Антикоагулянтна терапія у хворих зі стенозом сонних артерій при порушенні ритму
Том 84 № 3 (2019), Хірургія
Том 84 № 3 (2019)

Антикоагулянтна терапія у хворих зі стенозом сонних артерій при порушенні ритму

Хірургія
https://doi.org/10.35339/msz.2019.84.03.14
Опубліковано December 27, 2020
І.С. Пуляєва
ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМНУ», м. Харків
https://orcid.org/0000-0002-6824-7232
PDF (Русский)

Ключові слова

стеноз сонних артерій
антикоагулянтна терапія
миготлива аритмія

Як цитувати

Пуляєва, І. (2020). Антикоагулянтна терапія у хворих зі стенозом сонних артерій при порушенні ритму. Медицина сьогодні і завтра, 84(3), 91–94. https://doi.org/10.35339/msz.2019.84.03.14
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Проаналізовано результати обстеження й лікування методом каротидної ендартеректомії 23 пацієнтів із миготливою аритмією й ураженням сонних артерій у ДУ «ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМНУ» із 2017 по 2019 рік. Антиагреганти (аспірин – 20 пацієнтам, клопідогрель – 3) були призначені через наявність серцево-судинних захворювань і попереднього інфаркту міокарда. Порушення мозкового кровообігу в післяопераційному періоді в жодного пацієнта не виявлено. Напружену гематому діагностовано у двох хворих і кровотеча з м’яких тканин, яка потребувала ревізії післяопераційної рани з гемостазу, – у одного. Показано, що в пацієнтів із гемодинамічно значущим стенозом і нестабільною бляшкою сонних артерій найчастіше розвивається атеротромботичний інсульт. Пацієнти зі стенозами сонних артерій і порушенням ритму повинні отримувати антиагрегантну й антикоагулянтну терапію з корекцією артеріального тиску за відсутності кровотечі.

https://doi.org/10.35339/msz.2019.84.03.14
PDF (Русский)

Посилання

Wolf P.A., Abbott R.D., Kannel W.B. (1991). Atrial fibrillation as an independent risk factor for stroke: the Framingham Study. Stroke, vol. 22, pp. 983–988.

Bunch T.J., Crandall B.G., Weiss J.P., May H.T., Bair T.L., Osborn J.S. et al. (2011). Patients treated with catheter ablation for atrial fibrillation have long-term rates of death, stroke, and dementia similar to patients without atrial fibrillation. J. Cardiovasc. Electrophysiol., vol. 22 (8), pp. 839–845.

Takigawa M., Takahashi A., Kuwahara T., Takahashi Y., Okubo K., Nakashima E. et al. (2014). Late-phase thromboembolism after catheter ablation for paroxysmal atrial fibrillation. Circ. J., vol. 78 (10), pp. 2394–2401, DOI 10.1253/circj.cj-14-0525.

Friberg L., Tabrizi F., Englund A. (2016). Catheter ablation for atrial fibrillation is associated with lower incidence of stroke and death: data from Swedish health registries. Eur. Heart J., vol. 37 (31), pp. 2478–2487.

Calkins H., Hindricks G., Cappato R., Kim Y.-H., Saad E.B., Aguinaga L. et al. (2017). 2017 HRS/EHRA/ECAS/APHRS/SOLAECE expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation: Executive summary. J. Arrhythm., vol. 33, issue 5, pp. 369–409, DOI 10.1016/j.joa.2017.08.001.

Adams H.P., Bendixen B.H., Kappelle L.J., Biller J., Love B.B., Gordon D.L., Marsh E.E. 3rd (1993). Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definitions for use in a multicenter clinical trial. Toast. Trial of org 10172 in acute stroke treatment. Stroke, vol. 24, № 1, pp. 35–41, DOI https://doi.org/10.1161/01.STR.24.1.35.

Kitamura T., Fukamizu S., Kawamura I., Hojo R., Aoyama Y., Komiyama K. et al. (2016). Long-term efficacy of catheter ablation for paroxysmal atrial fibrillation in patients with Brugada syndrome and an implantable cardioverter-defibrillator to prevent inappropriate shock therapy. Heart Rhythm, vol. 13 (7), pp. 1455–1459.