Анотація
Онкологічне захворювання чинить негативний вплив на психічну сферу не лише пацієнтів, а й їхніх рідних. Із урахуванням етичних і деонтологічних принципів проведено психологічне обстеження 288 членів сімей з онкологічним пацієнтом – 174 чоловіків і 114 дружин. Використано методику «Сприйнятий індекс провини» (Perceived Guilt Index), шкалу сімейної адаптації і згуртованості FACES-3 та клініко-психологічне інтерв’ю. Установлено, що на інтенсивність прояву почуття провини вплив справляли прогресування онкологічного захворювання, рівень сімейної адаптації та гендерна належність. Вираженість ситуаційної провини була більше, ніж особистісної, у членів родини з онкологічним пацієнтом. За онкологічного захворювання почуття провини в пацієнта та членів його сім’ї було частим проявом психічного дистресу, проте прогресування хвороби ставало вагомим фактором його актуалізації. Особи жіночої статі становили групу підвищеного ризику щодо впливу почуття провини на психологічний стан. У родинах із порушеннями сімейної адаптації почуття провини було складовою негативних переживань, що супроводжували подружню взаємодію, і значною мірою посилювалось у кризовій ситуації, якою й є онкопатологія. Показано, що медико-психологічна допомога для родини пацієнта – важлива й необхідна складова інтервенцій в онкологічній практиці.
Посилання
Holland J.C., Breitbart W.S., Jacobsen P.B., Loscalzo M.J., McCorkle R., Butow P.N. (Ed.). (2015). Psycho-Oncology. Oxford University press, 772 p.
Jeong A., Shin D.W., Kim S.Y., Yang H.K., Shin J.Y., Park K. et al. (2016). The effects on caregivers of cancer patients’ needs and family hardiness. Psycho-Oncology, vol. 25 (1), pp. 84–90, PMID 26797937, DOI 10.1002/pon.3878.
Lai C., Borrelli B., Ciurluini P., Aceto P. (2017). Sharing information about cancer with one’s family is associated with improved quality of life. Psycho-Oncology, vol. 26, issue 10, pp. 1569–1575, DOI https://doi.org/10.1002/pon.4334.
Jia M., Li J., Chen C., Cao F. (2015). Post-traumatic stress disorder symptoms in family caregivers of adult patients with acute leukemia from a dyadic perspective. Psycho-Oncology, vol. 24, issue 12, pp. 1754–1760, DOI https://doi.org/10.1002/pon.3851.
Drabe N., Klaghofer R., Weidt S., Zwahlen D., Büchi S., Jenewein J. (2015). Mutual associations between patients’ and partners’ depression and quality of life with respect to relationship quality, physical complaints, and sense of coherence in couples coping with cancer. Psycho-Oncology, vol. 24, issue 4, pp. 442–450, DOI https://doi.org/10.1002/pon.3662.
Lee K.C., Yiin J.J., Lin P.C., Lu S.H. (2015). Sleep disturbances and related factors among family caregivers of patients with advanced cancer. Psycho-Oncology, vol. 24, issue 12, pp. 1632–1638, DOI https://doi.org/10.1002/pon.3816.
Nipp R.D., El-Jawahri A., Fishbein J.N., Gallagher E.R., Stagl J.M., Park E.R. et al. (2016). Factors associated with depression and anxiety symptoms in family caregivers of patients with incurable cancer. Annual of Oncology, vol. 27 (8), pp. 1607–1612, DOI 10.1093/annonc/mdw205.
Markova M.V., Piontkovska O.V., Mukharovska I.R. (Compilers). (2013). Alhorytm povidomlennia diahnozu ta «nespryiatlyvykh» novyn u klinitsi dytiachoi onkolohii: metodychni rekomendatsii [Algorithm for reporting diagnosis and «adverse» news in the pediatric oncology clinic: guidelines]. Kharkiv, 26 p. [in Ukrainian].
Leroy T., Fournier E., Penel N., Christophe V. (2016). Crossed views of burden and emotional distress of cancer patients and family caregivers during palliative care. Psycho-Oncology, vol. 25 (11), pp. 1278–1285, PMID 26632424, DOI 10.1002/pon.4056.
Mukharovska I.R. (2016). Osoblyvosti psykholohichnoho stanu chleniv simii onkolohichnoho khvoroho na riznykh etapakh likuvalnoho protsesu [Features of the psychological state of family members of a cancer patient at different stages of the treatment process]. Science Rise. Medical Science, № 12 (8), pp. 21–26, http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2016_12_6 [in Ukrainian].