Структурна характеристика моделі раннього виявлення та первинної профілактики мозкових інсультів серед дорослого населення
PDF (English)

Ключові слова

заходи раннього виявлення та первинної профілактики
інсультна патологія
оптимізована модель
діяльнісні апарати

Як цитувати

Міщенко, М. (2023). Структурна характеристика моделі раннього виявлення та первинної профілактики мозкових інсультів серед дорослого населення. Медицина сьогодні і завтра, 92(3), 70-77. https://doi.org/10.35339/msz.2023.92.3.mmm

Анотація

В статті за проведеним аналізом світових літературних джерел, офіційних статистичних даних та напрацювань міжнародних медичних організацій було проведено системний аналіз та узагальнення сучасного світового досвіду щодо можливостей удосконалення системи раннього виявлення та первинної профілактики мозкових інсультів серед дорослого населення. На основі цього було розроблено і науково обґрунтовано оптимізовану модель раннього виявлення та первинної профілактики мозкових інсультів серед дорослого населення. Оптимізована модель враховує існуючі медико-соціальні проблеми осіб із мозковими інсультами, існуючі недоліки в заходах раннього виявлення та первинної профілактики мозкових інсультів серед дорослого населення та світові досягнення і напрацювання. Запропонована оптимізована модель раннього виявлення та первинної профілактики мозкових інсультів розроблена на основі власних досліджень, ретельного та досконального опрацювання і аналізу сучасних моделей роботи вітчизняних закладів охорони здоров’я та передового досвіду інших держав. Оптимізована модель складається з шести основних взаємопов’язаних і взаємозалежних основних діяльнісних апаратів (структурних складових моделі): понятійно-категоріальний; стратегічно-діяльнісний; нормотворчий; інформаційно-комунікативний; функціонально-організаційний; практично-реалізаційний).

Ключові слова: заходи раннього виявлення та первинної профілактики, інсультна патологія, оптимізована модель, діяльнісні апарати.

https://doi.org/10.35339/msz.2023.92.3.mmm
PDF (English)

Посилання

Noncommunicable diseases. WHO, 2018. [Internet]. Available at: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/noncommunicable-diseases [accessed 20 Sep 2023].

10 leading causes of death in the world. WHO, 2018. [Internet]. Available at: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of-death [accessed 20 Sep 2023].

Mishchenko TS, Chemer NM, Moskovko SP, Huk AP, Shulha OD, Flomin YuV, et al. Assessment of the quality of stroke care in hospitals according to the data of the RES-Q registry. International neurological journal. 2020;16(1):10-6. DOI: 10.22141/2224-0713.16.1.2020.197325. [In Ukrainian].

Feigin VL. Anthology of stroke epidemiology in the 20-th and 21-st centuries: Assessing the past, the present, and envisioning the future. International J. of Stroke. 2019;14(3):223-37. DOI: 10.1177/1747493019832996. PMID: 30794102.

Saliba LJ, Maffett S. Hypertensive Heart Disease and Obesity: A Review. Heart Fail Clin. 2019;15(4):509-17. DOI: 10.1016/j.hfc.2019.06.003. PMID: 31472886.

Kuno T, Tanimoto E, Morita S, Shimada YJ. Effects of Bariatric Surgery on Cardiovascular Disease: A Concise Update of Recent Advances. Front Cardiovasc Med. 2019;6:94. DOI: 10.3389/fcvm.2019.00094. PMID: 31355210.

Piché ME, Tchernof A, Després JP. Obesity Phenotypes, Diabetes, and Cardiovascular Diseases. Circ Res. 2020;126(11):1477-500. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.120.316101. PMID: 32437302.

Adair T, Lopez AD. The role of overweight and obesity in adverse cardiovascular disease mortality trends: an analysis of multiple cause of death data from Australia and the USA. BMC Med. 2020;18(1):199. DOI: 10.1186/s12916-020-01666-y. PMID: 32746822.

Rychter AM, Ratajczak AE, Zawada A, Dobrowolska A, Krela-Kaźmierczak I. Non-Systematic Review of Diet and Nutritional Risk Factors of Cardiovascular Disease in Obesity. Nutrients. 2020;12(3):814. DOI: 10.3390/nu12030814. PMID: 32204478.

Global Health Estimates 2016: Deaths by Cause, Age, Sex, by Country and by Region, 2000–2016. WHO, 2018. [Internet]. Available at: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of-death [accessed 20 Sep 2023].

Johnson W, Onuma O, Owolabi M, Sachdev S. Stroke: a global response is needed. Bull World Health Organ. 2016;94:634a. DOI: 10.2471/BLT.16.181636. PMID: 27708464.

