Ключові слова
гіпертонічна хвороба
ожиріння
Як цитувати
Анотація
У хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням визначали особливості змін ліпідного спектра в динаміці тесту жирового навантаження. Пацієнтів було розподілено на дві групи залежно від наявності ожиріння. У хворих обох груп визначали показники ліпідного спектра натще й через 6 годин після жирового навантаження. У хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з надлишковою масою тіла й ожирінням виявлено атерогенні порушення толерантності ліпідтранспортної системи крові до дії жирового навантаження, які проявились стійким підвищенням рівнів загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та зниженням рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності у крові. У хворих з ізольованою гіпертонічною хворобою відмічено стійке підвищення вмісту холестерину ліпопротеїдів низької щільності та зниження вмісту холестерину ліпопротеїдів високої щільності у крові в постпрандіальний період.
Посилання
Halcox J.P., Banegas J.R., Roy C., Dallongeville J., De Backer G., Guallar E. et al. (2017). Prevalence and treatment of atherogenic dyslipidemia in the primary prevention of cardiovascular disease in Europe: EURIKA, a cross-sectional observational study. BMC Cardiovascular Disorders, vol. 17 (1), pp. 160.
Hyson D., Rutledge J.C., Berglund L. (2003). Postprandial lipemia and cardiovascular disease. Current Atherosclerosis Reports, vol. 5 (6), pp. 437–444.
Iqbal J., Hussain M.M. (2009). Intestinal lipid absorption. American Journal of Physiology, vol. 296 (6), pp. 1183–1194.
Klop B., Elte J.W., Cabezas M.C. (2013). Dyslipidemia in obesity: mechanisms and potential targets. Nutrients, vol. 5 (4), pp. 1218–1240.
Bjorkegren J., Silveira A., Boquist S., Tang R., Karpe F., Bond M.G. et al. (2002). Postprandial enrichment of remnant lipoproteins with apoC-I in healthy normolipidemic men with early asymptomatic atherosclerosis. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology, vol. 22 (9), pp. 1470–1474.
Bergmann K. (2010). Non-HDL cholesterol and evaluation of cardiovascular disease risk. EJIFCC, vol. 21 (3), pp. 64–67.
European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation, Reiner Z., Catapano A.L., De Backer G., Graham I., Taskinen M.R. et al. (2011). EAS/EAS Guidelines for the management of dyslipidemias: the Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Atherosclerosis Society (EAS). European Heart Journal, vol. 32 (14), pp. 1769–1818.
Turgeon R.D., Anderson T.J., Gregoire J., Pearson G.J. (2017). 2016 Guidelines for the management of dyslipidemia and the prevention of cardiovascular disease in adults by pharmacists. Canadian Pharmacists Journal, vol. 150 (4), pp. 243–250.
Robinson J.G., Wang S., Smith B., Jacobson T.A. (2009). Meta-analysis of the relationship between non-high-density lipoprotein cholesterol reduction and coronary heart disease risk. Journal of the American College of Cardiology, vol. 53 (4), pp. 316–322.
Hoenig M.R. (2008). Implications of the obesity epidemic for lipid-lowering therapy: non-HDL cholesterol should replace LDL cholesterol as the primary therapeutic target. Vascular Health and Risk Management, vol. 4 (1), pp. 143–156.
Patsch J.R., Miesenböck G., Hopferwieser T., Mühlberger V., Knapp E., Dunn J.K. et al. (1992). Relation of triglyceride metabolism and coronary artery disease. Studies in postprandial state. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology, vol. 12 (11), pp. 1336–1345.
Dias C.B., Moughan P.J., Wood L.G., Singh H., Garg M.L. (2017). Postprandial lipemia: factoring in lipemic response for ranking foods for their healthiness. Lipids in Health and Disease, vol. 16 (1), pp. 178.
Masuda D., Yamashita S. (2017). Postprandial hyperlipidemia and remnant lipoproteins. Journal of Atherosclerosis and Thrombosis, vol. 24 (2), pp. 95–109.
Higgins V., Adeli K. (2017). Postprandial dyslipidemia: pathophysiology and cardiovascular disease risk assessment. EJIFCC, vol. 28 (3), pp. 168–184.