Ключові слова
тип ставлення до психічного захворювання
психоемоційна сфера
референтні родичі
ендогенні психічні розлади
Як цитувати
Анотація
Обстежено 243 референтні родичі хворих з ендогенними психічними розладами (ЕПР – параноїдна шизофренія, біполярний афективний розлад, рекурентний депресивний розлад), у яких визначали особливості психоемоційної сфери в контексті їхнього психосоціального функціонування. Психоемоційний стан референтних родичів досліджували з використанням тесту Спілбергера–Ханіна та опитувальника Цунга в адаптації Т.І. Балашової. Рівень сімейної тривоги аналізували за опитувальником АСТ Є.Г. Ейдеміллер і В. Юстіцкіс. Суб’єктивне ставлення референтних родичів до пацієнтів з ЕПР досліджували за шкалою структурованого інтерв’ю для визначення ставлення членів сім’ї до хвороби (психіатричного діагнозу) у родича за В.А. Абрамовим, І.В. Жигуліним, Т.Л. Ряполовою. Групу контролю становили 55 психічно здорових осіб. Виявлено тенденцію до порушення психоемоційного стану в референтних родичів пацієнтів з ЕПР, причому тривожні й депресивні прояви переважали в референтних родичів пацієнтів з параноїдною шизофренією й були максимально вираженими в респондентів, які проживають із психічно хворим членом сім’ї з тривалістю захворювання до 4 років. Показано, що в процесі розвитку ЕПР у члена сім’ї в референтних родичів поступово виснажуються емоційні, індивідуально-психологічні та комунікативні ресурси, що призводить до дистанціювання й уникнення в ситуаціях внутрішньосімейної взаємодії. 42,8 % референтних родичів пацієнтів із параноїдною шизофренією і 37,3 % референтних родичів пацієнтів з афективними розладами проявляли ставлення до стану психічно хворого члена сім’ї драматизуючого типу. У 27,4 % референтних родичів пацієнтів із параноїдною шизофренією і 18,1 % референтних родичів хворих з афективними розладами мало місце негативне (деструктивне) відношення до психічного стану хворого. Така ситуація призводить до зростання конфліктності й дисфункціональності сімейної системи в цілому, наслідком чого може бути як екзацербація психічного розладу в пацієнта, так і загальне зниження якості життя всіх членів сім’ї.
Посилання
Buhorskii A.V. (2017). Psikhiatricheskoie prosveshcheniie rodstvennikov patsiientov, stradaiushchikh shyzofreniiei i rasstroistvami shyzofrenicheskoho spektra [Psychiatric education for relatives of patients with schizophrenia and schizophrenic spectrum disorders]. Psikhoterapiia i psikhosotsialnaia rabota v psikhiatrii – Psychotherapy and psychosocial work in psychiatry. O.V. Limankin, S.M. Babin (Ed.). SPb.: Taro, issue IV, pp. 49–56 [in Russian].
Hurovich I.Ya., Shmukler A.B., Salnikova L.I. (2002). Praktikum po psikhosotsialnomu lecheniiu i psikhosotsialnoi reabilitatsii psikhicheski bolnykh [Guide for psychosocial treatment and psychosocial rehabilitation of the mentally ill patients]. Мoscow: Mediapraktika, 180 p. [in Russian].
Huseva O.V., Kotsiubinskii A.P. (2013). Intehrativnaia model psikhoterapii endohennykh psikhicheskikh rasstroistv [An integrative model of psychotherapy for endogenic psychiatric disorders]. St. Petersburg: SpetsLit, 287 p. [in Russian].
Awad A.G., Voruganti L.N. (2008). The burden of schizophrenia on caregivers: a review. Pharmacoeconomics, № 26 (2), pp. 149–162.
Gupta S., Isherwood G., Jones K., Van Impe K. (2015). Assessing health status in informal schizophrenia caregivers compared with health status in non-caregivers and caregivers of other conditions. BMC Psychiatry, № 15, DOI 10.1186/s12888-015-0547-1.
Miklowitz D.J. (2012). Family treatment for bipolar disorder and substance abuse in late adolescence. Journal of Clinical Psychology, № 68 (5), pp. 502–513.
Perlick D.A., Rosenheck R.A., Miklowitz D.J., Kaczynski R., Link B., Ketter T. et al. (2008). Caregiver burden and health in bipolar disorder: a cluster analytic approach. The Journal of Nervous and Mental Disease, vol. 196 (6), pp. 484–491.
Vitaliano P.P., Zhang J., Scanlan J.M. (2003). Is caregiving hazardous to one’s physical health? A meta-analysis. Psychological Bulletin, № 129 (6), pp. 946–972.
Ochoa S., Vilaplana M., Haro J.M., Villalta-Gil V., Martínez F., Negredo M.C. et al. (2008). Do needs, symptoms or disability of outpatients with schizophrenia influence family burden? Soc. Psychiatry and Psychiatric Epidemiol., vol. 43 (8), pp. 612–618.
Eidemiller E.H., Yustitskis V. (1999). Psikholohiia i psikhoterapiia semi [Family psychology and psychotherapy]. St. Peterburg, pp. 38, 555–556 [in Russian].
Berk L., Berk M., Dodd S., Kelly C., Cvetkovski S., Jorm A.F. (2013). Evaluation of the acceptability and usefulness of an information website for caregivers of people with bipolar disorder. BMC Medicine, № 11 (1), pp. 162.
Bustillo J., Lauriello J., Horan W., Keith S. (2001). The psychosocial treatment of schizophrenia: an update. The American Journal of Psychiatry, № 158 (2), pp. 163–175.
Geriani D., Savithry K.S., Shivakumar S., Kanchan T. (2015). Burden of care on caregivers of schizophrenia patients: a correlation to personality and coping. Journal of Clinical and Diagnostic Research, № 9 (3), VC01–VC04, DOI 10.7860/JCDR/2015/11342.5654.
Saveleva O.V., Petrova N.N. (2017). Effektivnost kompleksnoi reabilitatsii bolnykh shyzofreniei [The effectiveness of complex rehabilitation of patients with schizophrenia]. Vestnik SPbHU. Seriia 11. Meditsina – Bulletin of St. Petersburg State University. Series 11. Medicine, № 3. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/effektivnost-kompleksnoy-reabilitatsii-bolnyh-shizofreniey [in Russian].
Raihorodskii D.Ya. (2008). Prakticheskaia psikhodiahnostika. Metodiki i testy [Practical psychodiagnostics. Methods and tests]. Samara: BAKhRAKh–M, 672 p. [in Russian].