Проблема диференційної діагностики нейродегенеративної патології

Анотація

Диференційний діагноз розсіяного склерозу і хвороби Вільсона–Коновалова є важливим клінічним завданням, від вірного вирішення якого залежить своєчасне призначення адекватної терапії. При уявній на перший погляд простоті диференційної діагностики цих хвороб у ряді випадків, особливо нетипових, виникають труднощі в постановці правильного діагнозу. Магнітно-резонансна томографія є обов’язковим дослідженням у структурі комплексного обстеження хворих із розсіяним склерозом і хворобою Вільсона–Коновалова. Стандартизовані магнітно-резонансні томографічні дослідження на високопольному томографі є обов’язковими в усіх випадках проведення диференційного діагнозу у хворих з демієлінізуючою патологією центральної нервової системи й нейродегенеративними захворюваннями. Аналіз топографії вогнищевих змін у динаміці й оцінювання швидкості наростання атрофічних змін мають величезне значення для своєчасного призначення адекватного лікування, що і собі безпосередньо впливає на прогноз захворювання. У статті описано дані магнітно-резонансної томографії головного мозку 30 пацієнтів із розсіяним склерозом і 10 – із хворобою Вільсона–Коновалова, які перебували на лікуванні в ДУ «ІНПН НАМН України» (м. Харків). Дійшли висновку про те, що і розсіяний склероз, і хвороба Вільсона–Коновалова належать до хронічних частково керованих захворювань, за яких надзвичайно важливим є динамічний моніторинг. Невід’ємною частиною моніторингу є адекватна нейровізуалізація. Жодна з методик діагностики розсіяного склерозу і хвороби Вільсона–Коновалова не має самостійного діагностичного значення, а встановлення діагнозу можливе лише за всебічного аналізу клінічних, лабораторних, генетичних та нейровізуалізаційних даних.