Ключові слова
якість життя
ожиріння
генетичний поліморфізм
лікування
прогноз
Як цитувати
Анотація
Проведено проспективне рандомізоване контрольоване дослідження за участю 127 осіб (93 чоловіків і 34 жінок) віком 32-87 (61) років із хронічною серцевою недостатністю II—III стадій 1-4-го функціональних класів за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця. Основна група - 73 пацієнти з ожирінням 1-го ступеня та вище, група порівняння - 54 пацієнти без ожиріння, контрольна група - 21 особа без ознак серцево-судинної патології. Оцінено особливості клінічної маніфестації хронічної серцевої недостатності на тлі ожиріння з урахуванням поліморфізму гена CYP2D6*4 системи цитохрому Р450 в аспекті якості життя та клінічного стану пацієнтів. Дослідження проведено із застосуванням шкали оцінювання клінічних симптомів лікарем, тесту 6-хвилинної ходьби, оцінювання якості життя (за даними Мінесотського опитувальника для пацієнтів із серцевою недостатністю), оцінювання суб’єктивних симптомів та перебігу захворювання, антропометричних даних, визначення об’єктивних ознак захворювання; інструментальних методів (допплер-ехокардіографїї, базового лабораторного обстеження тощо), а також генетичного дослідження (варіанти поліморфізму G1846А гена CYP2D6 методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі) та статистичних непараметричних методів (із граничним р-рівнем 0,05). Показано, що у клінічному аспекті пацієнти основної групи характеризуються тенденцією до більш виражених патологічних проявів, особливо в носіїв гетерозиготного GA варіанта гена CYP2D6*4 системи цитохрому Р450. Показники клінічного стану пацієнтів згідно зі шкалою оцінювання клінічних симптомів лікарем та якості життя за Мінесотським опитувальником при наявності варіанта поліморфізму GG були кращими, ніж у носіїв GA варіанта генотипу CYP2D6*4 системи цитохрому Р450.
Ключові слова: хронічна серцева недостатність, якість життя, ожиріння, генетичний поліморфізм, лікування, прогноз.
Посилання
Bozkurt, B., Aguilar, D., Deswal, A., Dunbar, S. B., Francis, G. S., Horwich, T. et al. (2016). Contributory risk and management of comorbidities of hypertension, obesity, diabetes mellitus, hyperlipidemia, and metabolic syndrome in chronic heart failure: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 134(23), e535-e578. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000450. PMID: 27799274.
Havriushina, S. V., Aheiev, F. T. (2018). Serdechnaia nedostatochnost s sokhranennoi fraktsiiei vybrosa levoho zheludochka: epidemiolohiia, «portret» bolnoho, klinika, diahnostika [Heart failure with preserved left ventricular ejection fraction: epidemiology, patient portrait, clinical picture, diagnosis]. Kardiolohiia — Cardiology, 58(S4), 55-64. DOI: 10.18087/cardio.2467.
Wintrich, J., Kindermaim, I., Ukena, C., Selejan, S., Werner, Chr., Maack, Chr., et al. (2020). Therapeutic approaches in heart failure with preserved ejection fraction: past, present, and future. Clin. Res. Cardiol., 109(9), 1079-1098. DOI: 10.1007/s00392-020-01633-w. PMID: 32236720. PMCID: PMC7449942.
Chuquiure-Valenzuela, E., Fiscal-Lopez, O., Garcia-Romero, D., Chuquiure-Gil, M. J., Silva-Ruz, C., Aguilar-Moreno, S., et al. (2019). Clinimetric analysis of heart failure in mexican patients. Arch. Cardiol. Mex., 89(4), 339-347. DOI: 10.24875/ACM.M19000054. PMID: 31834324.
Reddy, Y. N. V, Riklii, A., Obokata, M., Shah, S.J., Eewis, G. D., Abou-Ezzedine, O. F., et al. (2020). Quality of life in heart failure with preserved ejection fraction: importance of obesity, functional capacity, and physical inactivity. Eur J. Heart Fail., 22(6), 1009-1018. DOI: 10.1002/ejhf.l788. PMID: 32150314.
