Ключові слова
реперфузія
абдоміно-скелетна травма
індекс мінералізації
масивна крововтрата
Як цитувати
Анотація
Вивчено вплив реперфузії кінцівки в моделі поєднаної абдоміно-скелетної травми та масивної крововтрати на процеси мінералізації. У експерименті використано 130 статевозрілих щурів-самців лінії Wistar масою 190–220 г, які знаходились на стандартному раціоні віварію. Установлено, що реперфузія кінцівки в моделі поєднаної абдоміно-скелетної травми справляє потенціюючу дію на зміни показників лужної та кислої фосфатаз, що проявляється значним зростанням їхньої активності протягом 21 доби післятравматичного періоду. Зміни індексу мінералізації в дослідних тварин указують на негативний вплив ішемії-реперфузії на репаративні процеси в кістковій тканині, що окреслює напрямки подальших досліджень.
Посилання
Nance M.L. (Ed.). (2013). National trauma data bank – annual report. NTDB Annual Report, American College of Surgeon.
Lefering R., Paffrath T., Nienaber U. (2013). Trauma register DGU. Annual Report 2014. Sektion NIS of the German Trauma Society (DGU). Köln, Germany.
Banerjee M., Bouillon B., Shafizadeh S., Paffrath T., Lefering R., Wafaisade A. (2013). Epidemiology of extremity injuries in multiple trauma patients. Injury, vol. 44 (8), pp. 1015–1021.
Steel J., Youssef M., Pfeifer R., Ramirez J.M., Probst C., Sellei R. et al. (2010). Health-related quality of life in patients with multiple injuries and traumatic brain injury 10+ years postinjury. Journal of Trauma: Injury, Infection and Critical Care, vol. 69 (3), pp. 523–530.
Karladani A., Granhed H., Kärrholm J., Styf J. (2001). The influence of fracture etiology and type on fracture healing: a review of 104 consecutive tibial shaft fractures. Arch. of Orthop. and Trauma Surg., vol. 121 (6), pp. 325–328.
Tsunoda M., Mizuno K., Matsubara T. (1993). The osteogenic potential of fracture hematoma and its mechanism on bone formation – through fracture hematoma culture and transplantation of freeze-dried hematoma. Kobe Journal of Medical Sciences, vol. 39 (1), pp. 35–50.
Park S.H., Silva M., Bahk W.J., McKellop H., Lieberman J.R. (2002). Effect of repeated irrigation and debridement on fracture healing in an animal model. Journal of Orthopaedic Research, vol. 20 (6), pp. 1197–1204.
Grundnes O., Reikeraas O. (2000). Effects of macrophage activation on bone healing. Journal of Orthopaedic Science, vol. 5 (3), pp. 243–247.
Bunn R.J., Burke G., Connelly C., Li G., Marsh D. (2005). Inflammation – a double edged sword in high-energy fractures? The Bone & Joint Journal, vol. 87 (3), pp. 265–266.
Thomas A.C., Hubbard-Turner T., Wikstrom E.A., Palmieri-Smith R.M. (2017). Epidemiology of posttraumatic osteoarthritis. J. Athl. Train., vol. 52 (6), pp. 491–496.
Johnson V.L., Hunter D.J. (2014). The epidemiology of osteoarthritis. Best Pract. Res. Clin. Rheumatol., vol. 28, pp. 5–15.
Volotovska N.V., Nhokwara T.C., Zhulkevych I.V. (2019). Changes in the glutathione systems activity of internal organs in the first hours of experimental limb ischemia-reperfusion syndrome, combined with blood loss and mechanical injury. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, № 1, pp. 23–27, DOI 10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10043.
Kovalchuk L.Ya., Hnatiuk M.S., Smiian S.I., Zhulkevych I.V., Masyk O.M., Hudyma A.A., Lisnychuk N.Ye. (2000). Kompleksne eksperymentalne doslidzhennia immobilizatsiinoi modeli osteoporozu [Complex experimental study of immobilization model of osteoporosis]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, № 1, pp. 81–84 [in Ukrainian].
Smith A.A., Ochoa J.E., Wong S., Beatty S., Elder J., Guidry C., Schroll R. (2019). Prehospital tourniquet use in penetrating extremity trauma. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, vol. 86 (1), pp. 43–51.
Kauvar D.S., Miller D.M., Walters T.J. (2018). Tourniquet use is not associated with limb loss following military lower extremity arterial trauma. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, vol. 85 (3), pp. 495–499.
Vainshtein S.H., Zhulkevich I.V., Petropavlovskii H.A., Kotelnikova N.Ye. (1987). Zashchitnyie svoistva mikrokristallicheskoi tselliulozy pri eksperimentalnom sakharnom diabete u krys [Protective properties of microcrystalline cellulose in experimental diabetes mellitus in rats]. Biulleten eksperimalnoi biolohii i meditsiny – Bulletin of Experimental Biology and Medicine, vol. 103, issue 2, pp. 167–168 [in Russian].
Levitskii A.P., Makarenko O.A., Denha O.V. (2005). Eksperimentalnyie metody issledovaniia stimuliatorov osteoheneza: metodicheskiie rekomendatsii [Experimental methods for the study of stimulators of osteogenesis: Method. Recommendations]. Kyiv: GFTS, 30 p. [in Ukrainian].
Berezovskaia O.P., Litovka Y.H. (2002). Osteohenez v usloviiakh hipokinezii i hipoksii [Osteogenesis in conditions of hypokinesia and hypoxia]. Problemy ekolohichnoi ta medychnoi henetyky i klinichnoi imunolohii. Zbirnyk naukovykh prats – Problems of environmental and medical genetics and clinical immunology. Collection of scientific works, issue 6 (45), pp. 19–31 [in Russian].