Чинники психосоціального ресурсу і їхнє значення у функціонуванні сім’ї, де проживає хворий з ендогенним психічним розладом
PDF

Ключові слова

сімейна тривога
тип ставлення до психічного захворювання
психоемоційна сфера
референтні родичі
ендогенні психічні розлади

Як цитувати

Камінська, А., & Агішева, Н. (2020). Чинники психосоціального ресурсу і їхнє значення у функціонуванні сім’ї, де проживає хворий з ендогенним психічним розладом. Медицина сьогодні і завтра, 83(2), 43–52. https://doi.org/10.35339/msz.2019.83.02.05

Анотація

Обстежено 168 референтних родичів хворих на параноїдну шизофренію та 75 референтних родичів пацієнтів з афективними розладами (біполярним афективним та рекурентним депресивним розладами), у яких визначали рівні сімейного навантаження та сімейної тривоги в контексті психосоціального функціонування обстежених. Групу контролю становили 55 психічно здорових осіб. Ступінь навантаження на сім’ю встановлювали за допомогою шкали оцінювання навантаження на сім’ю за G. Szmukler et al. (1994), рівень сімейної тривоги – за опитувальником «Аналіз сімейної тривоги» Е.Г. Ейдеміллера та В. Юстіцкіса. Виявлено, що високі рівні сімейної тривоги в референтних родичів пацієнтів з параноїдною шизофренією та афективними розладами зберігаються за тривалості хвороби до 4 років і від 5 до 8 років, після чого показники знижуються до значень, які незначно відрізняються від даних контрольної групи. Це, імовірно, указує на поступове дистанціювання від актуальної сімейної ситуації з переключенням на інші сфери життя. Зі збільшенням тривалості захворювання рівень сімейного навантаження зростає за субшкалою негативних оцінок з одночасним зниженням за субшкалою позитивних оцінок, що відображає зосередженість членів сім’ї на негативних аспектах захворювання. Урахування даних закономірностей є необхідним при розробці відповідної комплексної системи медико-психологічного супроводу сімей, де проживають пацієнти з ендогенними психічними розладами.

https://doi.org/10.35339/msz.2019.83.02.05
PDF

Посилання

Buhorskii A.V. (2017). Psikhiatricheskoie prosveshcheniie rodstvennikov patsiientov, stradaiushchikh shyzofreniiei i rasstroistvami shyzofrenicheskoho spektra [Psychiatric education for relatives of patients with schizophrenia and schizophrenic spectrum disorders]. Psikhoterapiia i psikhosotsialnaia rabota v psikhiatrii – Psychotherapy and psychosocial work in psychiatry. O.V. Limankin, S.M. Babin (Ed.). SPb.: Taro, issue IV, pp. 49–56 [in Russian].

Hurovich I.Ya., Shmukler A.B., Salnikova L.I. (2002). Praktikum po psikhosotsialnomu lecheniiu i psikhosotsialnoi reabilitatsii psikhicheski bolnykh [Guide for psychosocial treatment and psychosocial rehabilitation of the mentally ill patients]. Мoscow: Media-praktika, 180 p. [in Russian].

Perlick D.A., Rosenheck R.A., Miklowitz D.J., Kaczynski R., Link B., Ketter T. et al. (2008). Caregiver burden and health in bipolar disorder: a cluster analytic approach. The Journal of Nervous and Mental Disease, vol. 196 (6), pp. 484–491.

Souza A.L.R., Guimarães R.A., de Araújo Vilela D., de Assis R.M., Oliveira L.M.A.C., Souza M.R., Nogueira M.R., Barbosa M.A. (2017). Factors associated with the burden of family caregivers of patients with mental disorders: a cross-sectional study. BMC Psychiatry, № 17 (1), рр. 353, DOI 10.1186/s12888-017-1501-1.

Zendjidjian X.Y., Boyer L. (2014). Challenges in measuring outcomes for caregivers of people with mental health problems. Dialogues Clin. Neurosci., № 16 (2), рр. 159–169.

Gupta S., Isherwood G., Jones K., Van Impe K. (2015). Assessing health status in informal schizophrenia caregivers compared with health status in non-caregivers and caregivers of other conditions. BMC Psychiatry, № 15, DOI 10.1186/s12888-015-0547-1.

Ochoa S., Vilaplana M., Haro J.M., Villalta-Gil V., Martínez F., Negredo M.C. et al. (2008). Do needs, symptoms or disability of outpatients with schizophrenia influence family burden? Soc. Psychiatry and Psychiatric Epidemiol., vol. 43 (8), pp. 612–618.

Alzahrani S.H., Fallata E.O., Alabdulwahab M.A., Alsafi W.A., Bashawri J. (2017). Assessment of the burden on caregivers of patients with mental disorders in Jeddah, Saudi Arabia. BMC Psychiatry, № 17 (1), рр. 202, DOI 10.1186/s12888-017-1368-1.

Awad A.G., Voruganti L.N. (2008). The burden of schizophrenia on caregivers: a review. Pharmacoeconomics, № 26 (2), pp. 149–162.

Eidemiller E.H., Yustitskis V. (1999). Psikholohiia i psikhoterapiia semi [Family psychology and psychotherapy]. St. Peterburg, pp. 38, 555–556 [in Russian].

Berk L., Berk M., Dodd S., Kelly C., Cvetkovski S., Jorm A.F. (2013). Evaluation of the acceptability and usefulness of an information website for caregivers of people with bipolar disorder. BMC Medicine, № 11 (1), pp. 162.

Bustillo J., Lauriello J., Horan W., Keith S. (2001). The psychosocial treatment of schizophrenia: an update. The American Journal of Psychiatry, № 158 (2), pp. 163–175.

Geriani D., Savithry K.S., Shivakumar S., Kanchan T. (2015). Burden of care on caregivers of schizophrenia patients: a correlation to personality and coping. Journal of Clinical and Diagnostic Research, № 9 (3), VC01–VC04, DOI 10.7860/JCDR/2015/11342.5654.