Horwich, T. B., Fonarow, G. C., Clark, A. L. (2018). Obesity and the obesity paradox in heart failure. Prog. Cardiovasc. Dis., 61(2), 151-156. DOI: 10.1016/j.pcad.2018.05.005. PMID: 29852198.
Carbone, S., Eavie, C. J., Arena, R. (2017). Obesity and heart failure: focus on the obesity paradox. Mayo Clin. Proc., 92(2), 266-279. DOI: 10.1016/j.mayocp.2016.11.001. PMID: 28109619.
Zhai, A. B., Haddad, H. (2017). The impact of obesity on heart failure. Curr. Opin. Cardiol., 32(2), 196-202. DOI: 10.1097/HC0.0000000000000370. PMID: 28092289.
Hasanov, Yu. Ch. (2019). Klinichna ta instrumentalna otsinka efektyvnosti metoprolola suktsynatu u khvorykh iz khronichnoiu sertsevoiu nedostatnistiu na tli ozhyrinnia: henetychni aspekty indyvidualnoi chutlyvosti ta perenosymosti [Clinical and instrumental evaluation of the efficacy of metoprolol succinate in patients with chronic heart failure in obesity: genetic aspects of individual sensitivity and tolerability]. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Chrysant, S. G., Chrysant, G. S. (2019). Obesity-related heart failure with preserved ejection fraction: new treatment strategies. Hosp. Pract., 47(2), 67-72. DOI: 10.1080/21548331.2019.1575662. PMID: 30712418.
De Andres, F., Teran, S., Hernandez, F., Teran, E., Llerena, A. (2016). To genotype or phenotype for personalized medicine? CYP450 drug metabolizing enzyme genotype-phenotype concordance and discordance in the Ecuadorian population. OMICS, 20(12), 699-710. DOI: 10.1089/ omi.2016.0148. PMID: 27849442.
Beigel, R., Cercek, B., Siegel, R. J., Hamilton, M. A. (2015). Echo-Doppler hemodynamics: an important management tool for today’s heart failure care. Circulation, 131(11), 1031-1034. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.114.011424. PMID: 25779543.
Del Tredici, A. L., Malhotra, A., Dedek, M., Espin, F., Roach, D., Zhu, G.-D., et al. (2018). Frequency of CYP2D6 alleles including structural variants in the United States. Front. Pharmacol., (9), 305. DOI: 10.3389/fphar.2018.00305, PMID: 29674966. PMCID: PMC5895772.
Elfaki, I., Mir, R., Almutairi, F. M., Duhier, F. M. A. (2018). Cytochrome P450: polymorphisms and roles in cancer, diabetes and atherosclerosis. Asian Рас. J. Cancer Prev., 19(8), 2057-2070. DOI: 10.22034/APJCP.2018.19.8.2057. PMID: 30139042. PMCID: PMC6171375.
Tornio, A., Backman, J. T. (2018). Cytochrome P450 in pharmacogenetics: an update. Adv. Pharmacol., (83), 3-32. DOI: 10.1016/bs.apha.2018.04.007. PMID: 29801580.
Smirnov, V. V, Abdrashitov, R. Kh., Yehorenkov, Ye. A., Hildeieva, H. N., Ramenskaia, H. V., Permiakov, R. A. (2015). Vliianiie izofennenta CYP2D6 na metabolizm lekarstvennykhpreparatov і melody opredeleniia yeho aktivnosti [Influence of CYP2D6 isoenzyme on drug metabolism and methods for determining its activity]. Vedomosti nauchnoho tsentra ekspertizy sredstv meditsinskoho primeneniia. Klinicheskaia farmakolohiia — Bulletin of the Scientific Center for the Expertise of Medicinal Products. Clinical Pharmacology, (3), 32-35.
Gao, X., Wang, H., Chen, H. (2017). Impact of CYP2D6 and ADRB1 polymorphisms on heart rate of post-PCI patients treated with metoprolol. Pharmacogenomics, (2). DOI: 10.2217/pgs-2017-0203. PMID: 29095089.