Ключові слова
психосоціальний стрес
психопатологічна симптоматика
Як цитувати
Анотація
Із використанням клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів досліджували вираженість і варіативність психопатологічної симптоматики у структурі порушень психічного здоров’я в моряків далекого плавання залежно від випробовуваного ними рівня психосоціального стресу для визначення мішеней персоніфікованих заходів з охорони психічного здоров’я для даного контингенту. Протягом 2016–2019 років обстежено 110 офіцерів командного складу морського торговельного флоту (КТФ), 90 робітників-матросів морського торговельного флоту (РТФ), 70 представників командної ланки морського пасажирського флоту (КПФ) та 30 рядових морського пасажирського флоту (РПФ). У міжрейсовий період переважна більшість моряків далекого плавання або є психічно здоровими (30,9 % КТФ , 41,1 % РТФ, 42,9 % КПФ, 33,3 % РПФ), або мають окремі ознаки психічної дезадаптації (52,7 % КТФ, 37,7 % РТФ, 44,3 % КПФ, 40,0 % РПФ). Клінічно окреслені розлади невротичного регістру кластера F43 (розлади адаптації) притаманні 26,7 % РПФ, 21,1 % РТФ, 16,4 % КТФ і 12,8 % КПФ. Вираженість і варіативність психопатологічних проявів у цілому по вибірці відповідають невротичному рівню реагування, проте мають розбіжності в обстежених різних груп. Найбільша вираженість симптомів депресії на тлі високого рівня тривоги, ворожості і психотизму притаманна РПФ, а найбільша вираженість тривожності, фобічної тривожності, ворожості і соматизації – КТФ. Найменша вираженість психопатологічної симптоматики характерна для КПФ. Вираженість і варіативність психопатологічних проявів прямо асоційовані з рівнем стресового навантаження, що випробовують обстежені: зі збільшенням стресового тягаря зростають показники тяжкості психопатологічного реагування.
Посилання
Briukhovetska O.V. (2019). Formuvannia tolerantnosti do profesiinoho stresu u kerivnykiv zakladiv serednoi osvity [Formation of tolerance to professional stress in the heads of secondary education institutions]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Seriia «Sotsialni ta povedinkovi nauky» – Bulletin of Postgraduate Education. Social and Behavioral Sciences Series, issue 9 (38), pp. 10–24 [in Ukrainian].
Kryvorotko H.S. (2013). Psykholohichna pryroda i chynnyky samotnosti moriakiv dalekoho plavannia [Psychological nature and factors of loneliness of long-distance sailors]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy – Bulletin of the National University of Defense of Ukraine, № 2 (33), pp. 229–234 [in Ukrainian].
Shafran L.M., Holikova V.V. (2014). Fizioloho-hihiienichni osoblyvosti profesiinoi diialnosti moriakiv spetsializovanoho flotu [Physiological and hygienic features of professional activity of sailors of the specialized fleet]. Ukrayinskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi – Ukrainian Journal of Occupational Medicine, № 3 (40), pp. 29–39 [in Ukrainian].
Sosin I.K., Haponov K.D., Honcharova O.Yu., Markova M.V. (2018). Informatsiinyi lyst MOZ Ukrainy № 249–2018. Sposib diahnostyky klinichnoi spetsyfiky i prohnozu perebihu alkoholnoi zalezhnosti u osib z riznym psykhotravmatychnym dosvidom i rivnem psykhosotsialnoho stresu [Information letter of the Ministry of Health of Ukraine № 249–2018. Method for diagnosing clinical specifics and prognosis of alcohol dependence in persons with different psychotraumatic experience and level of psychosocial stress]. Kyiv, 4 p. [in Ukrainian].
Tarabrina N.V. (2001). Praktikum po psikholohii posttravmaticheskoho stressa [Workshop on Post-Traumatic Stress Psychology]. St. Petersburg: Piter, 272 p. [in Russian].
Mellbye A., Carter T. (2017). Seafarers’ depression and suicide. International Maritime Health, vol. 68 (2), pp. 108–114.
Leka S. (2004). Psychosocial hazards and seafarer health: priorities for research and practice. International Maritime Health, vol. 55 (1–4), pp. 137–155.