Ключові слова
Києво-Могилянська академія
Харківський жіночий медичний інститут
медична освіта
історія медицини
Як цитувати
Анотація
In press
Актуальність. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності комплексного аналізу історичних етапів становлення та розвитку медичної педагогіки в українських землях, що відображає неперервність освітньої традиції у X–XX ст. Це дозволяє осягнути сучасні освітні парадигми та визначити їхню історичну обумовленість.
Мета. Метою статті є ретроспективний аналіз еволюції медичної педагогіки на території України від X до початку XX ст.
Матеріали і методи. Автори статті застосували комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: історичний метод, що забезпечив хронологічний аналіз подій та етапів; системний метод для розгляду медичної педагогіки як цілісної, динамічної системи; та порівняльно-історичний метод для зіставлення освітніх підходів різних періодів. Дослідження було проведене як приватна ініціатива авторів, не отримувало фінансування від грантових програм, а тема дослідження не була офіційно зареєстрована в державному органі.
Етика дослідження. Дослідження проведене із дотриманням етичних норм академічної доброчесності: обов’язкового зазначення джерел інформації, забезпечення об’єктивності викладу історичних фактів та коректного посилання на праці попередників.
Результати. Встановлено, що підходи до лікування та викладання, пов’язані з монастирською та народною медициною, були закладені ще у Київський період. Доведено, що Києво-Могилянська академія вперше інституалізувала викладання медичних дисциплін, піднявши його на якісно новий рівень європейської університетської традиції. Підкреслено, що у другій половині XIX та на початку XX ст. відбулася модернізація медичної освіти. Заснування Харківського жіночого медичного інституту в 1910 році висвітлено як ключовий результат цієї модернізації, що встановив нові педагогічні стандарти, орієнтовані на клінічну практику та наукову діяльність.
Висновки. Еволюція медичної педагогіки в українських землях у досліджуваний період є складним, але неперервним процесом, що характеризується переходом від емпіричних знань до інституалізованої університетської освіти. Автори дослідили маркери цієї еволюції для подальшого розвитку національної медичної науки та педагогіки.
Ключові слова: медична педагогіка, Києво-Могилянська академія, Харківський жіночий медичний інститут, медична освіта, історія медицини.
Посилання
Holiachenko OA, Hanitkevych YV. History of Medicine: text-book. 2nd ed. Ternopil: TDMU; 2016. 326 p. [In Ukrainian].
Loparev H. Mstislavna’s marriage (1122). Bysantium Journal. 1902;9:425-50. [In Ukrainian].
Tychkivska OM. Eupraxia-Zoya and medical treatise "Alima". Proceedings of Shevchenko Scientific Society. Medical collection. Medicine and biology. 2009;9:51-6. Available at: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/75466 [in Ukrainian].
Khyzhniak ZI, Mankivskyi VK. History of Kyiv Mohyla Academy. Kyiv: Academy; 2003. 181 p. [In Ukrainian].
Kyiv State Archive. Fund 244. Inventory 1. File 807.
Kobchenko KA. Kyiv Higher Women’s Cources: The formation of a Women’s Univer-sity. Scientific Proceedings of the National University "Kyiv Mohyla Academy". Special issue. 2002;20(1/2):191-6. [In Ukrainian].
Melnyk OV. Odesa Higher Women’s Courses: Specialization and Educational Process (1910–1917). Intelligence and Authority. History. 2017;(36):91-3. [In Ukrainian].
Romanets GG.Women’s Medical Institute: 100th Anniversary and 90 Years of Oblivi-on. New Collegium. 2011;(3):84-2. [In Ukrainian].
Petrova ZP. Women’s Medical Institute of the Kharkiv Medical Society (1910–1920). International Medical Journal. 2006;12(4):139-6. [In Ukrainian].
Faithful Hippocratic Oaths: Stories about Those Who Are a Model for Future Genera-tions of Doctors. Lisovyi VM, Kapustnyk VA, Pertseva ZhM (eds.). Kharkiv: KhNMU; 2020. 624 p. [In Ukrainian].
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.