Вікові зміни структурно-функціональних показників серця спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR

І.В. Кандибко, В.Г. Бабійчук, Л.В. Бабійчук, О.В. Кудокоцева, І.І. Ломакін — Fri, 31 Jan 2025 00:00:00 +0200

In press

У статті надана порівняльна характеристика структурно-функціональних показників серця нормотензивних (білі безпородні щури) та спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR (spontaneously hypertensive rat) віком 9 та 24 місяці. При мікроскопічному вивченні морфо-функціональних компонентів лівого шлуночка серця білих безпородних щурів гістологічна картина та дані морфометричного дослідження в них відповідають нормальній будові всіх шарів стінки серця, не залежно від обраного віку тварин, що дозволяє розглядати їх в якості нормотензивного контролю. При мікроскопічному дослідженні лівого шлуночка серця спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR в обох вікових групах виявлено зміни адаптаційного характеру (гіпертрофія кардіоміоцитів, гіперплазія та гіпертрофія гладком’язових клітин стінки артеріальних судин, тощо), дисциркуляторні та деструктивні процеси, що свідчать про руйнівний вплив довготривалої артеріальної гіпертензії на структурно-функціональні показники серця. Зазначені показники з віком прогресують, на що вказують ознаки виснаження адаптивних процесів у вигляді атрофії частини кардіоміоцитів та гладком’язових клітин у стінках артерій, розвитку гіалінозу артеріол. Таким чином, дані мікроскопічного дослідження структурних компонентів лівого шлуночка серця та морфометричних показників дозволяють визначити руйнівний вплив хронічної артеріальної гіпертензії на структуру та функціональні можливості лівого шлуночка серця у спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR різних вікових груп.

Ключові слова: хронічна артеріальна гіпертензія, серце, мікроскопічні дослідження, морфометричні показники.

Лекція Василя Яковича Данилевського про лікаря, суспільство, культуру та медицину (1921): коментований переклад

Sat, 01 Mar 2025 00:00:00 +0200

In press

Стаття продовжує цикл лекцій видатного харківського вченого зі світовим ім’ям Василя Яковича Данилевського. В ній вчений зазначає, що в другій половині минулого століття кругозір лікаря значно розширився з усвідомленням необхідності соціального служіння медицини. Щоб враховувати соціальні зв'язки пацієнта для його діагностики та лікування, лікарю потрібні знання в галузі соціології, психології, економіки, інших науках та галузях знань. Великий натовп небезпечний, якщо його психіка налаштована на руйнування. Громадське служіння лікаря також стосується епідеміології, гігієни праці, судової експертизи, шкільної гігієни, соціальної психології та психіатрії. Компетентність лікаря буває необхідною може бути корисною для оцінки мистецтва, літератури, адекватності світогляду та релігійних поглядів. Психогігієна, на думку вченого, може попереджати симптоми виродження у сфері образотворчого мистецтва та літератури, перш ніж ті вплинуть на душевний стан неврівноважених натур і незрілих інтелектів. У деяких осіб зручність та комфорт міського життя призводять до моральної слабкості та зніженості, а соціальна суєта – до психопатичної особистості. Особи з розладами психічної сфери шукають у творах літератури та мистецтва все дуже хвилююче, дратівливе. Звичайний рівень задоволення витонченим для них вже є мало прийнятним. На противагу впливу міської «надкультури», лікар може рекомендувати відновлення толерантності людини до суспільного середовища та її оздоровлення через фізичну працю, сувору дисципліну, витримку, терпіння в умовах сільської місцевості. Такі складні завдання випадають лікарю на терені його громадського служіння.

Ключові слова: соціальна психологія, еволюційна психологія, мистецтво, особистість.

Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.15072660

Медицина сьогодні і завтра

Вікові зміни структурно-функціональних показників серця спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR

Лекція Василя Яковича Данилевського про лікаря, суспільство, культуру та медицину (1921): коментований переклад