Динаміка вмісту С-реактивного білка у крові після герніопластики та симультанних операцій залежно від методів періопераційного забезпечення
PDF

Ключові слова

герніотастика
симультанні операції
С-реактивний білок
«швидка хірургія»

Як цитувати

Пархоменко, К. (2020). Динаміка вмісту С-реактивного білка у крові після герніопластики та симультанних операцій залежно від методів періопераційного забезпечення. Медицина сьогодні і завтра, 88(3), 58-64. https://doi.org/10.35339/msz.2020.88.03.07

Анотація

Вивчено динаміку вмісту С-реактивного білка (СРБ) у крові після герніопластики й симультанних втручань при застосуванні принципів «швидкої хірургії» у періопераційному періоді. Проаналізовано динаміку концентрації СРБ у 60 пацієнтів, у яких застосо­вано принципи «швидкої хірургії». Зокрема, до операції проведено ретельне обстеження для діагностики поєднаної абдомінальної патології та клінічно значущої загальносоматичної патології; за необхідності – призначення курсу терапії для повної компенсації загальносоматичної патології; під час операції – застосування епідуральної пролонгованої анестезії; вибір на користь лапароскопічної технології; наприкінці операції – зрошування піддіафрагмального простору розчином місцевого анестетика; після операції – раннє видалення дренажу, відмова від опіоїдів із призначенням парентерального парацетамолу; при паховій герніопластиці – пролонгована місцева анестезія після операції; активація хворого через 6–8 годин після операції; у день операції – застосування жувальної гумки та прийом рідини та з першої доби – прийом низькокалорійної рідкої їжі. У 67 пацієнтів застосовано традиційні методи періопераційного ведення. Установлено, що в пацієнтів, які перенесли пластику грижі, спостерігається збільшення концентрації СРБ у післяопераційному періоді, що є одним із проявів системної запальної відповіді та особливо виражене після симультанних операцій. Застосування в комплексі періопераційного забезпечення принципів «швидкої хірургії» сприяє нормалізації концентрації СРБ та більш швидкому усуненню проявів системної запальної відповіді.

Ключові слова: герніотастика, симультанні операції, С-реактивний білок, «швидка хірургія».

https://doi.org/10.35339/msz.2020.88.03.07
PDF

Посилання

Donskova, Ju. S. (2012). Diahnosticheskoie i prohnosticheskoie znacheniie biolohicheskikh markerov sistemnoi vospalitelnoi reaktsii i sepsisa v onkokhimrhii (obzor literatury) [Diagnostic and prognostic role of biomarkers of systemic inflammatory response and sepsis in oncosurgery], Onkokhirurhiia – Oncosurgery, 4(l), 65–72. Retrieved from www.oncology.ru/specialist/joumal_oncology/archive/2012/59 [in Russian],

Finnerty, C., Mabvuure, N.T., Ali, A., Kozar, R.A., & Herndon, D.N. (2013). The surgically induced stress response. J. Parent, and Enteral Nutrit., 379(55), 21S–29S. DOI: 10.1177/0148607113496117. PMID: 24009246.

Ansari, D., Gianotti, L., Schroder, J., & Andersson, R. (2013). Fast-track surgery: procedure-specific aspects and future direction. Langenheck’s Archives of Surgery, vol. 398, issue 1, pp. 29-37. DOI: 10.1007/s00423-012-1006-9, PMID: 23014834.

Kokotovic D., Burcharth J., Helgstrand F., Gogenur I. (2017). Systemic inflammatory response after hernia repair: a systematic review. Langenheck’s Archives of Surgery, 402(7), 1023–1037. DOI: 10.1007/s00423-017-1618-1. PMID: 28831565.

Watt, D.G., Horgan, P.G., & McMillan, D.C. (2015). Routine clinical markers of the magnitude of the systemic inflammatory response after elective operation: a systematic review. Surgery, 157(2), 362–380. DOI: 10.1016/j.surg.2014.09.009. PMID: 25616950.

St. John, A., Caturegli, K., Kubicki, N.S., & Kavic, S.M. (2020). The rise of minimally invasive surgery: 16 year analysis of the progressive replacement of open surgery with laparoscopy. JSLS, 24(4), e2020.00076. DOI: 10.4293/JSLS.2020.00076. PMID: 33510568.

