Аналіз взаємозв’язку показників мукоциліарного кліренсу слизової оболонки порожнини носа з тривалістю та ступенем назальної обструкції

Анотація

In press

Актуальність. Однією з розповсюджених причин втрати війок у слизовій оболонці носа є порушення аеродинаміки у носовій порожнині. Однак механізми, що лежать в основі патогенезу функціональних змін мукоциліарного кліренсу, зумовлених порушенням назальної аеродинаміки, є суперечливими та маловивченими.

Мета. Визначити та проаналізувати взаємозв’язок між показниками мукоциліарного кліренсу слизової оболонки порожнини носа та тривалістю і ступенем назальної обструкції для оцінки характеру та вираженості функціональних порушень мукоциліарного транспорту.

Матеріали і методи. Обстежено 196 хворих з різним ступенем назальної обструкції з порушенням дихальної та нюхової функцій та тривалістю захворювання від 1 міс до 5 років, яких було розподілено на чотири групи. Клінічне обстеження хворих включало вивчення скарг та анамнезу захворювання, огляд ЛОР-органів, риноманометрію, ольфактометрію з використанням тесту Sniffing Sticks (Burghardt^®, Німеччина), зокрема порогового та ідентифікаційного тестів, дослідження мукоциліарного кліренсу. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою програми Excel 2022 (Microsoft,  USA). Дослідження виконане в межах наукових тем з номерами державної реєстрації 0122U200258 та 0125U001264.

Етика дослідження. Дослідження проведено відповідно до етичних стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024), директиви Європейського товариства 86/609 про участь людей у медико-біологічних дослідженнях, а також наказу Міністерства охорони здоров’я України № 690 від 23.09.2009. Всі учасники дослідження надали інформовану згоду.

Результати. Найбільш виражені порушення роботи війчастого апарату спостерігалися у пацієнтів 3-ї групи (частота биття війок (ЧБВ) [6,8±2,2] Гц, сахариновий тест [34,7±3,3] хв) та 1-ї групи (ЧБВ [7,3±1,4] Гц, сахариновий тест [24,5±3,1] хв), у яких спостерігався виражений ступінь назальної обструкції. Також у пацієнтів обох груп відмічалось виражене порушення нюхової функції внаслідок підвищення порогу сприйняття запаху ([4,1±1,3] бала та [3,4±2,4] бала відповідно). У пацієнтів 2-ї та 4-ї груп з помірним та легким ступенем назальної обструкції виявлено часткову дисфункцію війчастого апарату (ЧБВ [7,6±3,1] Гц, сахариновий тест [18,0±2,4] хв та ЧБВ [8,2±1,3] Гц, сахариновий тест [15,0±2,4] відповідно). Однак, у пацієнтів 4-ї групи відмічалось виражене порушення нюхової функції за результатами порогового та ідентифікаційного тестів, на відміну від пацієнтів 2-ї групи, де спостерігався легкий ступінь дизосмії.

Висновки. Встановлено виражену залежність між показниками носового дихання та рухливістю миготливих війок, що впливає на функціонування мукоциліарного кліренсу.

Ключові слова: оториноларингологія, миготливий епітелій, респіраторні порушення, нюхова дисфункція, COVID-19, риноманометрія.