Ключові слова
розлад адаптації
тривога
депресія
сім’я
Як цитувати
Анотація
Метою дослідження було вивчення феномену сімейної тривоги родичів пацієнтів з деменцією (як результуючої функціонування сімейної системи), та його взаємозв’язку з їх психічним станом, для визначення, в подальшому, мішеней лікувальних і реабілітаційних заходів для даного контингенту. Було обстежено 153 родича (діти), які спільно проживали та/або здійснювали догляд за пацієнтами з деменцією. Комплексне обстеження включало здійснення клініко-психопатологічного і психодіагностичного досліджень. Клініко-психопатологічне дослідження доповнювали результатами використанням шкали оцінки психопатологічної симптоматики Derogatis L. SCL-90-R, психодіагностичне здійснювали за допомогою методики «Аналіз сімейної тривоги» Ейдеміллера Е., Юстицькіса В. У результаті дослідження встановлено, що у родичів пацієнтів з деменцією наявність і виразність проявів сімейної тривоги залежить від стану психічної сфери, а саме, наявності та інтенсивності клініко-психопатологічної симптоматики адаптаційних порушень. Родичі з відсутністю ознак психічних порушень (16,9 %) продемонстрували низькі рівні сімейної тривоги та її складових. У переважної більшості обстежених цієї групи ознаки сімейної провини, сімейної тривожності та сімейної напруженості були відсутні. Родичам хворих з деменцією, зі станами дезадаптації, які відповідають Z-кодам МКХ-10 (54,9 %), були притаманні підвищені показники сімейної тривоги та її складових. У більшості обстежених цієї групи були виявлені ознаки сімейної провини, сімейної тривожності та сімейної напруженості. Найгіршими показниками сімейної тривоги характеризувалися родичі хворих з деменцією, у яких були діагностовано розлад адаптації (28,1 %). Показник сімейної тривоги у цій групі був високим, і у переважної більшості обстежених були виявлені виражені ознаки сімейної провини, сімейної тривожності та сімейної напруженості.
Ключові слова: психічна дезадаптація, розлад адаптації, тривога, депресія, сім’я.
Посилання
GBD 2019 Dementia Forecasting Collaborators. Estimation of the global prevalence of dementia in 2019 and forecasted prevalence in 2050: an analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet Public Health. 2022;7(2):e105-25. DOI: 10.1016/S2468-2667(21)00249-8. PMID: 34998485.
Global status report on the public health response to dementia. Geneva: World Health Organization; 2021. 252 p. Available at: https://www.who.int/publications/i/item/9789240033245
The Global Dementia Observatory Reference Guide. Version 1.1. Geneva: World Health Organization; 2018. 74 p. Available at: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/272669/WHO-MSD-MER-18.1-eng.pdf
Maruta NO, Mudrenko IG, Kalenskaya G. Yu., Denysenko MM Suicidal behavior in patients with dementia. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology. 2020;28(4(105)):4-12. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2020_28_4_3 [in Ukrainian].
Melnyk VM. Ethic and legal aspects of scientific trials on novel medicines. Ukrainian Journal of Chemotherapy. 2002;13(1):11-5. Available at: http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/uhj/02/pdf02-1/11.pdf [in Ukrainian].
Ogorenko VV, Seslavskaya EL. Clinical-psychopathological analysis of the state of the mental sphere in relatives of patients with dementia. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology. 2024;32(2(119)):53-60.
Isakov R. Analysis of family anxiety in women with depressive disorders of different genesis and macro-, meso- and microsocial maladaptation of different severity. Medicine Today and Tomorrow. 2020;84(3):61-9. DOI: 10.35339/msz.2019.84.03.10.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.