Ключові слова
внутрішньо переміщені особи
клінічна та психопатологічна структура
ангедонія
воєнний час
Як цитувати
Анотація
In press
Триваюча війна в Україні призвела до зростання поширеності афективних розладів, що вимагає глибшого розуміння їхніх клінічних особливостей з урахуванням гендерних аспектів та статусу Внутрішньо Переміщених Осіб (ВПО). Метою дослідження було визначення особливостей клінічної та психопатологічної структури афективних розладів у осіб, які не змінювали місце проживання, та у ВПО під час війни. У дослідженні взяли участь 148 осіб з афективними розладами, яких розділили на дві групи: 83 особи (48 жінок та 35 чоловіків), які не змінили місця проживання у зв'язку з військовими діями; та 65 ВПО (36 жінок та 29 чоловіків). Були застосовані клініко-психопатологічні та психодіагностичні методи з використанням низки стандартизованих клінічних шкал оцінки симптомів. В результаті дослідження в обох групах були виявлені симптоми, найпоширенішими з яких були пригнічений настрій та афект смутку, відчуття внутрішньої напруги, звуження інтересів та відчуття нікчемності. Було встановлено чіткі гендерні відмінності в емоційному компоненті депресії: чоловіки переважно відчували горе, добові коливання настрою, байдужість, страхи та нав'язливі спогади; жінки проявляли ідеї самозвинувачення, почуття провини та нікчемності, психомоторну загальмованість, підвищену вразливість та схильність до сльозотечі. Було виявлено чотири клінічні варіанти депресивної симптоматології з гендерною специфічністю: у чоловіків переважали меланхолійний та сенесто-іпохондричний варіанти, тоді як у жінок домінували тривожний та астено-апатичний варіанти. У групі ВПО спостерігався вищий рівень ангедонії (як у чоловіків, так і у жінок), а також більша вразливість чоловіків-ВПО до розвитку важких депресивних епізодів. Зроблено висновок, що афективні розлади мають чітку гендерну специфічність, яка зберігається незалежно від статусу внутрішнього переміщення.
Ключові слова: депресія, внутрішньо переміщені особи, клінічна та психопатологічна структура, ангедонія, воєнний час.
Посилання
Utevska O, Gorpynchenko M, Kolyadko S, Maruta N, Linskiy I, Atramentova L. Population frequency and risk factors for depression in Eastern Ukraine. J V.N. Karazin Kharkiv Natl Univ Ser Biol. 2020;35:64-73. DOI: 10.26565/2075-5457-2020-35-7. [In Ukrainian].
Pavlova I, Graf-Vlachy L, Petrytsa P, Wang S, Zhang SX. Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. Eur Psychiatry. 2022;65(1):e79. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2022.2335. PMID: 36458765.
Martsenkovskyi D, Shevlin M, Ben-Ezra M, Bondjers K, Fox R, Karatzias T, et al. Mental health in Ukraine in 2023. Eur Psychiatry. 2024;67(1):e27. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2024.12. PMID: 38533632.
Ukrainians began to seek help from family doctors three times more often on mental health issues. Ministry of Health of Ukraine, 12 Oct 2024. [Internet]. Available at: https://moz.gov.ua/uk/ukrayinci-stali-vtrichi-chastishe-zvertatisya-z-pitan-psihichnogo-zdorov-ya-do-simejnogo-likarya [accessed 20 Mar 2025]. [In Ukrainian].
Roberts TA, Bisson JI, Brewin CR. Gender differences in PTSD symptoms and mental health service use in warzone-affected populations: A systematic review. J Trauma Stress. 2022;35(4):1030-43. DOI: 10.1002/jts.22792. PMID: 35119163.
Karatzias T, Shevlin M, Ben-Ezra M, McElroy E, Redican E, Vang ML, et al. War exposure, posttraumatic stress disorder, and complex posttraumatic stress disorder among parents living in Ukraine during the russian war. Acta Psychiatr Scand. 2023;147(3):276-85. DOI: 10.1111/acps.13529. PMID: 36629779.
Chudzicka-Czupala A, Hapon N, Chiang SK, Zurek K, Sarelo P, Grabowski D, et al. Depression, anxiety and post-traumatic stress during the 2022 russo-Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. Sci Rep. 2023;13(1):3602. DOI: 10.1038/s41598-023-28729-3. PMID: 36871026.
