Аналіз сімейної тривоги в жінок із депресивними розладами різного генезу і макро-, мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості
PDF

Ключові слова

депресивні розлади
макросоціальна дезадаптація
мезосоціальна дезадаптація
мікросоціальна дезадаптація
сімейна тривога жінки

Як цитувати

Ісаков, Р. (2020). Аналіз сімейної тривоги в жінок із депресивними розладами різного генезу і макро-, мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості. Медицина сьогодні і завтра, 84(3), 61–69. https://doi.org/10.35339/msz.2019.84.03.10

Анотація

Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) та 75 пацієнток з органічною депресією (органічні афективні розлади). 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлено прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Досліджено особливості сімейної тривоги в жінок з депресією різного генезу і різної вираженості макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації для визначення таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації пацієнтів даного контингенту. Використано клініко-психопатологічний та психодіагностичний методи. Виявлено загальну тенденцію до збільшення показників сімейної провини, сімейної тривожності та сімейної напруженості в міру збільшення ступеня макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації. При цьому найбільші відмінності показників спостерігались між групами з помірною та тяжкою дезадаптацією, а найменші – між групами без ознак дезадаптації та з ознаками легкої дезадаптації. Отримані дані варто враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів даного контингенту.

https://doi.org/10.35339/msz.2019.84.03.10
PDF

Посилання

Voloshin P.V., Maruta N.O. (2017). Osnovnі napriamky naukovykh rozrobok v nevrolohіi, psykhіatrіi ta narkolohіi v Ukrainі [The main directions of scientific developments in neurology, psychiatry and narcology in Ukraine]. Ukrainskyi vіsnyk psykhonevrolohіi – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, vol. 25, issue 1 (90), pp. 10–18 [in Ukrainian].

Voloshyn P.V., Maruta N.O. (2015). Stratehiia okhorony psykhichnoho zdorovia naselennia Ukrainy: suchasni mozhlyvosti ta pereshkody [Strategy of mental health protection of the population of Ukraine: modern opportunities and obstacles]. Ukrainskyi vіsnyk psykhonevrolohіi – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, vol. 23, issue 1 (82), pp. 5–11 [in Ukrainian].

Mykhailov B.V. (2015). Farmakodynamichni mekhanizmy terapevtychnoi dii i pobichnykh efektiv antydepresantiv [Pharmacodynamic mechanisms of therapeutic action and side effects of antidepressants]. Ukrainskyi vіsnyk psykhonevrolohіi – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, vol. 22, issue 2 (79), pp. 103–106 [in Ukrainian].

Naprieienko O.K. (Eds.). (2013). Netsyrkuliarni depresii (monohrafiia) [Non-circular depressions (monograph)]. Кyiv: Cofiia-А, 624 p. [in Ukrainian].

Markova M.V. (2009). Depressivnyie rasstroistva v seti pervichnoi meditsinskoi pomoshchi: iz «diahnosticheskikh nevidimok» – na arenu obshchemeditsinskoi praktiki [Depressive disorders in the primary health care network: from the «diagnostic invisibility» to the arena of general medical practice]. Medix. AntiAging, № 5 (11), pp. 18–22 [in Russian].

Maruta N.A. (2013). Vosstanovleniie sotsialnoho funktsionirovaniia – osnovnaia tsel terapii depressii [Social recovery is the primary goal of depression therapy]. НейроNews, № 8 (53), pp. 16–20 [in Russian].

Maruta N.O., Bacherykov A.M., Tkachenko T.V. et al. (2011). Diahnostyka prykhovanykh suitsydalnykh namiriv u khvorykh na psykhichni rozlady: metodychni rekomendatsii [Diagnosis of latent suicidal ideation in patients with mental disorders: guidelines]. Kharkiv: Ministerstvovo okhorony zdorovia Ukrainy; AMN Ukrainy, 17 p. [in Ukrainian].

Rakhman L.V. (2015). Klinichnyi profil ta modeli rodynnoi vzaiemodii pry terapevtychno rezystentnykh depresiiakh [Clinical profile and models of family interaction in therapeutically resistant depression]. Medychna psykholohiia – Medical Psychology, vol. 10, № 3, pp. 52–56 [in Ukrainian].

Isakov R.I. (2018). Psykhosotsialna dezadaptatsiia u zhinok z depresyvnymy rozladamy riznoho henezu: osoblyvosti diahnostyky, vyrazhenosti i struktury [Psychosocial maladaptation in women with depressive disorders of different genesis: features of diagnosis, severity and structure]. Psykhiatriia, nevrolohiia, medychna psykholohiia – Psychiatry, Neurology, Medical Psychology, № 9, pp. 82–92 [in Ukrainian].

Isakov R.I. (2018). Porivnialnyi analiz vyrazhenosti psykhosotsialnoi dezadaptatsii i afektyvnoi symptomatyky u zhinok, khvorykh na depresyvni rozlady riznoho henezu [Comparative analysis of the severity of psychosocial maladaptation and affective symptoms in women with depressive disorders of various origins]. Ukrainskyi vіsnyk psykhonevrolohіi – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology,vol. 26, issue 3 (96), pp. 20–26 [in Ukrainian].

Eidemiller E.H. (Eds.). (2002). Sistemnaia semeinaia psikhoterapiia [Systemic family psychotherapy]. Moscow – Kharkov – Minsk: Piter, pp. 83–95 [in Russian].