Ключові слова
ускладнення
мікробіоценоз
захисні механізми ротової порожнини
Як цитувати
Анотація
In press
Дослідження проведене на 59 ортодонтичних пацієнтах, які в комплексі лікування мали операцію видалення зуба. У 30 з них (основна група) застосовано медикаментозний комплекс, а в 29 (група порівняння) операція видалення зуба проводилася без будь-яких додаткових дій. Фармакологічна корекція включала вітамінно-мінеральний комплекс, імуномодулятор, пробіотичні пастилки для розжовування «БіоГая ПроДентіс» впродовж 1 місяця. Огляди дітей відбувалися до початку медикаментозного впливу та після операції видалення зуба на 3–4 та 6–7 доби. У ротовій рідині дітей визначали рівень активності лізоциму за методикою Г. Горіна у модифікації А.П. Левицького та О.О. Жигіної, вміст sIgA, IgA, IgG – методом простої радіальної імунодифузії, концентрацію IL-1β та IL-4 – методом імуноферментного аналізу. Також було проведено мікробіологічне дослідження.
Застосування для профілактики і лікування постекстракційних ускладнень в ортодонтичних пацієнтів комплексу фармакологічних препаратів для корекції мікробного, імунного та антиоксидантного фону показало виражений клінічний ефект, який був проявлений відсутністю будь-яких ускладнень з боку тканин щелепно-лицевої ділянки та вірогідно меншою інтенсивністю таких клінічних ознак, як біль, гіперемія та набряк.
Мікробіоценоз ротової порожнини дітей, які застосовували запропоновані нами середники під час хірургічного етапу ортодонтичного лікування, демонстрував кількісні та якісні зміни, що було передумовою для нормального перебігу раневого процесу. Дослідження ротової рідини дітей, які перенесли операцію видалення зуба за ортодонтичними показаннями на тлі фармакологічної корекції, засвідчило відновлення її захисних функцій (зростання активності лізоциму, рівня sIgA, концентрації IL-4), що у результаті забезпечило перебіг післяопераційного періоду без ускладнень.
Ключові слова: операція видалення зуба, ускладнення, мікробіоценоз, захисні механізми ротової порожнини.
Посилання
Salah, S.M., Temejza, & Romanovskaya, A.P. (2010). Tret'i molyary – vozmozhnye istochniki oslozhnenij [Third molars are possible sources of complications]. Tavricheskij medi-ko-biologicheskij vestnik, 4, 164-166 [in Russian].
Bouloux, G. F., Busaidy, K. F., Beirne, O. R., Chuang, S. K., & Dodson, T. B. (2015). What is the risk of future extraction of asymptomatic third molars? A systematic review. Journal of oral and maxillofacial surgery : official journal of the American Association of Oral and Maxillofacial Surgeons, 73(5), 806–811. PMID: 25631864. DOI: 10.1016/j.joms.2014.10.029.
Lamont, R.J., Hajishengallis, G.N., Koo, H.(M.), & Jenkinson, H.F. (2019). Oral Mi-crobiology and Immunology. 3rd ed. USA: ASM Books (Wiley). 480 p.
Carev, V.N., Davydova, M.M., Nikolaeva, E.N., Pokrovskij, V.N., Pozharskaya, V.O., Plahtij, L.Ya, [et al.] (2013). Mikrobiologiya, virusologiya i immunologiya polosti rta [Microbi-ology, virology and immunology of the oral cavity]. Moskva: GEOTAR-Media. 576 p. [in Rus-sian].
Levic'kij, A.P., Makarenko, O.A., Selivanskaya, I.A., … & Pochtar', V.N. [et al.] (2007). Fermentativnyj metod opredeleniya disbioza polosti rta dlya skrininga pro- i prebiotikov [Enzymatic method for determining oral dysbiosis for screening of pro- and prebiotics]. Kyjiv. 23 p. [in Russian].
Kuznecova, L.V., Babadzhan, V.D., Frolov, V.M., & Kravchun, P.G. (2012). Klіnіchna ta laboratorna іmunologіya [Clinical and laboratory immunology]. Kyiv: Poligraf plius. 922 p. [in Ukrainian].
Bergey, D. H., & Holt, J. G. (1994). Bergey’s manual of determinative bacteriology. (9th ed. / [edited by] John G. Holt ... [et al.].). Baltimore: Williams & Wilkins. 787 p.