Комплексний аналіз забезпеченості онкогінекологами в регіонах України у 2015–2020, 2022 та 2023 рр.: ресурсні диспропорції, епідеміологічні наслідки та управлінські виклики у протидії раку шийки матки

Анотація

In press

Актуальність. Захворюваність на рак шийки матки (РШМ) серед жіночого населення України є стабільно високою. Нерівномірне кадрове забезпечення онкогінекологами в регіонах призводить до нерівномірного навантаження, що впливає на ефективність надання медичної допомоги та раннього виявлення онкопатології.

Мета. Аналіз динаміки захворюваності на рак шийки матки та її взаємозв’язку з кількістю лікарів-онкогінекологів в Україні у 2015–2020, 2022 та 2023 рр. у регіональному розрізі.

Матеріали та методи. Проаналізовано офіційні статистичні дані щодо кількості фахівців-онкогінекологів, розподілених по регіонах, а також епідеміологічні дані щодо випадків РШМ. До аналізу включено п’ять макрорегіонів: Західний, Південний, Північний, Східний та Центральний. Здійснено розрахунок навантаження на одного онкогінеколога – кількість випадків РШМ на одного лікаря у кожному регіоні за кожний рік дослідження. Використано дескриптивну статистику та порівняльний аналіз. Статистичну обробку даних проведено із використанням пакетів Excel 2019 (Micrоsoft, США). Дослідження було проведено як приватна ініціатива автора, не отримувало фінансування від грантових програм, а його тема не була офіційно зареєстрована в державному органі.

Етика дослідження. Дослідження базувалося виключно на агрегованих відкритих статистичних даних, які не містять персональної інформації. Відповідно до стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої Медичної Асоціації (1964–2024), додаткове етичне схвалення не вимагалося.

Результати. Визначено суттєву варіативність навантаження між регіонами. Найбільше навантаження спостерігалося у Південному та Північному регіонах у 2015–2017 рр. Західний регіон демонстрував стабільну кількість онкогінекологів і помірне навантаження, незважаючи на високу захворюваність. Східний регіон у 2023 р. мав найнижче навантаження, що може бути пов’язано з порушенням медичної інфраструктури в умовах воєнного стану. Центральний регіон характеризувався стабільними показниками захворюваності та кадрового забезпечення, з поступовим зниженням навантаження на одного лікаря в останні роки.

Висновки. Проведений аналіз дозволяє виявити регіони з критичним перевантаженням кадрів, що потребують втручання для покращення доступності онкогінекологічної допомоги.

Ключові слова: онкологія, гінекологія, регіональний аналіз, кадрове забезпечення, навантаження лікаря, епідеміологія.