Оптимізація локорегіонарного контролю і деескалація оперативного втручання при раку молочної залози в контексті неоад’ювантної системної терапії

Анотація

In press

Актуальність. Оптимізація хірургічного лікування раку молочної залози є одним із ключових напрямів сучасної онкохірургії. Таргетна біопсія лімфатичних вузлів підвищує точність стадіювання та зменшує обсяг оперативного втручання без втрати онкологічної ефективності. Інтеграція оцінки відповіді за RECIST (Response Evaluation Criteria In Solid Tumors, Критерії оцінки відповіді солідних пухлин), сучасної візуалізації, локалізації міток і патогістологічної верифікації дозволяє персоналізувати хірургічну тактику.

Мета. Оцінити ефективність комбінованого підходу до локорегіонарного контролю при виконанні таргетної біопсії лімфатичних вузлів і пахвової лімфаденектомії у пацієнток із первинним раком молочної залози після неоад’ювантної хімієтерапії.

Матеріали та методи. У дослідження включено 66 пацієнток із первинним раком молочної залози. Аналізували тип оперативного втручання, тривалість етапів операції, кількість видалених лімфатичних вузлів, частоту виявлення маркованого вузла, відповідність маркованого та сторожового вузлів, інтраопераційні особливості. Статистичний аналіз виконано з використанням пакета програм Statistica 6.1 (StatSoft, США) та методів непараметричної статистики: медіани, інтерквартильного розмаху, кореляційного аналізу Спірмена. Робота виконана у рамках науково-дослідної роботи із номером державної реєстрації 0122U201536.

Етика дослідження. Дослідження виконано відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024), схвалено локальним етичним комітетом, отримано інформовану згоду від усіх пацієнток.

Результати. Маркер локалізовано в пахвових лімфатичних вузлах у 80,3 % (53 з 66) випадків при передопераційній візуалізації, не ідентифіковано – у 13 (19,7 %). Водночас у резектованому операційному матеріалі маркер було ідентифіковано у 93,9 % випадків, що відображає вищу інтраопераційну детекцію порівняно з передопераційною візуалізацією. За даними УЗД, пухлина або регіонарні лімфатичні вузли візуалізувалися у 50 (75,8 %) випадків. Мастектомію з таргетною біопсією та пахвовою лімфаденектомією виконано у 21,0 % пацієнток, органозберігаючі втручання – у 79,0 %. Висока частота ідентифікації мітки (93,9 %) підтвердила технічну надійність методики TAD (Targeted Axillary Dissection, цільова аксилярна дисекція).

Висновки. Поєднання таргетної біопсії та контрольованої пахвової лімфаденектомії забезпечує ефективний локорегіонарний контроль, сприяє деескалації хірургії та зменшенню операційної травми без компрометації онкологічної радикальності.

Ключові слова: онкологія, рак молочної залози, обсяг лімфаденектомії, неоад’ювантна системна терапія, ефективність лікування, таргетна аксилярна біопсія.