Аналіз проявів агресивності і ворожості в структурі порушень психоемоційної сфери у пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання
PDF

Ключові слова

кардіохірургічне втручання в умовах штучного кровообігу
порушення психоемоційної сфери
агресивність
ворожість

Як цитувати

Маньковський , Д. (2021). Аналіз проявів агресивності і ворожості в структурі порушень психоемоційної сфери у пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання. Медицина сьогодні і завтра, 90(3), 13-24. https://doi.org/10.35339/msz.2021.90.3.man

Анотація

Нами було обстежено 700 пацієнтів, які перебували на лікуванні в ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України», після проведення їм кардіохірургічного втручання (КХВ) з процедурою штучного кровообігу. Серед обстежених пацієнтів нами були виділені наступні групи: 1) пацієнтів з інфарктом мозку у післяопераційному періоді, чисельністю 86 осіб, 2) пацієнтів з ознаками післяопераційної енцефалопатії, чисельністю 217 осіб, 3) пацієнтів з проявами післяопераційної когнітивної дисфункції, чисельністю 504 особи. В результаті роботи у пацієнтів, які перенесли КХВ, виявлено наявність підвищених рівнів агресивності і ворожості. При цьому найвищі рівні були притаманні вербальній агресії, показник якої відповідав високому рівню; дещо нижчі – роздратуванню, показник якої відповідав високому, ближче до підвищеного рівню; ще нижчі – почуттю провини, показник якої відповідає підвищеному, ближче до високого, рівню; негативізму, почуттю образи та підозрілості, показники за якими відповідає підвищеному рівню; а найнижчі – фізичній агресії, показник якої відповідає підвищеному, ближче до середнього, рівню. Індекс агресивності та індекс ворожості у пацієнтів, які перенесли КХВ, відповідали підвищеному рівню. При цьому наявність ішемічних та неврологічних ускладнень збільшує рівні агресивності (більшою мірою) та ворожості (меншою мірою). Найбільш чітко ця тенденція виражена у пацієнтів з інфарктом мозку у післяопераційному періоді, дещо менше – у пацієнтів з ознаками післяопераційної енцефалопатії, а найменше – у пацієнтів з ознаками післяопераційної когнітивної дисфункції. Виявлені закономірності слід враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для пацієнтів, які перенесли оперативні втручання на серці.

Ключові слова: кардіохірургічне втручання в умовах штучного кровообігу, порушення психоемоційної сфери, агресивність, ворожість.

https://doi.org/10.35339/msz.2021.90.3.man
PDF

Посилання

Wilson JL, Whyte RI, Gangadharan SP, Kent MS. Teamwork and communication skills in cardiothoracic surgery. Ann. Thorac. Surg. 2017;103(4):1049–54. DOI: 10.1016/ j.athoracsur.2017.01.067. PMID: 28359460.

Zheng Z, Zhang H, Yuan X, Rao C, Zhao Y, Wang Y, et al. Comparing outcomes of coronary artery bypass grafting among large teaching and urban hospitals in China and the United States. Circ. Cardiovasc. Qual. Outcomes. 2017;10(6):e003327. DOI: 10.1161/CIRCOUTCOMES.116.003327. PMID: 28611187.

Ljungqvist O, Scott M, Fearon KC. Enhanced recovery after surgery a review. JAMA Surg. 2017;152(3):292–8. DOI: 10.1001/jamasurg.2016.4952. PMID: 28097305.

Engelman DT, Ben Ali W, Williams JB, Perrault LP, Reddy VS, Arora RC, et al. Guidelines for perioperative care in cardiac surgery: enhanced recovery after surgery society recommendations. JAMA Surg. 2019;154(8):755–66. DOI: 10.1001/jamasurg.2019.1153. PMID: 31054241.

Grant MC, Isada T, Ruzankin P, Whitman G, Lawton JS, Dodd-O J, Barodka V. Re-sults from an enhanced recovery program for cardiac surgery. J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2020;159(4):1393–402.e7. DOI: 10.1016/j.jtcvs.2019.05.035. PMID: 31279510.

Li M, Zhang J, Gan TJ, Qin G, Wang L, Zhu M, et al. Enhanced recovery after sur-gery pathway for patients undergoing cardiac surgery: a randomized clinical trial. Eur. J. Car-dio-thoracic Surg. 2018;54(3):491–7. DOI: 10.1093/ejcts/ezy100. PMID: 29514224.

