Розв’язання деяких ключових клінічних питань на етапі неоадʼювантної поліхіміотерапії у хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози за допомогою магнітно-резонансної томографії
PDF

Ключові слова

онкологія
МРТ
регресія пухлини
перифокальний набряк

Як цитувати

Білий, О., Пальчик, С., Красносельський, М., & Слободянюк, О. (2025). Розв’язання деяких ключових клінічних питань на етапі неоадʼювантної поліхіміотерапії у хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози за допомогою магнітно-резонансної томографії. Медицина сьогодні і завтра, 94(3). https://doi.org/10.35339/msz.2025.94.3.bps

Анотація

In press

Актуальність. Контроль регресії пухлини та перифокального набряку за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) набуває ключового значення за неоад'ювантної поліхімієтерапії (НПХТ) вторинно-набрякового раку грудної залози (ВНРГЗ), оскільки традиційні методи візуалізації мають низьку надійність для оцінки відповіді на лікування.

Мета. Дослідити ефективність магнітно-резонансної томографії у розв’язанні ключових клінічних питань на етапі неоад'ювантної поліхімієтерапії у хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози для своєчасного коригування тактики лікування та прогнозування відповіді на терапію.

Матеріали та методи. Обстежено 36 пацієнток з ВНРГЗ стадії T4bN0–3M0. Використано МРТ до лікування та після НПХТ для оцінки регресії пухлини та перифокального набряку. Статистичний аналіз даних виконували за допомогою Statistica 14.0 (TIBCO Software Inc., США) з використанням непараметричних методів для малих вибірок. Дані представлено у вигляді Me (медіана). Результати порівнювали між групами за допомогою критерію Вілкоксона. Розбіжності вважали статистично значущими за р<0,05.

Етика дослідження. Дослідження проведено відповідно до етичних стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024), директиви Європейського товариства 86/609 про участь людей у медико-біологічних дослідженнях, а також наказу Міністерства охорони здоровʼя України № 690 від 23.09.2009. Учасники дослідження надали інформовану згоду.

Результати. Зменшення зони набряку за даними МРТ після додавання ранселексу до НПХТ достовірно вище, ніж без нього (78,3 % проти 67,7 %; р<0,05). Регресія первинної пухлини у групі з ранселексом також була значно вищою (69,2 % проти 57,5 %; р<0,05). Регресія первинної пухлини статистично значуще переважала у групі комбінованого лікування (69,2 % проти 57,5 %; р<0,05). МРТ із динамічним контрастним підсиленням було ефективним щодо виявлення резидуальної пухлинної тканини після проведення НПХТ: чутливість методу становила 92,8 %, специфічність – 82,0 %, загальна точність – 85,6 %.

Висновки. Підтверджена доцільність використання МРТ як ефективного інструменту для контролю регресії пухлини та набряку навколишніх тканин у хворих на ВНРГЗ під час НПХТ та для хірургічного планування. Це дозволяє своєчасно коригувати схеми лікування та підвищувати ймовірність відповіді на лікування.

Ключові слова: онкологія, МРТ, регресія пухлини, перифокальний набряк.

https://doi.org/10.35339/msz.2025.94.3.bps
PDF

Посилання

Zhang H, Hussin H, Hoh CC, Cheong SH, Lee WK, Yahaya BH. Big data in breast cancer: Towards precision treatment. Digit Health. 2024;10:20552076241293695. DOI: 10.1177/20552076241293695. PMID: 39502482.

Aebi S, Karlsson P, Wapnir IL. Locally advanced breast cancer. Breast. 2022;62 Suppl 1(Suppl 1):58-62. DOI: 10.1016/j.breast.2021.12.011. 2021. PMID: 34930650.

Witowski J, Heacock L, Reig B, Kang SK, Lewin A, Pysarenko K, et al. Improving breast cancer diagnostics with deep learning for MRI. Sci Transl Med. 2022;14(664):eabo4802. DOI: 10.1126/scitranslmed.abo4802. PMID: 36170446.

Yu X, Xiang J, Zhang Q, Chen S, Tang W, Li X, et al. Triple-negative breast cancer: predictive model of early recurrence based on MRI features. Clin Radiol. 2023;78(11):798-807. DOI: 10.1016/j.crad.2023.07.008. Erratum in: Clin Radiol. 2024;79(4):640. DOI: 10.1016/j.crad.2024.01.001. PMID: 37596179.

Szep M, Pintican R, Boca B, Perja A, Duma M, Feier D, et al. Multiparametric MRI Features of Breast Cancer Molecular Subtypes. Medicina (Kaunas). 2022;58(12):1716. DOI: 10.3390/medicina58121716. PMID: 36556918.

Wekking D, Porcu M, De Silva P, Saba L, Scartozzi M, Solinas C. Breast MRI: Clinical Indications, Recommendations, and Future Applications in Breast Cancer Diagnosis. Curr Oncol Rep. 2023;25(4):257-67. DOI: 10.1007/s11912-023-01372-x. PMID: 36749493.

Wang LC. Skin Changes in Inflammatory Breast Cancer: Role of MRI in Evaluation of Treatment Response. Acad Radiol. 2022;29(5):648-9. DOI: 10.1016/j.acra.2022.01.014. PMID: 35177358.

Zeng Q, Xiong F, Liu L, Zhong L, Cai F, Zeng X. Radiomics Based on DCE-MRI for Predicting Response to Neoadjuvant Therapy in Breast Cancer. Acad Radiol. 2023;30 Suppl 2:38-49. DOI: 10.1016/j.acra.2023.04.009. PMID: 37169624.

Zhang X, Teng X, Zhang J, Lai Q, Cai J. Enhancing pathological complete response prediction in breast cancer: the role of dynamic characterization of DCE-MRI and its association with tumor heterogeneity. Breast Cancer Res. 2024;26(1):77. DOI: 10.1186/s13058-024-01836-3. PMID: 38745321.

Kataoka M. Ultrafast DCE-MRI as a new tool for treatment response prediction in neoadjuvant chemotherapy of breast cancer. Diagn Interv Imaging. 2023;104(12):565-6. DOI: 10.1016/j.diii.2023.08.005. PMID: 37741704.

Zheng S, Yang Z, Du G, Zhang Y, Jiang C, Xu T, et al. Discrimination between HER2-overexpressing, -low-expressing, and -zero-expressing statuses in breast cancer using multiparametric MRI-based radiomics. Eur Radiol. 2024;34(9):6132-44. DOI: 10.1007/s00330-024-10641-7. PMID: 38363315.

Thompson JL, Wright GP. The role of breast MRI in newly diagnosed breast cancer: An evidence-based review. Am J Surg. 2021;221(3):525-8. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2020.12.018. PMID: 33339617.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.