Ключові слова
цукровий діабет 2-го типу
відносна довжина теломер
вуглеводний обмін
Як цитувати
Анотація
У 156 пацієнтів з артеріальною гіпертензією II стадії, у тому числі у 96 із них з цукровом діабетом 2-го типу визначали взаємозв’язок між відносною довжиною теломер лейкоцитів крові (ВДТЛ) та клітин букального епітелію (ВДТБ) і різними рівнями вуглеводного обміну та порівнювали показники в пацієнтів із поєднаною з цукровим діабетом 2-го типу та ізольованою гіпертензією. Вимірювали показники вуглеводного обміну, рівні артеріального тиску, ВДТЛ та ВДТБ визначали кількісною полімеразною ланцюговою реакцією в реальному часі. Показано, що комбінація артеріальної гіпертензії і цукрового діабету 2-го типу супроводжувалась більш значущою ВДТЛ (р=0,009) і ВДТБ (р=0,001), ніж у хворих на ізольовану гіпертензію. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу відносну довжину теломер оцінювали при компенсації вуглеводного обміну й без неї. Переконливих даних щодо впливу глікемічного контролю на відносну довжину теломер не отримано. У пацієнтів з ізольованою гіпертензією з більш низьким рівнем глюкози, ніж у межах фактора ризику (5,6–6,9 ммоль/л), виявлено укорочення середньої відносної довжини теломер як лейкоцитів крові (р=0,05), так і клітин букального епітелію (р=0,03) відносно показників у тих, у кого рівень глюкози в крові був вище. У пацієнтів з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії і цукрового діабету 2-го типу встановлено більш виражене зниження відносної довжини теломер, ніж у хворих на ізольовану артеріальну гіпертензію. Досягнення глікемічного контролю при артеріальній гіпертензії й цукровому діабеті 2-го типу супроводжувалось достовірним збільшенням ВДТБ. Відносна довжина теломер лейкоцитів крові носила суперечливий характер. Додаткове оцінювання ВДТБ підвищує діагностичну й прогностичну силу при оцінюванні ефективності корекції глікемічного контролю в пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком.
Посилання
Rizvi S., Raza S.T., Mahdi F. (2014). Telomere length variations in aging and age-related diseases. Curr. Aging Sci., № 7 (3), pp. 161–167.
Nicole C. Arsenis, Tongjian You, Elisa F. Ogawa, Grant M. Tinsley, Li Zuo (2017). Physical activity and telomere length: Impact of aging and potential mechanisms of action. Oncotarget, № 8 (27), pp. 45008–45019.
Harte A.L., da Silva N.F., Miller M.A., Cappuccio F.P., Kelly A., O'Hare J.P. et al. (2012). Telomere length attrition, a marker of biological senescence, is inversely correlated with triglycerides and cholesterol in South Asian males with type 2 diabetes mellitus. Exp. Diabetes Res., № 2012, pp. 895185.
Zhiwei Yang, Xin Huang, Hong Jiang, Yanrong Zhang, Hongxia Liu, Chuan Qin et al. (2009). Short telomeres and prognosis of hypertension in a Chinese population. Hypertension, № 53 (4), pp. 639–645.
Fyhrquist F., Saijonmaa O., Strandberg T. (2013). The roles of senescence and telomere shortening in cardiovascular disease. Nat. Rev. Cardiol., № 10 (5), pp. 274–283.
Gadalla S.M., Cawthon R., Giri N., Alter B.P., Savage S.A. (2010). Telomere length in blood, buccal cells, and fibroblasts from patients with inherited bone marrow failure syndromes. Aging (Albany NY), vol. 2, № 11, pp. 867–874.
Krasnenkov D.S., Loseva D.A., Koliada A.K., Kukharskii B.M., Makhii T.I., Vaiserman A.M., Ivasiuk M.R. (2015). Dlina telomer v bukkalnom epitelii u zhitelei raznoho vozrasta Kievskoi oblasti [Telomere length in the buccal epithelium of the Kiev region residents of different ages]. Problemy stareniia i dolholetiia – Problems of Aging and Longevity, vol. 24, № 2, pp. 111–119 [in Russian].
Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K., Redón J., Zanchetti A., Böhm M. et al. (2013). 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J. of Hypertension, № 31 (7), pp. 1281–1357.
Inzucchi S.E., Bergenstal R.M., Buse J.B., Diamant M., Ferrannini E., Nauck M. et al. (2015). Management of hyperglycemia in type 2 diabetes, 2015: a patient-centered approach: update to a position statement of the American Diabetes Association and the European Association for the Study of Diabetes. Diabetes Care, vol. 38 (1), pp. 140–149.
Cawthon R.M. (2009). Telomere length measurement by a novel monochrome multiplex quantitative PCR method. Nucleic Acids Res., 2009, vol. 37 (3), e21.
Weischer M., Bojesen S.E., Cawthon R.M., Freiberg J.J., Tybjaerg-Hansen A., Nordestgaard B.G. (2012). Short telomere length, myocardial infarction, ischemic heart disease, and early death. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol., vol. 32 (3), pp. 822–829.
Bhupatiraju C., Saini D., Patkar S., Deepak P., Das B., Padma T. (2012). Association of shorter telomere length with essential hypertension in Indian population. Am. J. Hum. Biol., vol. 24 (4), pp. 573–578.
Grossman A., Grossman E. (2017). Blood pressure control in type 2 diabetic patients. Cardiovasc. Diabetol., vol. 16 (1), pp. 3.
Mengden T., Ligges U., Mielke J., Bramlage P., Korzinek A., Sehnert W. (2017). Blood pressure control and cardiovascular risk in hypertensive patients with type 2 diabetes: The German T2 Target registry. J. Clin. Hypertens. (Greenwich), vol. 19 (8), pp. 757–763.