Ключові слова
типи взаємодії в тріаді мати–дитина–батько
Як цитувати
Анотація
Обстежено 150 жінок на 23–37-му тижнях вагітності: 120 – із загрозою передчасних пологів (основна група, ОГ), 30 – із фізіологічним перебігом вагітності (група порівняння, ГП) – та їхніх чоловіків. Вивчали типи взаємодії у тріаді мати–дитина–батько при загрозі передчасних пологів та після пологів. У психодіагностичному дослідженні виявлено достовірно високий рівень середнього значення реактивної та особистісної тривожності в жінок ОГ. Середній показник рівня депресивності вищий в ОГ, де є випадки субдепресивного стану й тяжкої депресії, у ГП останнього не виявлено. За шкалою Кранлі, на першому етапі дослідження в жінок ОГ рівень прив’язаності до плода становив (71,0±1,0) бала (порушення прив’язаності), у жінок ГП – (51,0±2,0) бала (достатній рівень прив’язаності), р<0,05. За допомогою «Тесту ставлення вагітної» визначено превалюючий тип ставлення жінки до майбутньої дитини в аспекті перебігу вагітності. Установлено, що у 20,8 % жінок ОГ переважає ейфоричний тип, у 9,17 % – оптимальний, у 9,17 % – гіпонозогнозичний, у 2,5 % – тривожний, у 3,33 % – депресивний. У 26,7 % жінок ГП має місце оптимальний тип. Інші типи ставлення до вагітності не зустрічаються. У жінок ОГ на всіх етапах обстеження переважає дезорієнтація (41–46 осіб), трохи рідше зустрічається залежний тип (35–36), автономний (23–29) і значно менше – уникнення близькості (14–16), у жінок ГП домінує автономний тип (10–13), дешо рідше – залежний тип (8–10) та уникнення близькості (4–9) і значно рідше – дезорієнтація (3–4). На кожному етапі обстеження рівень соціальної підтримки у ОГ знижений відносно такого в ГП. Відмічено, що в обох групах рівень соціальної підтримки за двома шкалами – підтримка колег по роботі та громадських організацій – знижений.
Посилання
World Health Organization (2015). Preterm birth. Accessed 22 Sept. 2015.
World Health Organisation (2017). Maternal Mental Health.
Slattery M.M., Morrison J.J. (2002). Preterm delivery. Lancet, vol. 360, issue 9344, pp. 1489–1497, DOI https://doi.org/10.1016/S0140-6736(02)11476-0.
Slomian J., Emonts P., Vigneron L., Acconcia A., Glowacz F., Reginster J.Y. et al. (2017). Identifying maternal needs following childbirth: A qualitative study among mothers, fathers and professionals. BMC Pregnancy and Childbirth, vol. 17, article number 213, DOI 10.1186/s12884-017-1398-1.
Haelle T. (2015, May 8). Miscarriage misunderstood, often leaves women with guilt. Medical press. Retrieved from https://medicalxpress.com/news/2015-05-miscarriage-misunderstood-women-guilt.html.
Filippova H.H. (2008). Transformatsiia otnoshenii priviazannosti u zhenshchiny v period beremennosti [Transformation of attachment relationships in women during pregnancy]. Perinatalnaia psikholohiia i psikholohiia roditelstva – Perinatal Psychology and Psychology of Parenting, № 3, pp. 31–37 [in Russian].
Skrypnikov A.M., Herasymenko L.O., Isakov R.I. (2017). Perynatalna psykholohiia [Perinatal psychology]. Кyiv: Medknyha, 168 p. [in Ukrainian].
Vasilieva O.S., Mohilevskaia Ye.V. (2001). Hruppovaia rabota s beremennymi zhenshchinami: sotsialno-psikholohicheskii aspekt [Group work with pregnant women: socio-psychological aspect]. Psikholohicheskii zhurnal – Psychological Journal, vol. 22, № 1, pp. 82–89 [in Russian].
NICE (2014). National Institute for Health and Care Excellence: Antenatal and postnatal mental health: clinical and service management guidance, clinical guideline (CG192). 53 p. Retrieved from https://www.nice.org.uk/guidance/cg192.
Dobriakov I.V. (2012). Perinatalnaia psikholohiia – novyi razdel klinicheskoi (meditsinskoi) psikholohii [Perinatal psychology is a new section of clinical (medical) psychology]. Meditsinskaia psikholohiia v Rossii: elektronnyi nauchnyi zhurnal – Medical Psychology in Russia: electronic scientific journal, № 5 (16). Retrieved from http://mprj.ru/archiv_global/2012_5_16/nomer/nomer27.php.
Filippova H.H. (2005). Psikholohicheskaia hotovnost k materinstvu. Khrestomatiia po perinatalnoi psikholohii: psikholohiia beremennosti, rodov i poslerodovoho perioda [Psychological readiness for motherhood. Reader on perinatal psychology: psychology of pregnancy, childbirth and the postpartum period]. Мoscow: URAO, 328 p. [in Russian].
Filippova Yu.V. (2003). Psikholohicheskiie osnovy raboty s semiei: uchebnoie posobiie [Psychological foundations of working with the family: a tutorial]. Yaroslavl: Open Society Institute,103 p. [in Russian].
Liders A.H. (2007). Psikholohicheskoie obsledovaniie semii [Psychological examination of the family]. Moscow: Akademiia, 432 p. [in Russian].
Liders A.H. (2004). Semia kak psikholohicheskaia sistema [Family as a psychological system]. Moscow, Obninsk: Sotsialnyie nauki, 215 p. [in Russian].
Mendelevich V.D. (2008). Klinicheskaia i meditsinskaia psikholohiia: uchebnoie posobiie [Clinical and medical psychology: textbook]. (6th ed.). Moscow: MEDpress-inform, 432 p. [in Russian].
Eidemiller E.H., Yustitskis V. (2008). Psikholohiia i psikhoterapiia semii [Family psychology and psychotherapy]. (4th ed.). St. Petersburg: Piter, 672 p. [in Russian].
Walsh F. (2003). Family resilience: A framework for clinical practice. Family Process, vol. 42 (1), pp. 1–18.
Mead S., MacNeil C. (2006). Peer support: what makes it unique? Int. J. Psychosoc. Rehabilitation, vol. 10 (2), pp. 29–37.
Hrynko N.V. (2019). Zovnishni ta vnutrishni resursy psykholohichnoi pidtrymky u zhinok iz zahrozoiu peredchasnykh polohiv na III trymestri vahitnosti ta pislia polohiv [External and internal resources of psychological support for women at risk of premature birth in the third trimester of pregnancy and after childbirth]. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka – Psychosomatic Medicine and General Practice, vol. 4, № 4, pp. 1–9, DOI 10.26766/PMGP.V4I3-4.226 [in Ukrainian].