Порушення фібрилогенезу і його вісцеральні маркери у дітей з різними варіантами перебігу пієлонефриту
PDF

Ключові слова

діти
порушення фібрилогенезу
дисплазія сполучної тканини
клініко-лабораторні маркери
оксипролін
колаген
пієлонефрит

Як цитувати

Лук’яненко, Н. С., Іськів, М. Ю., & Кенс, К. А. (2020). Порушення фібрилогенезу і його вісцеральні маркери у дітей з різними варіантами перебігу пієлонефриту. Медицина сьогодні і завтра, 76(3–4), 63–73. вилучено із https://msz.knmu.edu.ua/article/view/380

Анотація

Проаналізовано роль недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ), в тому числі природжених вад розвитку органів сечовидільної системи як вісцеральних маркерів порушення фібрилогенезу, у хронізації пієлонефриту в дітей. Обстежено 148 дітей з пієлонефритом від 3 до 18 років: 92 дитини з хронічним рецидивуючим пієлонефритом у стадії нестійкої ремісії із збереженою функцією нирок (ХрРПн), у катамнезі яких упродовж 2 років діагностували 3 епізоди рецидиву пієлонефриту і більше, 56 дітей з гострим пієлонефритом у стадії стійкої ремісії із збереженою функцією нирок (ГПн), в яких упродовж 2 років не відмічалось рецидивів захворювання. Контрольну групу становили 65 соматично здорових дітей того самого віку. Всім дітям проводили рутинне комплексне клініко-лабораторне обстеження та встановлювали клініко-лабораторні маркери порушення фібрилогенезу (фенотипові ознаки НДСТ) та екскрецію оксипроліну з сечею. Показано, що у дітей з хронічним рецидивуючим перебігом пієлонефриту достовірно частіше, ніж у дітей з гострим нерецидивуючим пієлонефритом, відмічались фенотипові ознаки НДСТ. Визначено рівень оксипроліну у сечі та встановлено посилення розпаду та екскрецію продуктів обміну колагену в дитячому організмі у 97,0 % дітей з хронічним пієлонефритом, що значно перевищує рівень виділення оксипроліну з сечею у дітей з гострим перебігом пієлонефриту (10,0 %), вказує на виражене порушення катаболізму колагену в дітей, схильних до рецидивування пієлонефриту, та підтверджує наявність у них НДСТ. Природжені вади розвитку сечовидільної системи діагностовано у 90,52 % пацієнтів із ХрРПн і лише у 8,93 % пацієнтів з гострим нерецидивуючим пієлонефритом. Серед аномалій розвитку сечовидільної системи найчастіше зустрічались одно- або двобічні пієлоектазії (у 42,39 %), подвоєння нирок і сечовивідних шляхів (11,96 %), з однаковою частотою (9,78 %) – нефроптоз одно- або двобічний і міхурово-мисковий рефлюкс II–III ступеня. Лабораторно доведена наявність НДСТ у дітей з ХрРПн дозволяє розглядати діагностовані в них природжені вади розвитку сечовидільної системи як вісцеральні маркери НДСТ. Підтверджено негативну роль НДСТ у перебігу пієлонефриту в дітей. Доведено, що НДСТ у дітей з пієлонефритом проявляється не тільки фенотиповими ознаками, а й вісцеральними, такими як природжені вади розвитку сечовидільної системи, що призводить до хронізації процесу з частими рецидивами.

PDF

Посилання

Протирецидивна терапія хронічної інфекції сечової системи у дітей / О. В. Лавренчук, В. Е. Дріянська, І. В. Багдасарова, О. П. Петрина // Современная педиатрия. – № 4 (52). – 2013. – С. 157–161.

Особенности нефрологии детского возраста / А. Ф. Возианов, В. Г. Майданник, В. Г. Бедный, И. В. Багдасарова. – К. : Книга-плюс, 2002. – 348 с.

Класифікація хвороб сечової системи / М. Колесник, І. Дудар, І. Степанова [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. – № 4 (56). – 2017. – С. 3–16.

Дисплазии соединительной ткани : [материалы симпозиума / под ред. Г. И. Нечаевой]. – Омск : ОПМА, 2002. – 168 с.

Назаренко Л. Г. Дисплазія сполучної тканини: роль в патології людини і проблемах гестаційного періоду / Л. Г. Назаренко // Жіночий лікар. – 2010. – № 1. – С. 42–48.

