Ключові слова
STEMI
холестерин
ліпопротеїди низької щільності
С-реактивний білок
кардіоваскулярна подія
статини
Як цитувати
Анотація
Визначали зміни ліпідного профілю після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ГІМ) на етапі амбулаторного спостереження та предикторну значущість деяких імунозапаль них маркерів щодо розвитку кардіоваскулярних подій. Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження 186 хворих зі БТЕМІ. Пацієнтів відбирали при надходженні до Обласного медичного центру серцево-судинних захворювань. Головною умовою включення в дослідження була наявність Б ТЕМІ у перші 12 годин від початку захворювання. Подальше спостереження проводили амбулаторно протягом 1 року. Хворих було розподілено на групи залежно від дози статину, що отримували на тлі стандартного лікування: у 131 хворого статини застосовували в середній дозі, у 55 – у високій. На скринінгу досліджували рівні креатинфосфокінази-МБ, тропоніну І, високочутливого С-реактивного білка, інтерлейкіну-6, розгорнуту ліпідограму. Через 3 і 12 місяців досліджували розгорнуту ліпідограму. Безпеку лікування елатинами визначали за рівнем аспартат- і аланінамінотрансферази при скринінгу та в динаміці. За весь період спостереження відстежували нові випадки кардіоваскулярної події. До останньої відносили стани, що потребували екстреної медичної допомоги: повторний інфаркт міокарда, шлуночкова тахікардія, напад стенокардії. Установлено, що високі дози елатинів у хворих після ГІМ справляли більший ефекту зниженні рівня загального холестерину і холестерину ліпопротеїдів низької щільності і дозволили досягти їхніх цільових рівнів у значно більшого відсотка пацієнтів, ніж середні дози. Достовірної різниці в профілі безпеки прийому елатинів не виявлено. Установлено, що відносний ризик кардіоваскулярної події зростає у 3,03 8 разу у хворих на ГІМ при збільшенні рівня високочутливого С-реактивного білка вище 9,95 мг/л, а застосування елатинів у високій дозі у хворих після ГІМ асоціювалось зі зниженням ризику розвитку події на 0,286.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, ЗТІ'.МІ, холестерин, ліпопротеїди низької щільності, С-реактивний білок, кардіоваскулярна подія, статини.
Посилання
Reed, G.W., Rossi, J.E., & Cannon C.R (2017). Acute myocardial infarction. The Lancet, vol. 389, is. 10065, pp. 197–210. DOI: 10.1016/S0140-6736(16)30677-8. PMID: 27502078.
McNamara, R.L., Kennedy, K.F., Cohen, D.J., Diercks, D.B., Moscucci, M., Ramee S. et al. (2016). Predicting in-hospital mortality in patients with acute myocardial infarction. Journal of the American College of Cardiology, vol. 68, is. 6, pp. 626–635. DOI: 10.1016/j.jacc.2016.05.049. PMID: 27491907.
Arnett, D.K., Blumenthal, R.S., Albert, M.A., Buroker, A.B., Goldberger, Z.D., Hahn E.J., et al. (2019). 2019 ACC/AHA guideline on the primary prevention of cardiovascular disease: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Circulation, vol. 140, is. 11, pp. e596–e646. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000678. PMID: 30879355.
Alabas, O.A., Jemberg, T., Pujades-Rodriguez, M., Rutherford, M.J., West, R.M., Hall, M. et al. (2020). Statistics on mortality following acute myocardial infarction in 842,897 Europeans. Cardiovascular Research, vol. 116, is. 1, pp. 149–157. DOI: 10.1093/cvr/cvzl97. PMID: 31350550.
Milano, S.S., Moura Junior, O.V.D., Bordin, A.A., & Marques G.L. (2019). C-reactive protein is a predictor of mortality in ST-segment elevation acute myocardial infarction. International Journal of Cardiovascular Sciences, vol. 32, No.2, pp. 118–124. DOI: 10.5935/2359-4802.20180086.
Fang, L., Moore, X.L., Dart, A.M., & Wang, L.M. (2015). Systemic inflammatory response following acute myocardial infarction. J. Geriatr. Cardiol., 12(3), pp. 305–312. DOI: 10.11909/j.issu.1671-5411.2015.03.020. PMID: 26089856.
Ibanez, B., James S., Agewall S., Antunes, M.J., Bucciarelli-Ducci, C., Bueno, H., et al. (2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST- segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, vol. 39, is. 2, pp. 119–177. DOI: 10.1093/eurheartj/ehx393. PMID: 28886621.
