Модифіковані фактори метаболічного ризику у дітей: роль дієти та гідратації

Анотація

In press

Актуальність. Стрімке зростання поширеності надлишкової маси тіла та ожиріння серед дітей потребує глибокого вивчення ролі модифікованих факторів способу життя, зокрема деструктивних патернів режиму харчування та гідратаційного статусу, на тлі спадкової схильності.

Мета. Вивчити клініко-анамнестичні характеристики та специфіку розладів харчової поведінки й гідратаційного режиму у дітей із надмірною вагою або ожирінням порівняно з однолітками, які мають нормальну масу тіла, для виявлення провідних аліментарних чинників ризику метаболічних порушень.

Матеріали та методи. Обстежено 171 дитину віком [10÷18] років, які були розподілені на групи: група 1 – 82 дитини з індексом маси тіла (ІМТ) у межах [15÷85] перцентиля; група 2 – 89 пацієнтів із надлишком ваги/ожирінням (ІМТ >85-го перцентиля). Проведено анкетування щодо анамнезу життя, дієтичного режиму та гідратації. Окремо проаналізовано немодифікований фактор – ожиріння у матері. Статистична обробка проводилася в програмі Statistica 13.3 (TIBCO Software Inc., USA) із використанням критерію хі-квадрат Пірсона, розрахунку відношення шансів (ВШ) із 95 % довірчим інтервалом. Дослідження проведено в межах наукової теми з номером державної реєстрації 0123U101768.

Етика дослідження. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024) та наказу Міністерства охорони здоров’я України № 690 від 23.09.2009. Усі батьки та діти надали письмову інформовану згоду на участь.

Результати. Значущим немодифікованим предиктором є ожиріння у матері, яке підвищувало шанс розвитку цієї патології у дитини в 5,73 раза (ВШ=5,73; p<0,0001). Систематичний пропуск сніданку збільшував шанс розвитку ожиріння у 6,71 раза (ВШ=6,71; p<0,0001), а прийом їжі безпосередньо в ліжку перед сном – у 9,98 раза (ВШ=9,98; p<0,0001). Своєчасна вечеря мала протективний ефект (ВШ=0,18; p<0,0001). Нерегулярне вживання овочів асоціювалося зі збільшенням метаболічного ризику в 4,12 раза (ВШ=4,12; p=0,0005). Звичка замінювати фруктами повноцінний прийом їжі підвищувала шанси виникнення ожиріння в 4,42 раза (ВШ=4,42; p=0,0008). Систематичне споживання рідких калорій підвищувало ризик ожиріння у 3,12 раза (ВШ=3,12; p=0,0011), а пріоритет чистої води забезпечував протективний ефект (ВШ=0,16; p<0,0001).

Висновки. Профілактика дитячого ожиріння потребує комплексного підходу, спрямованого на модифікацію сімейних харчових звичок, відновлення культури щоденного сніданку, усунення пізніх перекусів перед сном та популяризацію чистої води як головного джерела гідратації.

Ключові слова: педіатрія та неонатологія, ожиріння, фактори ризику, нутриціологія.