Вплив рівня освіти на стоматологічну тривогу та розуміння медичної термінології у жінок

Анотація

Метою дослідження було визначити, наскільки українські жінки розуміють надану стоматологом інформацію залежно від рівня освіти, оцінити роль лексики у спілкуванні стоматолога з пацієнтом. Дані для аналізу були зібрані шляхом анкетування 358 жінок віком 18–75 років Полтавської та Запорізької областей. Анкета складалася з 19 питань, 5 з яких узяті з Модифікованої шкали стоматологічної тривожності, інші визначені авторами. Отримані результати статистично оброблені. У дослідженні виявлено такий розподіл респондентів: з вищою освітою – 65,6 %, із середньою спеціальною освітою – 25,0 %, з повною середньою освітою – 9,4 %. Виявлено, що 6 % респондентів мають дентофобію; 12 % – високу; 21 % – помірну; 62 % – низьку тривожність. Вплив медичної лексики на спілкування між лікарем та пацієнтом респонденти оцінюють частіше «негативно» (30 %), ніж «позитивно» (28 %). За рівнем освіти респондентів незнайомі слова викликають «більше довіри» у 60 %, 40 %, 36 % учасниць, які мають повну середню, середню спеціальну та вищу освіту, та «більше занепокоєння» – у 38 %, 53 % та 56 % жінок відповідно. Рівень доступності вислову «ендодонтичне лікування» зростає з підвищенням рівня освіти: не розуміють його 88 %, 76 % та 61 % респондентів із повною середньою, середньою спеціальною, вищою освітою, відповідно. Отже, високий рівень стоматологічної тривожності та дентофобія більш поширені серед респондентів із середньою спеціальною та вищою освітою. Стоматологи повинні мінімізувати присутність медичних термінів під час розмови особливо з малоосвіченими пацієнтами. Ці кроки позитивно вплинуть на спілкування лікаря та пацієнта та психологічний аспект лікування загалом.

Ключові слова: стоматологічна допомога, прихильність до лікування, психометрія, опитування та анкетування.