoholic liver disease. The American Journal of Gastroenterology, vol. 113, issue 2, pp. 175-194. DOI: 10.1038/ ajg.2017.469, PMID: 29336434, PMCID: PMC6524956.
Turco L., de Raucourt E., Valla D.C., Villa E. (2019). Anticoagulation in the cirrhotic patient. JHEPReports, vol 1, issue 3,pp. 227-239. DOI: 10.1016/j.jhepr.2019.02.006, PMID: 32039373, PMCID: PMC7001584.
Madden L., Damme W.V., Put W.V.D., Button Ricarte, Affun-Adegbulu C., Belle S.V., Pas R.V.D. (2019). World Health Organization. (2018). Primary health care and health emergencies. World Health Organization WHO. DOI: 10.13140/RG.2.2.16223.20640.
Verbeek T.A., Stine J.G., Saner F.H., Bezinover D. (2018). Hypercoagulability in end-stage liver disease: Review of epidemiology, etiology, and management. Transplantation Direct, vol. 4, issue 11, e403. DOI: 10.1097/TXD.0000000000000843, PMID: 30534594, PMCID: PMC6233657.