Ключові слова
копінг
комплаєнс
тип реагування на хворобу
цереброваскулярна патологія
медико-психологічна допомога
здоров’яцентрований підхід
Як цитувати
Анотація
Поведінкова складова в процесі лікування відіграє важливу роль у подоланні хвороби, впливаючи на ефективність терапії і ступінь відновлення здоров’я пацієнта. На базі Харківської обласної клінічної лікарні – Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф протягом 2016–2018 років обстежено 383 пацієнти з цереброваскулярною патологією на різних етапах розвитку захворювання та 47 умовно здорових осіб. У дослідженні використано Бостонський тест на стресостійкість, методику «Способи стрес-долаючої поведінки» Р. Лазаруса та С. Фолкмана, опитувальники «Рівень комплаєнтності» та «ТОБОЛ». Показано, що заходи медико-психологічної допомоги пацієнтам із цереброваскулярною патологією залежать від етапу перебігу хвороби і рівня стресового ризику. Основним завданням психологічної допомоги хворим із кардіоваскулярним ризиком є модифікація життєвого стилю з формуванням здоров’яцентрованих навичок, пацієнтам із клінічними проявами – збільшення прихильності до лікування та корекція дезадаптивних поведінкових патернів, хворим після інсульту – активізація та пошук психологічних ресурсів для подолання наслідків хвороби. Розробка системи заходів медико-психологічного впливу для пацієнтів із цереброваскулярною патологією є важливою складовою комплексної медичної допомоги хворим даного контингенту.
Посилання
Feigin V.L., Forouzanfar М.Н., Krishnamurthi R., Mensah G.A., Connor M., Bennett D.A. et al. (2014). Global and regional burden of stroke during 1990–2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet, vol. 383, № 9913, pp. 245–254.
Babak O.Ya., Drozdova V.I., Babets A.A., Stepanova L.H., Omelnytska L.V. (2017). Khvoroby systemy krovoobihu v Ukraini yak odna z kharakterystyk suspilnoho zdorovia [Diseases of the blood circulation system in Ukraine as one of the characteristics of public health]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutical Journal, № 1, pp. 4–11 [in Ukrainian].
Markova M.V., Babych V.V. (2008). Medyko-psykholohichni aspekty rozvytku ta perebihu khvorob systemy krovoobihu [Medico-psychological aspects of development and recovery of the blood circulation system]. Novosti meditsiny i farmatsii – News of Medicine and Pharmacy, № 243 Nevrolohiia i psikhiatriia. Tematicheskii vypusk, pp. 71–74 [in Ukrainian].
Ilardi D., Ono K.E., McCartney R., Book W., Stringer A.Y. (2017). Neurocognitive functioning in adults with congenital heart disease. Congenit. Heart Dis., vol. 12 (2), pp. 66–173.
Fadieienko H.D., Hridnev O.Ye., Nesen A.O., Chernyshov V.A., Hrunchenko M.M., Shkapo V.L. (2013). Komorbidnist i vysokyi kardiovaskuliarnyi ryzyk – kliuchovi pytannia suchasnoi medytsyny [Comorbidity and high cardiovascular risk are crucial issues in modern medicine]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutical Journal, № 1, pp. 102–107 [in Ukrainian].
Shefer G., Silarova B., Usher-Smith J., Griffin S. (2016). The response to receiving phenotypic and genetic coronary heart disease risk scores and lifestyle advice – a qualitative study. BMC Public Health, vol. 16 (1), pp. 1221.
Du L., Cheng Z., Zhang Y., Li Y., Mei D. (2017). The impact of medication adherence on clinical outcomes of coronary artery disease: A meta-analysis. Eur. J. Prev. Cardiol., vol. 24 (9), pp. 962–970.
Astin F., Horrocks J., Closs S.J. (2014). Managing lifestyle change to reduce coronary risk: a synthesis of qualitative research on peoples’ experiences. BMC Cardiovasc. Disord., vol. 14, pp. 96.
Nissen N.K., Jónsdóttir M., Spindler H., Zwisler A.O. (2018). Resistance to change: Role of relationship and communal coping for coronary heart disease patients and their partners in making lifestyle changes. Scand. J. Public Health, vol. 46 (6), pp. 659–666.
Lawrence M., Booth J., Mercer S., Crawford E. (2013). A systematic review of the benefits of mindfulness-based interventions following transient ischemic attack and stroke. Int. J. Stroke, vol. 8 (6), pp. 465–474.
Mavaddat N., Ross S., Dobbin A., Williams K., Graffy J., Mant J. (2017). Training in positivity for stroke? A qualitative study of acceptability of use of Positive Mental Training (PosMT) as a tool to assist stroke survivors with post-stroke psychological problems and in coping with rehabilitation. NeuroRehabilitation, vol. 40 (2), pp. 259–270.
Lund A., Melhus M., Sveen U. (2018). Enjoyable company in sharing stroke experiences; lifestyle groups after stroke. Scand. J. Occup. Ther., vol. 25, issue 2, pp. 127–135.
Kongkasuwan R., Voraakhom K., Pisolayabutra P., Maneechai P., Boonin J., Kuptniratsaikul V. (2016). Creative art therapy to enhance rehabilitation for stroke patients: a randomized controlled trial. Clin. Rehabil., vol. 30, issue 10, pp. 1016–1023.