Діагностика колатерального кровообігу під час реваскуляризації артерій головного мозку

Анотація

Обстежено 54 хворих із гострим інсультом та виконано їхнє лікування: 12 хворим виконано тромболітичну терапію та/або тромбекстракцію, 22 хворим – ендартеректомію із внутрішньої сонної артерії та 20 хворим – антикоагулянтну, ноотропну та дезагрегантну терапію. У всіх хворих обстежено колатеральний кровообіг судин і вогнища ішемії головного мозку за ішемічного інсульту для вибору методу лікування. Проаналізовано вплив колатерального кровообігу у хворих із реканалізацією сонних і церебральних артерій на результат лікування гострого інсульту. За такими параметрами нейровізуалізації, як велике ядро й погані колатералі, у 25 з 54 хворих не було відповіді на реваскуляризуючу терапію, що доведено даними КТ та незначним регресом неврологічного дефіциту протягом 14 діб. Пацієнти з великим ядром і поганим колатеральним кровообігом не мають відповіді на хірургічне лікування по реваскуляризації. Порівняно групи хворих за даними КТ і встановлено, що рівень розвиненості колатералей асоціювався з кращими клінічними результатами. Адекватний колатеральний кровообіг може сприяти підтримці життєздатності тканин за відсутності реканалізації. Вибір методу реваскуляризації залежить від стану колатерального кровообігу, розміру вогнища ішемії (за даними КТ, МРТ) та терміну лікування від початку інсульту. Діагностика ішемії повинна починатися з МРТ-ангіографії в першу добу або КТ-ангіографії з другої доби, що дозволяє оцінити рівень колатералей, дати уявлення про перфузії колатералей у пацієнтів та розмір вогнища.