Заремба Є. Х. Прояви недиференційованої дисплазії сполучної тканини з боку серцево-судинної системи у хворих на артеріальну гіпертензію / Є. Х. Заремба, Н. О. Рак // Acta Medica Leopoliensia. – 2015. – Т. XXI, № 2. – С. 14–18.

Труднощі діагностики недиференційованої дисплазії сполучної тканини у практиці лікаря-ревматолога / В. К. Казимирко, Л. М. Іваницька, А. Г. Дубкова [та ін.] // Український ревматологічний журнал. – 2013. – № 53 (3). – С. 96–100.

Тимочко-Волошин Р. До питання дисплазії сполучної тканини у дітей: засоби фізичної реабілітації / Р. Тимочко-Волошин, В. Мухін // Фізична активність, здоров’я і спорт. – 2014. – № 1 (15). – C. 46–53.

Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини: від концепції патогенезу до стратегії лікування: [навчальний посібник] / О. В. Солєйко, Н. А. Рикало, І. П. Осипенко, Л. П. Солейко. – Вінниця : Нова книга, 2014. – 166 с.

Kuprienko N. B. Metabolic basis of urinary tract infection prophylaxis in children / N. B. Kuprienko, Z. V. Svetlova, N. N. Smirnova // The Scientific Notes of the I. P. Pavlov St. Petersburg State Medical University. – 2017. – Vol. 24, № 1. – Р. 22–27. – DOI: 10.24884/1607-4181-2017-24-1-22-27.

Лук’яненко Н. С. Оцінка діагностичної цінності маркування тканинної гіпоксії, мембранодеструкції та недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей з міхурно-мисковим рефлюксом / Н. С. Лук’яненко, К. А. Кенс, Н. А. Петріца // Здоровье ребёнка. – 2016. – № 6 (74). – С. 86–92.

Нестеренко З. В. Дисплазия соединительной ткани – медико-социальный феномен XXI века / З. В. Нестеренко // Боль. Суставы. Позвоночник. – 2012. – № 1 (5). – С. 17–23.

Осипенко І. П. Вісцеральні маркери дисплазії сполучної тканини у чоловіків з ідіопатичним пролапсом мітрального клапана / І. П. Осипенко, О. В. Солєйко // Клінічна та експериментальна патологія. – 2011. – Т. Х, № 2 (36), ч. 2. – С. 78–81.

Филипенко П. С. Патология внутренних органов у лиц молодого возраста с синдромом дисплазии соединительной ткани / П. С. Филипенко, Е. М. Драпеза, И. Н. Долгова, Ю. С. Малоокая // Фундаментальные исследования. – 2004. – № 5. – С. 16–18.

Muller R. F. Emery’s Elements of Medical Genetics / R. F. Muller, I. D. Jong // Churchill Livingstone, 2001.

Макєєва Н. І. Особливості метаболізму сполучної тканини в дітей з єдиною ниркою / Н. І. Макєєва, Н. А. Підвальна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2012. – № 4 (452). – С. 30–33.

Про затвердження протоколу лікування дітей з інфекціями сечової системи і тубуло-інтерстиціальним нефритом : Наказ МОЗ України від 03.11.08 № 627. – К., 2008. – 24 с. – Режим доступу :

http://babykrok.com.ua/upload/intext/pediatric/627.pdf.

Beighton P. International nosology of heritable disorders of connective tissue / P. Beighton, A. Paepe, B. Steinmann // Am. J. Med. Genet. – 1998. – Vol. 77, № 2. – P. 31–37.

Юрьева Э. А. Диагностический справочник нефролога / Э. А. Юрьева, В. В. Длин. – М. : Оверлей, 2002. – 95 с.

Няньковський С. Л. Метаболічна терапія та роль у комплексному лікуванні дисплазії сполучної тканини у дитячій нефрології / С. Л. Няньковський, О. О. Добрик, М. Ю. Іськів // Современная педиатрия. – 2016. – № 1 (73). – С. 131–136.

Боровиков В. П. Statistica: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В. П. Боровиков. – СПб. : Питер, 2001. – 656 с.

Шуляк О. В. Інфекції сечостатевих шляхів: пієлонефрит / О. В. Шуляк // Український медичний часопис. – 2014. – № 4 (102) – С. 32–40.

Шмидт Г. Ультразвуковая диагностика. Практическое руководство / Гюнтер Шмидт ; [пер. с англ. ; под общ. ред. проф. А. В. Зубарева]. – М. : МЕДпресс-информ, 2009. – 560 с.