Клінічні особливості перебігу депресивних розладів у хворих, які перенесли COVІD-19

Анотація

Спалах COVID-19 та важкий перебіг більшості його випадків, пов'язаний з високим ризиком летальних випадків, призвів до швидкого розповсюдження тривожних міфів, які вплинули на психіку значної кількості населення. Ці обставини призвели до дезадаптивних реакцій (депресії, страху, тривоги), які, у свою чергу, спричинили зміни поведінки (зменшили альтруїстичну поведінку та збільшили дії в межах самозбереження аж до обману щодо інфікування або/та контакту з хворими). Було обстежено 144 пацієнти (73 жінки та 71 чоловік), у віці 25–55 років, у яких були діагностовані депресивні розлади, а саме пролонговані тривожно-депресивні реакції (F43.22), помірні депресивні епізоди (F32.1), важкі депресивні епізоди (F32.1), органічні депресивні розлади (F06.32). Переважну більшість обстежених хворих характеризували наслідки психотравми від COVІD-19: вони скаржилися на відчуття втрати контролю над ситуацією, безпорадності, почуття небезпеки, знижений фон настрою, тривогу, панічний стан, безнадію, апатію, страх смерті, втрату відчуття задоволення, відчай.  За даними психодіагностичного обстеження у хворих були відзначена низька комунікативність, замкнутість, тривожна мстивість, схильність до драматизації і негативної оцінки подій та фактів. Аналіз самооцінки вираженості аутоагресивних предикторів за Пилягіною Г.Я. показав, що для пацієнтів характерні помірні рівні за шкалами аутоагресії та імпульсивності, при яких знижується критика до проблем міжособистісних комунікацій, афективних та вегетативних порушень.

Ключові слова: депресія, тривога, страх, гострий респіраторний синдром коронавірусу 2 (SARS-CoV-2).