Williams JB, McConnell G, Allender JE, Woltz P, Kane K, Smith PK, et al. One-year results from the first US-based enhanced recovery after cardiac surgery (ERAS Cardiac) pro-gram. J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2019;157(5):1881–8. DOI: 10.1016/j.jtcvs.2018.10.164. PMID: 27616189.

Aitken LM, Bucknall T, Kent B, Mitchell M, Burmeister E, Keogh SJ. Protocol-directed sedation versus non-protocol-directed sedation in mechanically ventilated intensive care adults and children. Cochrane Database Syst Rev. 2018;11(11):CD009771. DOI: 10.1002/14651858.CD009771.pub3. PMID: 30480753.

Wong W, Lai VKW, Chee YE, Lee A. Fast‐track cardiac care for adult cardiac surgi-cal patients. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016;9(9):CD003587. DOI: 10.1002/14651858.CD003587.pub3. PMID: 27616189.

Maxwell YL. Safer, Quicker Discharge With Protocols for Enhanced Recovery Af-ter Surgery. TCTMD, February 07, 2020. Available from: https://www.tctmd.com/news/safer-quicker-discharge-protocols-enhanced-recovery-after-surgery

de Martins M. Are we ready for the implantation of the ERAS protocol? Rev. Col. Bras. Ciric. 2017;44(4):314–5. DOI: 10.1590/0100-69912017004015. PMID: 29019532.

Brown JK, Singh K, Dumitru R, Chan E, Kim MP. The Benefits of Enhanced Re-covery After Surgery Programs and Their Application in Cardiothoracic Surgery. Methodist Debakey Cardiovasc J. 2018;14(2):77–88. DOI: 10.14797/mdcj-14-2-77. PMID: 29977464.

Safavi KC, Khaniyev T, Copenhaver M, Seelen M, Zenteno Langle AC, Zanger J, et al. Development and validation of a machine learning model to aid discharge processes for inpatient surgical care. JAMA Netw. 2019;2(12):e1917221. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2019.17221. PMID: 31825503.

Goeddel LA, Hollander KN, Evans AS. Early extubation after cardiac surgery: a better predictor of outcome than metric of quality? J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2018;32(2):745–7. DOI: 10.1053/j.jvca.2017.12.037. PMID: 29395821.

Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, et al. ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Associa-tion of Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Eur. Heart J. 2021 Feb 1;42(5):373–498. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa612. PMID: 32860505.

Dickens C, Cherrington A, Adeyemi I, Roughley K, Bower P, Garrett C, et al. Characteristics of psychological interventions that improve depression in people with coronary heart disease: a systematic review and meta-regression. Psychosom Med. 2013;75(2):211–21. DOI: 10.1097/PSY.0b013e31827ac009. PMID: 23324874.

Tully PJ, Winefield HR, Baker RA, Denollet J, Pedersen SS, Wittert GA, Turnbull DA. Depression, anxiety and major adverse cardiovascular and cerebrovascular events in pa-tients following coronary artery bypass graft surgery: a five year longitudinal cohort study. Biopsychosoc Med. 2015;9:14. DOI: 10.1186/s13030-015-0041-5. PMID: 26019721.

Czok M, Pluta MP, Putowski Z, Krzych ŁJ. Postoperative Neurocognitive Disorders in Cardiac Surgery: Investigating the Role of Intraoperative Hypotension. A Systematic Re-view. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(2):786. DOI: 10.3390/ijerph18020786. PMID: 33477713.

Schoenenberger AW, Zuber C, Moser A, Zwahlen M, Wenaweser P, Windecker S, et al. Evolution of Cognitive Function After Transcatheter Aortic Valve Implantation. Circ Cardiovasc Interv. 2016;9(10):e003590. DOI: 10.1161/CIRCINTERVENTIONS.116.003590. PMID: 27655999.

Evered L, Scott DA, Silbert B, Maruff P. Postoperative cognitive dysfunction is in-dependent of type of surgery and anesthetic. Anesth Analg. 2011;112(5):1179–85. DOI: 10.1213/ANE.0b013e318215217e. PMID: 21474666.

Mejia OAV, Borgomoni GB, Lasta N, Okada MY, Gomes MSB, Foz MLNN, et al. Safe and effective protocol for discharge 3 days after cardiac surgery. Scientific Reports. 2021;11(1):8979. DOI: 10.1038/s41598-021-88582-0. PMID: 33903717.