Анотація
Досліджено особливості вуглеводного й ліпідного обмінів за коморбідності неалкогольної жирової хвороби печінки та гіпертонічної хвороби або ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії, оцінено основні фактори, що впливають на ці показники. Обстежено 269 пацієнтів: 60 – із неалкогольною жировою хворобою печінки, 121 – із коморбідністю такої і гіпертонічної хвороби, 88 – із її коморбідністю із ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією, середній вік пацієнтів – (48,07±10,81) року. Контрольна група – 20 здорових осіб, порівнянних за віком і статтю із хворими. Оцінювали антропометричні дані й артеріальний тиск. Визначали концентрацію ліпідів крові, амінотрансферази, гамма-глутамілтранспептидази, інсуліну, глікозильований гемоглобін та інші біохімічні показники крові, інсулінорезистентність за індексом HOMA, швидкість клубочкової фільтрації. Використовували ультразвукове дослідження. Виявлено, що для пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки незалежно від її коморбідності з гіпертонічною хворобою або ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією характерні порушення вуглеводного й ліпідного обмінів. Коморбідність спричинює посилення цих змін, що відіграє важливу роль у патогенезі захворювань. Показники тригліцеридів та індексу НОМА достовірно вищі за коморбідності як із гіпертонічною хворобою, так і з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією. Показники ліпопротеїдів низької щільності достовірно вищі за коморбідності з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією. Показники вуглеводного й ліпідного обмінів тісно пов’язані з показниками артеріального тиску, індексами маси тіла й талія / стегно, маркерами ураження печінки, нирковою функцією, а також тривалістю захворювання. Спектр кореляційних зв’язків є різним у хворих з ізольованою неалкогольною жировою хворобою печінки та за її коморбідності. За коморбідності характерними є кореляційні взаємозв’язки між показниками вуглеводного й ліпідного обмінів, з одного боку, та показниками артеріального тиску й ниркової функції – із другого. Дані зміни свідчать про найбільший проатерогенний потенціал у хворих із коморбідним перебігом хвороби, що в поєднанні з порушеннями вуглеводного обміну призводить до значного зростання кардіоваскулярного ризику й цукрового діабету 2-го типу.
Посилання
Byrne C.D., Targher G. (2015). NAFLD: a multisystem disease. J. Hepatol., vol. 62 (suppl. 1), S47–64.
Perseghin G., Manzoni G., Grassi G. (2017). Hypertension and hepatic triglycerides content: a two (multi)-faceted clinical challenge? J. Hypertension, vol. 35 (4), pp. 715–717.
Pacifico L., Cantisani V., Ricci P., Osborn J.F., Schiavo E., Anania C. et al. (2008). Nonalcoholic fatty liver disease and carotid atherosclerosis in children. Pediatric Research, vol. 63, № 4, pp. 423–427.
Petta S., Argano C., Colomba D., Cammà C., Di Marco V., Cabibi D. et al. (2015). Epicardial fat, cardiac geometry and cardiac function in patients with non-alcoholic fatty liver disease: association with the severity of liver disease. J. Hepatol., vol. 62 (4), pp. 928–933.
Bratus V.V., Talaieva T.V., Shumakov V.A. (2009). Ozhireniie, insulinorezistentnost, metabolicheskii sindrom: fundamentalnyie i klinicheskiie aspekty [Obesity, insulin resistance, metabolic syndrome: fundamental and clinical aspects]. Kiev: Chetverta khvylia, 416 p. [in Russian].
Targher G., Bertolini L., Rodella S., Lippi G., Zoppini G., Chonchol M. (2010). Relationship between kidney function and liver histology in subjects with nonalcoholic steatohepatitis. Clin. J. Am. Soc. Nephrol., vol. 5, pp. 2166–2171.
Kolesnikova O.V., Babak O.Ya., Solomentseva T.A., Kurinna O.G., Sytnyk K.O. (2013). Osoblyvosti vuhlevodnoho ta lipidnoho obminu u khvorykh na nealkoholnu zhirovu khvorobu pechinki zalezhno vid stupenia kardiovaskuliarnoho ryzyku [Features of carbohydrate and lipid metabolism in patients with non-alcoholic fatty liver disease depending on the degree of cardiovascular risk]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, № 6, pp. 7–12 [in Ukrainian].