Нейровізуалізація як спосіб «зазирнути під клінічний поріг» нейродегенерації
PDF (Русский)

Ключові слова

розсіяний склероз
хвороба Вільсона–Коновалова
магнітно-резонансна томографія
нейродегенерація

Анотація

Адаптивні властивості нервової системи й феномен нейропластичності формують поняття клінічний поріг, завдяки якому пошкодження нервової системи до певного моменту клінічно не проявляються. Клінічний поріг – це комплекс адаптаційних механізмів, в основі яких лежать пластичні властивості нервової тканини. Високопольні сучасні магнітно-резонансні томографи дають можливість заглянути під клінічний поріг і своєчасно призначити або оптимізувати терапію. Завдяки своєчасному проведенню магнітно-резонансної томографії головного мозку можна виявити доклінічні зміни нервової системи, а також виявити несприятливі тенденції в перебігу хвороби з метою мінімізації пошкоджень нервової системи. Описано зміни шлуночкової системи й субарахноїдальних просторів головного мозку у пацієнтів із розсіяним склерозом і хворобою Вільсона–Коновалова. Виявлено зміни, які свідчать про наявність атрофічних змін, характерних як для демієлінізуючої патології, так і для нейродегенеративної. Прогресуючі атрофічні зміни головного мозку при стабільній клінічній картині можуть бути ознакою втрати неврологічного резерву. Явища швидко наростаючої атрофії головного мозку, наростаюча атрофія мозолистого тіла й мозочка вже на ранніх стадіях патологічного процесу є несприятливими прогностичними ознаками як розсіяного склерозу, так і хвороби Вільсона–Коновалова. Своєчасне оцінювання вираженості атрофії може допомогти у прийнятті рішення про зміну препарату, проведенні комплексу інтенсивних нейропротективних заходів та персоніфікувати терапію.

https://doi.org/10.35339/msz.2019.85.04.09
PDF (Русский)

Посилання

Giffroy X., Maes N., Albert A., Maquet P., Crielaard J.M., Dive D. (2017). Do evoked potentials contribute to the functional follow-up and clinical prognosis of multiple sclerosis? Acta Neurol. Belg., vol. 117 (1), pp. 53–59, DOI https://doi.org/10.1007/s13760-016-0650-1.

Kobys T.A. (2016). Neirovizualizatsionnyie prediktory prohressirovaniia invalidizatsii pri rasseiannom skleroze [Neuroimaging predictors of the progression of disability in multiple sclerosis]. Vestnik sovremennoi klinicheskoi meditsiny – Bulletin of Modern Clinical Medicine, vol. 9, issue 4, pp. 7–14, DOI https://doi.org/10.20969/VSKM.2016.9(4).7-14 [in Russian].

Giffroy Х., Maes N., Albert А., Maquet Р., Crielaard J.-M. (2016). Multimodal evoked potentials for functional quantification and prognosis in multiple sclerosis. BMC Neurol., vol. 16, p. 83, DOI https://doi.org/10.1186/s12883-016-0608-1.

Honcharova Z.A., Luneva S.S., Senin S.I. (2015). PsevdoVilson–Konovalov – vozvrashcheniie k primatu klinicheskoho diahnoza v XXI veke [PseudoWilson–Konovalov is a return to the primacy of clinical diagnosis in the twenty-first century]. Arkhiv vnutrennei meditsiny – The Russian Archives of Internal Medicine, № 3 (23), pp. 48–53, DOI 10.20514/2226-6704-2015-0-3-48-53 [in Russian].

Podzolkov V.I., Pokrovskaia A.Ye. (2017). Trudnosti diahnostiki i lecheniia bolezni Vilsona–Konovalova [Difficulties in the diagnosis and treatment of Wilson–Konovalov disease]. Klinicheskaia meditsina – Clinical Medicine, vol. 9, № 5, pp. 465–470, DOI 10.20514/2226-6704-2015-0-3-48-5310.18821/0023-2149-2017-95-5-465-470 [in Russian].

Chernenko M.Ye., Vovk V.І. (2018). Neiroplastychnist u khvorykh na rozsiianyi skleroz v umovakh zapalnoho protsesu [Neuroplasticity in patients with multiple sclerosis in the inflammatory process]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, vol. 26, issue 2 (95), pp. 29–32, DOI 10.36927/2079-0325 [in Ukrainian].

Voloshin-Haponov I.K. (2013). Strukturnyie izmeneniia holovnoho mozha u bolnykh s hepatotserebralnoi deheneratsiiei [Structural changes in the brain in patients with hepatocerebral degeneration]. Mezhdunarodnyi nevrolohicheskii zhurnal – International Neurological Journal, issue 2 (56), pp. 9–12 [in Russian].

Gupta A., Chakravarthi S., Goyal M.K. (2013). «Face of giant panda»: a rare imaging sign in Wilson’s disease. Journal of the Association of Physicians, vol. 107, issue 7, pp. 579, DOI 10.1093/qjmed/hct217.

Sinha S., Taly A., Ravishankar S., Prashanth L.K., Vasudev M.K. (2010). Wilson’s disease: 31P and 1H MR spectroscope and clinical correlation. Diagnostic Neuroradiology, vol. 52, pp. 977–985, DOI 10.1007/s00234-010-0661-1.

Voloshina N.P., Vasilovskii V.V., Chernenko M.Ye. (2013). Vliianiie infektsionnoho faktora na sostoianiie hematoentsefalicheskoho bariera u bolnykh rasseiannym sklerozom [The influence of an infectious factor on the state of the blood-brain barrier in patients with multiple sclerosis]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, № 21 (1), pp. 5–7, DOI https://doi.org/10.36927/2079-0325 [in Russian].

Walter U. (2010). Transcranial sonography in brain disorders with trace metal accumulation. Int. Rev. Neurobiol., vol. 90, pp. 166–178, DOI https://doi.org/10.1016/S0074-7742(10)90012-3.