Galimov, O.V., Khanov, V.O., Mamadaliev, D.Z., Sayfullin, R.R., & Sagitdinov, R.R. (2017). Kreativnaia khimrgiia gryzhi pishchevodnogo otverstiia diafragmy [Creative surgery for hiatal hernia]. PRJS, (7), 30–32. DOI: 10.17116/ hirurgia2017730-32. PMID: 28745703 [in Russian],

Ozmen, M. M., Zulfikaroglu, B., Col, C., Cinel, I., Isman, F. K., Cinel, L., & Besler, T. H. (2009). Effect of increased abdominal pressure on cytokines (IL1 beta, IL6, TNFalpha), C-reactive protein (CRP), free radicals (NO, MDA), and histology. Surgical laparoscopy, endoscopy & percutaneous techniques, 19(2), 142–147. DOI: 10.1097/SLE.0b013e31819cdda7. PMID: 19390282.

Nanavati, A.J., & Prabhakar, S. (2014). A comparative study of 'fast-track' versus traditional peri-operative care protocols in gastrointestinal surgeries. J. Gastrointest. Surg., 18(4), 757–767. DOI: 10.1007/sl1605-013-2403-2. PMID: 24222323.

Jurt, J., Slieker, J., Frauche, P, Addor, V., Sola, J., Demartines, N., & Hubner, M. (2017). Enhanced recovery after surgery: Can we rely on the key factors or Do we need the bel ensemble? World J. Surg., 41(10), 2464–2470. DOI: 10.1007/s00268-017-4054-z. PMID: 28492998.

Slim, K., & Standaert, D. (2020). Enhanced recovery after surgical repair of incisional hernias. Hernia, 24(1), 3–8. DOI: 10.1007/sl0029-019-01992-y. PMID: 31177341.

Symeonidis, D., Diamantis, A., Baloyiannis, I., Tzovaras, G., & Tepetes, K. (2020). Systemic immune response after open tension-free inguinal hernia repair under different anesthetic alternatives: a prospective comparative study. G. Chir., 41 (1), pp. 103–109. PMID: 32038020.

Steams, E., Plymale, M.A., Davenport, D.L., Totten, C., Carmichael, S.P, Tancula, C.S., & Roth, J.S. (2018). Early outcomes of an enhanced recovery protocol for open repair of ventral hernia. Surg. Endosc., 32, (6), 2914–2922. DOI: 10.1007/s00464-017-6004-0. PMID: 29270803.

Ueland, W., Walsh-Blackmore, S., Nisiewicz, M., Davenport, D.L., Plymale, M.A., Plymale, M., Roth, J.S. (2020). The contribution of specific enhanced recovery after surgery (ERAS) protocol elements to reduced length of hospital stay after ventral hernia repair. Surg. Endosc., 34(10), 4638–4644. DOI: 10.1007/s00464-019-07233-8. PMID: 31705287.

Kahokehr, A., Sammour, T., Soop, M., & Hill, A.G. (2010). Intraperitoneal use of local anesthetic in laparoscopic cholecystectomy: Systematic review and metaanalysis of randomized controlled trials. J. Hepatobiliary Pancreat. Sci., 17(5), 637–656. DOI: 10.1007/s00534-010-0271-7. PMID: 20393755.

Jensen, K.K., Brondum, T.L., Leerhoy, B., Belhage, B., Hensler, M., Amesen, R.B. et al. (2020). Preoperative, single, high-dose glucocorticoid administration in abdominal wall reconstruction: a randomized, double-blinded clinical trial. Surgery, 167(4), 757–764. DOI: 10.1016/ j.surg.2019.12.007.

Gelman, D., Gelmanas, A., Urbanaite, D., Tamosiunas, R., Sadauskas, S., & Bilskiene, D. (2018). Role of multimodal analgesia in the evolving enhanced recovery after surgery pathways. Medicina (Kaunas), 54(2), art. 20. DOI: 10.3390/medicina54020020. PMID: 30344251.

McGlory, G., Davis, A.E., & Kirksey, K.M. (2018). Multimodal analgesia in critical care. Nursing Critical Care, 13(2), 18–23. DOI: 10.1097/01.CCN.0000527222.11558.c3.

Ge, W., Chen, G., & Ding, Y.T. (2015). Effect of chewing gum on the postoperative recovery of gastrointestinal function. Intern. J. Clin. Experim. Med., 8(8), 11936–11942. PMID: 26550107.