Norrving B, Barrick J, Davalos A, Dichgans M, Cordonnier C, Guekht A, et al. Action Plan for Stroke in Europe 2018-2030. Eur Stroke J. 2018;3(4):309-36. DOI: 10.1177/2396987318808719. PMID: 31236480.

Madsen TE, Khoury JC, Leppert M, Alwell K, Moomaw CJ, Sucharew H, et al. Temporal Trends in Stroke Incidence Over Time by Sex and Age in the GCNKSS. Stroke. 2020;51(4):1070-6. DOI: 10.1161/STROKEAHA.120.028910. PMID: 32078459.

Feigin V, Norrving B, Sudlow CLM, Sacco RL. Updated Criteria for Population-Based Stroke and Transient Ischemic Attack Incidence Studies for the 21st Century. Stroke. 2018;49(9):2248-55. DOI: 10.1161/STROKEAHA.118.022161. PMID: 30355005.

WHO Selected adult risk factor trends. WHO, 2019. [Internet]. Available at: https://www.who.int/nmh/countries/ukr_en.pdf [accessed 20 Sep 2023].

Ohniev VA, Chukhno IA. Social well-being in the context of ensuring the social development of the state and public health. Materials of the 1st International Ukrainian-German Symposium on Public Health "Public Health in the Social and Educational Space – Current Challenges and Development Prospects" (Ukraine, Ternopil, 25–26 Sep 2019). P. 11-4. Available at: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24101 [in Ukrainian].

Hruzieva TS, Hrechyshkina NV, Lytvynova LO. Public health as a new specialty: modern approaches to teaching (on the example of the University of Debrecen, Hungary). Ukraine. Nation’s Health. 2017;42(1):166-72. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_1_27 [in Ukrainian].

Lashkul ZV, Bobkova OV. Prevalence of socio-hygienic risk factors associated with the occurrence of risky behavior in adolescents at the regional level and potential obstacles in their prevention. Ukraine. Nation’s Health. 2017;1:22-9. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_1_6 [in Ukrainian].

Parii VD, Korotkyi OV. Formation and development of primary medical care on the basis of general practice-family medicine in Ukraine: a review of literary sources. Ukraine. Nation’s Health. 2018;49(2):48-53. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2018_2_12 [in Ukrainian].

Secondary prevention of stroke. Evidence-based clinical practice. Kyiv: Ministry of Health of Ukraine. State Enterprise "State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine"; 2022. 130 p. Available at: https://is.gd/YABOWB [in Ukrainian].

Zhao M, Wang X, He M, Qin X, Tang G, Huo Y, et al. Homocysteine and Stroke Risk: Modifying Effect of Methylenetetrahydrofolate Reductase C677T Polymorphism and Folic Acid Intervention. Stroke. 2017;48(5):1183-90. DOI: 10.1161/STROKEAHA.116.015324. PMID: 28360116.

Hauer AJ, Ruigrok YM, Algra A, van Dijk EJ, Koudstaal PJ, Luijckx GJ, et al. Age-Specific Vascular Risk Factor Profiles According to Stroke Subtype. J Am Heart Assoc. 2017;8;6(5):e005090. DOI: 10.1161/JAHA.116.005090. PMID: 28483775.

Howard VJ, Madsen TE, Kleindorfer DO, Judd SE, Rhodes JD, Soliman EZ, et al. Sex and Race Differences in the Association of Incident Ischemic Stroke With Risk Factors. JAMA Neurol. 2019;76(2):179-86. DOI: 10.1001/jamaneurol.2018.3862. PMID: 30535250.

Efremova D, Ciolac D, Zota E, Glavan D, Ciobanu N, Aulitzky W, et al. Dissecting the Spectrum of Stroke Risk Factors in an Apparently Healthy Population: Paving the Roadmap to Primary Stroke Prevention. J Cardiovasc Dev Dis. 2023;10(2):35. DOI: 10.3390/jcdd10020035. PMID: 36826531.

Pandian JD, Gall SL, Kate MP, Silva GS, Akinyemi RO, Ovbiagele BI, et al. Prevention of stroke: a global perspective. Lancet. 2018;392(10154):1269-78. DOI: 10.1016/S0140-6736(18)31269-8. PMID: 30319114.

Boehme AK, Esenwa C, Elkind MS. Stroke Risk Factors, Genetics, and Prevention. Circ Res. 2017;120(3):472-95. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.116.308398. PMID: 28154098.

George MG. Risk Factors for Ischemic Stroke in Younger Adults: A Focused Update. Stroke. 2020;51(3):729-35. DOI: 10.1161/STROKEAHA.119.024156. PMID: 32078487.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.