Метаболічна роль вісцеральної жирової тканини та основні методи її діагностики на сучасному етапі
PDF (English)

Ключові слова

вісцеральна жирова тканина
хронічне системне запалення
інсулінорезистентність
метаболічні порушення

Анотація

Подано огляд літератури, що стосується питань метаболічної ролі вісцеральної жирової тканини та основних методів її діагностики. Вісцеральна жирова тканина – активний ендокринний орган, який виробляє низку біологічно активних речовин. При збільшенні частки вісцеральної жирової тканини спостерігається помірне запалення з хронічним системним підвищенням активності адипокінів. Останні здійснюють кілька імунних або метаболічних функцій, пов’язаних із запальною інфільтрацією. Такі активні речовини, як лептин, адипонектин, резистин тощо, джерелом яких є вісцеральна жирова тканина, справляють периферичний, центральний та локальний вплив на метаболізм глюкози й ліпідів, процеси гліколізу в печінці тощо. Саме активність вісцеральної жирової тканини слід розглядати серед головних патофізіологічних чинників розвитку ожиріння та його потенційних метаболічних серцево-судинних та/або печінкових ускладнень.

https://doi.org/10.35339/msz.2019.82.01.06
PDF (English)

Посилання

Galic S., Oakhill J.S., Steinberg G.R. (2010). Adipose tissue as an endocrine organ. Mol. Cell. Endocrinol., vol. 316, pp. 129–139.

Abraham T.M., Pedley A., Massaro J.M., Hoffmann U., Fox C.S. (2015). Association between visceral and subcutaneous adipose depots and incident cardiovascular disease risk factors. Circulation, vol. 132 (17), pp. 1639–1647.

Ahonen T.M., Saltevo J.T., Kautiainen H.J., Kumpusalo E.A., Vanhala M.J. (2012). The association of adiponectin and low-grade inflammation with the course of metabolic syndrome. Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis., vol. 22, pp. 285–291.

Amato M.C., Giordano C., Galia M., Criscimanna A., Vitabile S., Midiri M. et al. (2010). Visceral adiposity index. A reliable indicator of visceral fat function associated with cardiometabolic risk. Diab. Care, vol. 33 (4), pp. 920–922.

Rodriguez-Hernandez H., Simental-Mendia L.E., Rodriguez-Ramirez G., Reyes-Romero M.A. (2013). Obesity and inflammation: epidemiology, risk factors, and markers of inflammation. Int. J. Endocrinol., vol. 3, pp. 1–11.

Berner L.A., Arigo D., Mayer L.E., Sarwer D.B., Lowe M.R. (2015). Examination of central body fat deposition as a risk factor for loss-of-control eating. The American Journal of Clinical Nutrition, vol. 102 (4), pp. 736.

Chen S.H., Hе F., Zhou H.L., Wu H.R., Xia C., Li Y.M. (2011). Relationship between nonalcoholic fatty liver disease and metabolic syndrome. J. Digestive Diseases, vol. 12, pp. 125–130.

European Association for the Study of the Liver, European Association for the Study of Diabetes, European Association for the Study of Obesity. (2016). EASL–EASD–EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Obesity Facts, vol. 9, № 2, pp. 65–90.

Gariani К., Jornayvaz F. (2013). Non-alcoholic fatty liver disease and insulin resistance: From bench to bedside. Diabetes & Metabolism, vol. 16, pp. 130–137.

Jung U.J., Choi M.S. (2014). Obesity and its metabolic complications: the role of adipokines and the relationship between obesity, inflammation, insulin resistance, dyslipidemia and nonalcoholic fatty liver disease. Іnt. J. Mol. Sci., vol. 15 (4), pp. 6184–6223.

Musso G. (2012). Nonalcoholic steatohepatitis versus steatosis: adipose tissue insulin resistance and dysfunctional response to fat ingestion predict liver injury and altered glucose and lipoprotein metabolism. Hepatol., vol. 56 (3), pp. 933–942.