Фармакодинамические эффекты гипотензивного действия периндоприла на суточный ритм артериального давления у больных артериальной гипертензией
PDF

Як цитувати

Бутикова, Е. (2012). Фармакодинамические эффекты гипотензивного действия периндоприла на суточный ритм артериального давления у больных артериальной гипертензией. Медицина сьогодні і завтра, 55(2), 53-58. вилучено із https://msz.knmu.edu.ua/article/view/277

Анотація

УДК 616.12-008.331.1-02:616.61]-085.225:616.12-008.33

Е.А. Бутикова

Харьковская медицинская академия последипломного образования

ФАРМАКОДИНАМИЧЕСКИЕ ЭФФЕКТЫ ГИПОТЕНЗИВНОГО ДЕЙСТВИЯ ПЕРИНДОПРИЛА НА СУТОЧНЫЙ РИТМ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ

Обследовано 69 больных хронической болезнью почек I стадии: гломерулонефритом с артериальной гипертензией 2-3-й степени в возрасте 35-69 лет, средний возраст —(54,4±4,8) года. Длительность артериальной гипертензии составила в среднем (8,0± 1,5) года. С развитием артериальной гипертензии уменьшалось количество пациентов с нормальным суточным профилем артериального давления и ухудшались показатели суточного мониторинга артериального давления: степени ночного снижения как систоли ческого, так и диастолического давления. Периндоприл снижал уровни артериального давления, что ассоциировалось с увеличением количества пациентов с прогностически благоприятными изменениями суточного профиля артериального давления.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, хроническая болезнь почек, суточное мониторирование артериального давления, периндоприл.

О.О. Бутікова

ФАРМАКОДИНАМІЧНІ ЕФЕКТИ ГІПОТЕНЗИВНОЇ ДІЇ ПЕРИНДОПРИЛУ НА ДОБОВИЙ РИТМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Обстежено 69 хворих із хронічною хворобою нирок I стадії: гломерулонефритом з артеріальною гіпертензією 2-3-го ступеня у віці 35-69 років, середній вік — (54,4±4,8) року. Тривалість артеріальної гіпертензії становила в середньому (8,0±1,5) року. При наявності артеріальної гіпертензії зменшувалась кількість хворих із нормальним добовим профілем артеріального тиску і погіршува лись показники добового моніторингу артеріального тиску: ступеня нічного зниження як систоліч ного, так і діастолічного тиску. Периндоприл знижував рівні артеріального тиску, що асоціювалось зі збільшенням кількості хворих із прогностично сприятливими змінами добового профілю артеріального тиску.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, хронічна хвороба нирок, добове моніторування артеріального тиску, периндоприл.

E.A. Butikova

PHARMACODYNAMIC EFFECTS OF HYPOTENSIVE ACTION OF PERINDOPRIL ON DAILY RHYTHM OF ARTERIAL PRESSURE IN HYPERTENSIVE PATIENTS

A total of 69 patients with chronic kidney disease stage I: glomerulonephritis with hypertension gra-de 2-3 aged 35-69 years, mean age — (54,4±4,8) years. The duration of hypertension was in average (8,0±1,5) years. The number of patients with a normal circadian blood pressure profile decreased and observed deterioration in the daily monitoring of blood pressure: the degree of night-time reduction in both systolic and diastolic blood pressure — during development of hypertension. Perindopril reduced blood pressure levels, which was associated with an increase of the number of patients with prognostically favorable changes in circadian blood pressure profile.

Key words: hypertension, chronic kidney disease, circadian blood pressure monitoring, perindopril.

Поступила 18.11.11

PDF

Посилання

Жарінов О. Й. Гіпертрофія лівого шлуночка і ефективність лікування артеріальної гіпертензії: дослідження ЕКРАН / О. Й. Жарінов // Здоров'я України. — 2009. — № 18. — С. 20-21.

Guidelines Committe. 2007 European Society of Hypertension — European Society of Cardiology guidelines for the management of arterial hypertension // J. Hypertens. — 2007. — V. 25. — P. 1101-1187.

Масляева Л. В. Особенности ремоделирования сердца и сосудов у больных гипертони ческой болезнью и сахарным диабетом 2 типа / Л. В. Масляева, Л. А. Резник, С. Н. Коваль // Укр. терапевт. журн. — 2005. — № 3. — С. 62-66.

Devereux R. B. Prognostic significance of left ventricular mass change during treatment of hypertension / R. B. Devereux, K. Wachtell, E. Gerdts // J. Amer. Med. Assoc. — 2004. — V. 292. — P. 2350-2356.

Борзова Н. В. Регресс гипертрофии и улучшение диастолической функции левого желудочка у больных артериальной гипертонией под влиянием антигипертензивной терапии / Н. В. Борзова, А. А. Горбаченков // Кардиология. — 2008. — № 6. — С. 44-50.

Tomasoni L. Effects of treatment strategy on endothelial function / L. Tomasoni, S. Sitia, C. Borghi // Autoimmuning reviews. — 2010. — V. 9. — Р. 840-844.

Зелвеян П. А. Суточный ритм артериального давления и состояние органов-мишеней у больных с мягкой и умеренной формами гипертонической болезни / П. А. Зелвеян, E. B. Ощепкова, М. С. Буниатян // Тер. архив. — 2001. — № 2. — С. 33-38.

Fagard R. H. Prognostic significance of various characteristics of out-of-the-office blood pressure / R. H. Fagard, Н. Celis // J. Hypertens. — 2004. — V. 22. — P. 1663-1666.

Лапач C. H. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использо ванием Exсel / C. H. Лапач, A. B. Чубенко, П. Н. Бабич. — [2-е изд.]. — К. : МОРИОН, 2001. — 408 с.

Дзяк Г. В. Суточное мониторирование артериального давления / Г. В. Дзяк, T. B. Ко-лесник, Ю. Н. Погорецкий. — Днепропетровск, 2005. — 200 с.

Загидуллин Н. Ш. Значение плейотропных эффектов ингибиторов ангиотензинпревра щающего фермента / Н. Ш. Загидуллин, К. Ф. Валеева, Ф. Гассанов // Кардиология. — 2010. — № 11. — С. 55-60.