Kornstein SG, Schatzberg AF, Thase ME, Yonkers KA, McCullough JP, Keitner GI, et al. Gender differences in treatment response to sertraline versus imipramine in chronic depression. Am J Psychiatry. 2000;157(9):1445-52. DOI: 10.1176/appi.ajp.157.9.1445. PMID: 10964861.
Salk RH, Hyde JS, Abramson LY. Gender differences in depression in representative national samples: Meta-analyses of diagnoses and symptoms. Psychol Bull. 2017;143(8):783-822. DOI: 10.1037/bul0000102. PMID: 28447828.
Venger OP, Yasniy OR, Smashna OY. Gender features of emotional disorders in internally displaced persons. Med Perspekt. 2023;28(3):161-8. DOI: 10.26641/2307-0404.2023.3.281756. [In Ukrainian]
Parker G, Brotchie H. Gender differences in depression. Int Rev Psychiatry. 2010;22(5):429-36. DOI: 10.3109/09540261.2010.492391. PMID: 21047157.
Weinberger AH, McKee SA, Mazure CM. Inclusion of women and gender-specific analyses in randomized clinical trials of treatments for depression. J Womens Health. 2010;19(9):1727-32. DOI: 10.1089/jwh.2009.1784. PMID: 20687823.
Koltsova GG. Gender specificity of depressive disorders combined with autoaggressive behavior in men. Medical Psychology. 2020;2(87):42-6. Available at: http://www.mps.kh.ua/archive/2020/12/13 [in Ukrainian].
Hamilton M. The assessment of anxiety states by rating. Br J Med Psychol. 1959;32(1):50-5. DOI: 10.1111/j.2044 8341.1959.tb00467.x. PMID: 13638508.
Hamilton M. A rating scale for depression. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1960;23(1):56-62. DOI: 10.1136/jnnp.23.1.56. PMID: 14399272.
Montgomery SA, Asberg M. A new depression scale designed to be sensitive to change. Br J Psychiatry. 1979;134:382-9. DOI: 10.1192/bjp.134.4.382. PMID: 444788.
Zigmond AS, Snaith RP. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983;67(6):361-70. DOI: 10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x. PMID: 6880820.
Posner K, Brown GK, Stanley B, Brent DA, Yershova KV, Oquendo MA, et al. The Columbia – Suicide Severity Rating Scale: Initial validity and internal consistency findings. Am J Psychiatry. 2011;168(12):1266-77. DOI: 10.1176/appi.ajp.2011.10111704. PMID: 22193671.
Snaith RP, Hamilton M, Morley S, Humayan A, Hargreaves D, Trigwell P. A scale for the assessment of hedonic tone: the Snaith-Hamilton Pleasure Scale. Br J Psychiatry. 1995;167(1):99-103. DOI: 10.1192/bjp.167.1.99. PMID: 7551619.
Khaustova OO. Anxiety-depressive disorders in conditions of war distress in Ukraine. Specialized medical portal "Health-ua.com". 2022;4(63). Available at: https://health-ua.com/psychiatry/trivozni-rozladi/71710-trivozhnodepresivn-rozladi-vumovah-distresu-vjni-vukran [in Ukrainian].
The number of patients with an established diagnosis of PTSD in Ukraine is increasing. What you need to know about post-traumatic stress disorder. Ministry of Health of Ukraine, 18 Mar 2024 [Internet]. Available at: https://moz.gov.ua/uk/kilkist-pacientiv-zi-vstanovlenim-diagnozom-ptsr-v-ukraini-zrostae-scho-treba-znati-pro-posttravmatichnij-stresovij-rozlad [accessed 20 Mar 2025]. [In Ukrainian].
Kurapov A, Kalaitzaki A, Keller V, Danyliuk I, Kowatsch T. The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine. Front Psychiatry. 2023;14:1134780. DOI: 10.3389/fpsyt.2023.1134780. PMID: 37547707.
Three years of war: rising demand for mental health support, trauma care and rehabilitation. World Health Organization, 24 Feb 2025. [Internet]. Available at: https://www.who.int/europe/news/item/24-02-2025-three-years-of-war-rising-demand-for-mental-health-support-trauma-care-and-rehabilitation [accessed 20 Mar 2025].
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.