Ключові слова
гострий інфаркт міокарда
поліморфізм генів маркерів
системне запалення
Як цитувати
Анотація
Визначали особливості розподілу генотипів поліморфізмів генів маркерів системної запальної відповіді у хворих зі STEMI. Критеріями включення в дослідження були: чоловіча і жіноча стать, вік від 46 до 75 років; для жінок постменопаузальний період більше 1 року; наявність STEMI у перші дванадцять годин від початку захворювання; інформована згода пацієнта на участь у дослідженні. ДНК виділяли з лейкоцитів із цільної крові з використанням набору «ДНК-експрес-кров» (Літех). У процесі виділення ДНК дотримувались рекомендацій, наведених в інструкції до набору. Визначали SNP поліморфізмів генів С-реактивного білка G-3014>A, фактора некрозу пухлин-α G-308>A та інтерлейкіну-10 G-1082>A методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з використанням ампліфікатора «Rotor-Gene 6000» (Corbett Research, Australia). Використовували структуру праймерів зі стандартних наборів «SNP-експрес-РВ» (Літех). Установлено, що у хворих зі STEMI збільшилась частка гомозигот (GG) і зменшилась – гетерозигот (GA) генотипів поліморфізму G-3014>A гена С-реактивного білка у порівнянні з такими за розподілом Харді–Вайнберга. Поліморфізм G-308>A гена фактора некрозу пухлин-α у хворих зі STEMI мав достовірну розбіжність із рівновагою Харді–Вайнберга, при цьому визначалось збільшення частки гомозигот (GG) і зменшення – гетерозигот (GA) та гомозигот (AA). Розподіл поліморфізму G-1082>A гена інтерлейкіну-10 характеризувався збільшенням частки гомозигот (GG) і зменшенням – гетерозигот (GA) у хворих зі STEMI у порівнянні з їхніми частками за розподілом Харді–Вайнберга.
Посилання
Alabas O.A., Jernberg T., Pujades-Rodriguez M., Rutherford M.J., West R.M., Hall M. et al. (2020). Statistics on mortality following acute myocardial infarction in 842,897 Europeans. Cardiovascular research, vol. 116 (1), pp. 149–157.
Diachuk D.D., Moroz H.Z., Hidzynska I.M., Lasytsia T.S. (2018). Poshyrenist faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan v Ukraini: suchasnyi pohliad na problemu [Prevalence of risk factors for cardiovascular diseases in Ukraine: a modern view of the problem]. Український кардіологічний журнал – Ukrainian Journal of Cardiology, № 1, pp. 91–101 [in Ukrainian].
Reed G.W., Rossi J.E., Cannon C.P. (2017). Acute myocardial infarction. The Lancet, vol. 389 (10065), pp. 197–210.
Ibanez B., James S., Agewall S., Antunes M.J., Bucciarelli-Ducci C., Bueno H. et al. (2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, vol. 39 (2), pp. 119–177.
Rolla R., Lupi A., Bauce G., Appiani A., Portalupi M.R., Pergolini P. et al. (2018). Cardiovascular risk profile of patients hospitalized for myocardial infarction is undestimated by traditional risk factors and is fetter estimated by a genetic analysis based upon single nucleotide polymorphisms: A retrospective study. Journal of Clinical Cardiology and Diagnostics, vol. 1, issue 1, pp. 1–8.
Wang S., Dai Y.X., Chen L.L., Jiang T., Zheng M.Q., Li C.G. et al. (2015). Effect of IL-1β, IL-8, and IL-10 polymorphisms on the development of myocardial infarction. Genet. Mol. Res., vol. 14 (4), pp. 12016–12021.
Subirana I., Fitó M., Diaz O., Vila J., Francés A., Delpon E. et al. (2018). Prediction of coronary disease incidence by biomarkers of inflammation, oxidation, and metabolism. Scientific reports, vol. 8 (1), pp. 1–7.
Podolskaia A.A., Maikova Ye.V., Sharafetdinova L.M., Kravtsova O.A. (2014). Polimorfizm henov provospalitelnykh tsitokinov v assotsiatsii s riskom razvitiia ostroho infarkta miokarda [Genes polymorphism for proinflammatory cytokines in association with the risk of acute myocardial infarction]. Вестник современной клинической медицины – Bulletin of Modern Clinical Medicine, № 7 (2), pp. 147–150 [in Russian].
Thygesen K., Alpert J.S., Jaffe A.S., Simoons M.L., Chaitman B.R., White H.D. et al. (2012). Third universal definition of myocardial infarction. European Heart Journal, vol. 33 (20), pp. 2551–2567.
Thygesen K., Alpert J.S., Jaffe A.S., Chaitman B.R., Bax J.J., Morrow D.A. et al. (2019). Fourth universal definition of myocardial infarction (2018). European Heart Journal, vol. 40, issue 3, pp. 237–269.
Ianni M., Callegari S., Rizzo A., Pastori P., Moruzzi P., Corradi D. et al. (2012). Pro-inflammatory genetic profile and familiarity of acute myocardial infarction. Immunity & Ageing, vol. 9 (1), article number 14.
Biswas S., Ghoshal P.K., Mandal N. (2014). Synergistic effect of anti- and pro-inflammatory cytokine genes and their promoter polymorphism with ST-elevation of myocardial infarction. Gene, vol. 544 (2), pp. 145–151.
Blahodatskikh K.A., Nikitin A.H., Pushkov A.A., Blahodatskikh Ye.H., Osmolovskaia V.S., Aseicheva O.Yu. et al. (2011). Polimorfnyie markery G2667C, G3014A, C3872T, A5237G hena CRP i heneticheskaia predraspolozhennost k neblahopriiatnomu techeniiu ishemicheskoi bolezni serdtsa u bolnykh, perenesshykh obostreniie ishemicheskoi bolezni serdtsa [Polymorphic markers G2667C, G3014A, C3872T, A5237G of the CRP gene and genetic predisposition to an unfavorable course of coronary heart disease in patients with exacerbation of coronary heart disease]. Meditsinskaia henetika – Medical Henetics, vol. 10 (4), pp. 3–9 [in Russian].
Szabó G.V., Acsády G. (2011). Tumor necrosis-factor-α 308 GA polymorphism in atherosclerotic patients. Pathology & Oncology Research, vol. 17 (4), pp. 853–857.
Antonicelli R., Olivieri F., Cavallone L., Spazzafumo L., Bonafè M., Marchegiani F. et al. (2005). Tumor necrosis factor-alpha gene -308G>A polymorphism is associated with ST-elevation myocardial infarction and with high plasma levels of biochemical ischemia markers. Coronary Artery Disease, vol. 16 (8), pp. 489–493.
Chao L., Lei H., Fei J. (2014). A meta-analysis of interleukin-10-1082 promoter genetic polymorphism associated with atherosclerotic risk. Neurology India, vol. 62 (2), pp. 130–136.
Koch W., Tiroch K., von Beckerath N., Schömig A., Kastrati A. (2003). Tumor necrosis factor-α, lymphotoxin-α, and interleukin-10 gene polymorphisms and restenosis after coronary artery stenting. Cytokine, vol. 24 (4), pp. 161–171.
Monraats P.S., Kurreeman F.A., Pons D., Sewgobind V.D., de Vries F.R., Zwinderman A.H. et al. (2007). Interleukin 10: a new risk marker for the development of restenosis after percutaneous coronary intervention. Genes & Immunity, vol. 8 (1), pp. 44–50.