Wang, W.T., Hellkamp, A., Doll, J.A., Thomas, L., Navar, A.M., Fonarow, G.C. et al. (2018). Lipid testing and statin dosing after acute myocardial infarction. Journal of the American Heart Association, vol. 7, is. 3, pp. e006460. DOI: 10.1161/JAHA.117.006460.
Adhyaru, B.B., & Jacobson, T.A. (2018). Safety and efficacy of statin therapy. Nature Reviews Cardiology, vol. 15, is. 12, pp. 757–769. DOI: 10.1038/s41569-018-0098-5. PMID: 30375494.
Priti, K., Agrawal, A., & Ranwa, B.L. (2017). High versus low dose statin therapy in Indian patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction undergoing thrombolysis. Indian Heart Journal, vol. 69, is. 4, pp. 453–457. DOI: 10.1016/j.ihj.2017.05.026. PMID: 28822510.
Thygesen, K., Alpert, J.S., Jaffe, A.S., Simoons, M.L., Chaitman, B.R., White, H.D., et al. (2012). Third universal definition of myocardial infarction. ESC Committee for Practice Guidelines (CPG). European Heart Journal, vol. 33, is. 20, pp. 2551–2567. DOI: 10.1093/eurheartj/ehsl84. PMID: 22922414.
Thygesen, K., Alpert, J.S., Jaffe, A.S., Chaitman, B.R., Bax, J.J., Morrow, D.A., et al. (2018). Fourth universal definition of myocardial infarction (2018). Circulation, vol. 138, is. 20, pp. e618–e651. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000617. PMID: 30571511.
Aydin, M., Aygul, N., Altunkeser, B., Unlu, A., & Taner, A. (2015). Comparative effects of high-dose atorvastatin versus moderate-dose rosuvastatin on lipid parameters, oxidized-LDL and inflammatory markers in ST elevation myocardial infarction. Atherosclerosis, vol. 239, is. 2, pp. 439–443. DOI: 10.1016/j.atherosclerosis.2015.02.003. PMID: 25697576.
Gavazzoni, M., Gorga, E., Derosa, G., Maffioli, P, Metra, M., & Raddino, R. (2017). High-dose atorvastatin versus moderate dose on early vascular protection after ST-elevation myocardial infarction. DrugDesign, Development and Therapy, vol. 11, pp. 3425–3434. DOI: 10.2147/DDDT.S135173. PMID: 29270001.
Hwang, D., Kim, H.K., Lee, J.M., Choi, K.H., Kim, J., Rhee, T.M., et al. (2018). Effects of statin intensity on clinical outcome in acute myocardial infarction patients. Circulation J., vol. 82, is. 4, pp. 1112–1220. DOI: 10.1253/circj.CJ-17-1221. PMID: 29491327.
Catapano, A.L., Graham, I., De Backer, G., Wiklund, O., Chapman, M.J., Drexel H., et al. (2016). 2016 ESC/EAS guidelines for the management of dyslipidaemias. European Heart Journal, vol. 37, is. 39, pp. 2999–3058. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw272. PMID: 27567407.
Reindl, M., Reinstadler, S., Feistritzer, H., Klug, G., Tiller, C., Mair, J., et al. (2016). Relation of inflammatory markers with myocardial and microvascular injury in patients with reperfused ST-elevation myocardial infarction. European Heart Journal: Acute Cardiovascular Care, vol. 6, is. 7, pp. 640¬649. DOI: 10.1177/2048872616661691. PMID: 27440935.
Kang, D.O., Park, Y., Seo, J.H., Jeong, M.H., Chae, S.C., Ahn, T.H., et al. (2019). Time-dependent prognostic effect of high sensitivity C-reactive protein with statin therapy in acute myocardial infarction. Journal of Cardiology, vol. 74, is. 1, pp. 74–83. DOI: 10.1016/j.jjcc.2018.12.022. PMID: 30745001.
Raposeiras-Roubin, S., Barreiro Pardal, C., Rodino Janeiro, B., Abu-Assi, E., Garcia-Acuna, J.M., Gonzalez-Juanatey, J.R. (2012). High-sensitivity C-reactive protein is a predictor of in-hospital cardiac events in acute myocardial infarction independently of GRACE risk score. Angiology, vol. 63, is. 1, pp. 30–34. DOI: 10.1177/0003319711406502. PMID: 21555309.