Кардіологічні маски гіпотиреозу
Том 84 № 3 (2019), Терапія
Том 84 № 3 (2019)

Кардіологічні маски гіпотиреозу

Терапія
https://doi.org/10.35339/msz.2019.84.03.06
Опубліковано December 26, 2020
Н.Є. Пірятінська
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харківський національний медичний університет
https://orcid.org/0000-0003-0436-5632
Л.В. Сапричова
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
https://orcid.org/0000-0002-4543-5839
В.Ю. Вдовіченко
Харківський національний медичний університет
https://orcid.org/0000-0002-7374-9990
Н.І. Клочко
Харківський національний медичний університет
https://orcid.org/0000-0001-5495-9258
PDF

Ключові слова

щитоподібна залоза
первинний гіпотиреоз
терапевтичні маски
діагностика

Як цитувати

Пірятінська, Н., Сапричова, Л., Вдовіченко, В., & Клочко, Н. (2020). Кардіологічні маски гіпотиреозу. Медицина сьогодні і завтра, 84(3), 38–42. https://doi.org/10.35339/msz.2019.84.03.06
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Гіпотиреоз є поширеним станом дефіциту гормонів щитоподібної залози, який легко діагностувати і коригувати. Однак часто симптоми недостатності щитоподібної залози неспецифічні і схожі на такі за інших соматичних захворювань, особливо в пацієнтів старшого віку, що викликає труднощі у своєчасній діагностиці й лікуванні. Нерідко моносимптоматика призводить до помилковості діагнозу через так звані терапевтичні «маски» гіпотиреозу. Розглянуто клінічний випадок пізно діагностованого гіпотиреозу, що перебігає під кардіологічної маскою. Лікування пацієнта з приводу серцево-судинної недостатності не принесло очікуваного результату. За додаткової діагностики було виявлено аутоімунний тиреоїдит, первинний гіпотиреоз, тяжкий перебіг. Для коригування функції щитоподібної залози пацієнтові призначено: L-тироксин, що привело до значних поліпшень з боку серцево-судинної системи.

https://doi.org/10.35339/msz.2019.84.03.06
PDF

Посилання

Khoik K.K., Kallier A., Kanahazabapati A.S., Rizen V. (‎2001)‎. Diahnostika i monitorinh (‎nabliudeniie)‎ zabolevanii shchitovidnoi zhelezy [Diagnosis and monitoring (observation) of thyroid diseases]. (Ye.S. Kinh-Huliaieva, Trans.). Geneva: WHO, 22 p. Retrieved from https://apps.who.int/iris/handle/10665/91976 [in Russian].

Lazar M.A. (2003). Thyroid hormone action: a binding contract. J. Clin. Invest., № 112, pp. 497–499.

Boelaert K., Franklyn J.A. (2005). Thyroid hormone in health and disease. Journal of Endocrinology, vol. 187, № 1, pp. 1–15.

Vadiveloo T., Donnan P.T., Murphy M.J., Leese G.P. (2013). Age- and gender-specific TSH reference intervals in people with no obvious thyroid disease in Tayside, Scotland: the Thyroid Epidemiology, Audit, and Research Study (TEARS). J. Clin. Endocrinol. Metab., № 98, pp. 1147–1153.

Taylor P.N., Albrecht D., Scholz A., Gutierrez-Buey G., Lazarus J.H., Dayan C.M., Okosieme O.E. (2018). Global epidemiology of hyperthyroidism and hypothyroidism. Nature Reviews Endocrinology, vol. 14, pp. 301–316.

McGrogan A., Seaman H.E., Wright J.W., de Vries C.S. (2008). The incidence of autoimmune thyroid disease: a systematic review of the literature. Clin. Endocrinol., № 69, pp. 687–696.

Larisch R., Schulte S., Hildenbrand G., Hoermann R. (2015). The role of thyroid hormones in anxiety and depression. Nuklearmedizin, № 53, pp. 1–17.

Ochs N., Auer R., Bauer D.C., Nanchen D., Gussekloo J., Cornuz J., Rodondi N. (2008). Meta-analysis: subclinical thyroid dysfunction and the risk for coronary heart disease and mortality. Ann. Intern. Med., № 148, pp. 832–845.

Cooper D.S., Biondi B. (2012). Subclinical thyroid disease. Lancet, № 379, pp. 1142–1154.