Ключові слова
післяпологовий період
абдомінальне пологорозрішення
ендопротез суглоба нижніх кінцівок
Як цитувати
Анотація
Метою дослідження була оцінка ефективності розробленої програми фізичної терапії за динамікою показників, що характеризують обмеження життєдіяльності внаслідок попереково-тазового болю у жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом, які перенесли кесарів розтин. Обстежено 9 жінок віком (28,5±1,6) років через 1 місяць після пологів, які відбулись шляхом кесаревого розтину. Розроблена програма фізичної терапії тривала 1 місяць. Були застосовані терапевтичні вправи; функціональне тренування, proprioceptive neuromuscular facilitation; масаж нижніх кінцівок, спини. Були враховані рухові обмеження, пов’язані з неповністю сформованим рубцем після кесаревого розтину, та з наявністю ендопротеза; відповідно були створені безпечні стратегії рухів, пов’язаних з доглядом за дитиною. Були визначені ступінь обмеження життєдіяльності за Oswestry Disability Index, Pelvic Girdle Questionnaire, Pregnancy Mobility Index. При первинному обстеженні у жінок встановлено погіршення життєдіяльності та виконання активностей повсякденного життя за всіма досліджуваними показниками. При повторному обстеженні покращення життєдіяльності у жінок за Oswestry Disability Index становило 54,8 % у порівнянні із вихідним результатом, за Pelvic Girdle Questionnaire – 58,6 % (р<0,05). Динаміка результатів Pregnancy Mobility Index показала статистично значуще покращення стану обстежених жінок відносно вихідного результату за підшкалами щоденної домашньої мобільності (на 54,1 %), побутової активності (на 60,9 %), непобутової активності (на 54,6 %). За результатами дослідження був зроблений висновок, що засоби фізичної терапії доцільно призначати у комплексному відновленні жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом, які перенесли кесарів розтин, для зменшення обмеження ступеня життєдіяльності внаслідок попереково-тазового болю.
Ключові слова: реабілітація, післяпологовий період, абдомінальне пологорозрішення, ендопротез суглоба нижніх кінцівок.
Посилання
Sierra RJ, Trousdale RT, Cabanela ME. Pregnancy and childbirth after total hip arthroplasty. J Bone Joint Surg Br. 2005;87(1):21-4. DOI: 10.1302/0301-620x.87b12.16914. PMID: 15686232.
Oliviero A, Aicale R, Maffulli N. Pregnancy and parturition after hip arthroplasty. Surgeon. 2022;20(6):378-82. DOI: 10.1016/j.surge.2021.12.012. PMID: 35151600.
Kuitunen I, Artama M, Eskelinen A, Skytta ET, Huhtala H, Uotila J. Pregnancy outcome in women after total hip replacement: A population-based study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2019;238:143-7. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2019.05.020. PMID: 31136883.
Lally L, Mandl LA, Huang WT, Goodman SM. Pregnancy Does Not Adversely Affect Postoperative Pain and Function in Women With Total Hip Arthroplasty. J Clin Rheumatol. 2015;21(6):323-5. DOI: 10.1097/RHU.0000000000000286. PMID: 26308354;
de Aragаo FF. Pregnancy-related lumbosacral pain. BrJP. Sаo Paulo, 2019;2(2):176-81. DOI: 10.5935/2595-0118.20190031.
Elden H, Gutke A, Kjellby-Wendt G, Fagevik-Olsen M, Ostgaard HC. Predictors and consequences of long-term pregnancy-related pelvic girdle pain: a longitudinal follow-up study. BMC Musculoskelet Disord. 2016;17:276. DOI: 10.1186/s12891-016-1154-0. PMID: 27406174
Kovacs FM, Garcia E, Royuela A, Gonzаlez L, Abraira V; Spanish Back Pain Research Network. Prevalence and factors associated with low back pain and pelvic girdle pain during pregnancy: a multicenter study conducted in the Spanish National Health Service. Spine. 2012;37(17):1516-33. DOI: 10.1097/BRS.0b013e31824dcb74. PMID: 22333958.
Aravitska MG, Duma ZV, Sheremeta LM, Danylchenko SI, Bila AA. Еffectiveness of physical therapy for the correction of limitation of life due to combined low back pain and pelvic girdle pain in women with dorsopathy of pregnancy in the postpartum period. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport. 2022;7(1):226-32. DOI: 10.26693/jmbs07.01.228. [In Ukrainian].
Aravitska M, Oliynyk B. The effectiveness of a comprehensive program of physical rehabilitation of patients with degenerative-dystrophic diseases of the lumbar spine with the use of Evminov prophylactor. Bulletin of the Carpathian University. 2015;21:133-9. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpnu_fiz_kult_2015_21_19 [in Ukrainian].
Kuravska YuV, Aravitska MG. Еffectiveness of recovery of the psycho-emotional and physical status of women who have suffered a caesarean section by means of physical therapy. Art of Medicine. 2022;1(21):50-5. DOI: 10.21802/artm.2022.1.21.50. [In Ukrainian].
Kuravska Yu, Aravitska M, Churpiy I, Fedorivska L, Yaniv O. Efficacy of correction of pelvic floor muscle dysfunction using physical therapy in women who underwent Caesarean section. J Phys Educ Sport. 2022;22(3):715-23. DOI: 10.7752/jpes.2022.03090.
Fairbank JC, Pynsent PB. The Oswestry Disability Index. Spine. 2000:15;25(22):2940-52. DOI: 10.1097/00007632-200011150-00017. PMID: 11074683.
Stuge B, Garratt A, Jenssen H, Grotle M. The Pelvic Girdle Questionnaire: A Condition-Specific Instrument for Assessing Activity Limitations and Symptoms in People with Pelvic Girdle Pain. Physical Therapy. 2011;91(7):1096-108. DOI: 10.2522/ptj.20100357. PMID: 21596959.
van de Pol G, de Leeuw JR, van Brummen HJ, Bruinse HW, Heintz AP, van der Vaart CH. The Pregnancy Mobility Index: a mobility scale during and after pregnancy. Acta Obstet Gynecol Scand. 2006;85(7):786-91. DOI: 10.1080/00016340500456373. PMID: 16817074.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.