Медицина сьогодні і завтра

Обкладинка та вихідні дані журналу

Mon, 30 Sep 2024 00:00:00 +0300

Зміст

Mon, 30 Sep 2024 00:00:00 +0300

Зміни морфометричних показників судин печінки за умов хронічного алкогольного гепатиту

А.О. Микитенко , О.Є. Акімов, Г.А. Єрошенко, К.С. Непорада — Mon, 30 Sep 2024 00:00:00 +0300

Гіпердинамічний спланхнічний кровообіг є важливою складовою синдрому портальної гіпертензії, яка розвивається за умов хронічного алкогольного гепатиту. Ангіогенез, викликаний вживанням алкоголю, сприяє розвитку спланхнічної гіперемії та розвитку портально-системних колатералей. Метою дослідження було вивчення морфометричних показників судинного русла печінки щурів за умов моделювання хронічного алкогольного гепатиту. Експерименти були виконані на 30 білих статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар вагою 180–220 г. Тварини були розділені на 2 групи: І (контрольна) містила 6 щурів; ІІ – 24 щура, яким моделювали хронічний алкогольний гепатит методом примусової переривистої алкоголізації протягом 5 діб, з повтором через 2 доби шляхом внутрішньоочеревинного введення 16,5 % розчину етанолу на 5,0 % розчині глюкози, з розрахунку 4 мл/кг маси тіла. Виведення тварин з експерименту відбувалося на 35, 42, 49 та 56-ту добу шляхом забору крові з правого шлуночка серця під тіопенталовим наркозом. На 35-ту добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту внутрішній діаметр центральних вен, часточкових артеріол і міжчасточкових вен збільшувався, а міжчасточкових артерій і часточкових венул зменшувався порівняно з контролем. На 42-гу добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту внутрішній діаметр центральних вен, часточкових артеріол і міжчасточкових вен збільшувався, а міжчасточкових артерій зменшувався порівняно з контролем. На 49-ту добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту внутрішній діаметр центральних вен, часточкових артеріол і міжчасточкових вен збільшувався, а міжчасточкових артерій зменшувався порівняно з контролем. На 56-ту добу моделювання хронічного алкогольного гепатиту внутрішній діаметр центральних вен і часточкових артеріол збільшувався, а міжчасточкових артерій і часточкових венул зменшувався порівняно з контролем.

Ключові слова: артерії, вени, артеріоли, венули, синусоїдні капіляри.

Метаболізм триптофану: роль в модуляції функції осі «головний мозок–кишечник»

Н.А. Слюсар, С.Д. Салтанова — Mon, 30 Sep 2024 00:00:00 +0300

Вісь «головний мозок–кишечник» є двонаправленою мережею обміну інформацією між кишечником і головним мозком, центральну роль в якій відіграє метаболізм триптофану, що прямо та опосередковано регулюється кишковою мікробіотою. Модуляція складу мікробіоти кишечника є перспективною терапевтичною стратегією при захворюваннях, асоційованих з порушенням функціонування осі «головний мозок-кишечник». Було проаналізовано сучасну вітчизняну та міжнародну наукову літературу щодо ролі метаболізму триптофану в модуляції осі «головний мозок–кишечник». Для пошуку літературних джерел вивчено бази даних Scopus, PubMed, ResearchGate, Wiley Online Library, Google Scholar за 2018–2024 рр, загалом 33 джерела. Ми дійшли висновків, що мікробіота кишечника модулює функцію осі «головний мозок–кишечник» через взаємодію між імунною системою, бактеріальними метаболітами та змінами в метаболізмі триптофану. З урахуванням того, що склад мікробіоти кишечника тварин та людей різні, екстраполювати результати досліджень на тваринах щодо патогенезу, патофізіології та лікування розладів осі «головний мозок–кишечник» на людську популяцію не є можливим. Існує потреба у подальших дослідженнях на людях щодо вивчення можливості використання триптофану та його метаболітів як біомаркерів для діагностики та розробки нових терапевтичних стратегій при захворюваннях, асоційованих з порушенням функціонування осі «головний мозок-кишечник».

Ключові слова: серотонін, кінуренін, центральна нервова система, кишечник, кишкова мікробіота.

Аналіз впливу короновірусної інфекції на здоров’я людства: епідеміологічні данні, вакцинаційні стратегії, психологічний аспект, наслідки (огляд літератури)

Л.М. Гриценко, О.М. Дюжикова — Mon, 30 Sep 2024 00:00:00 +0300

Пандемія COVID-19 (COronaVIrus Disease 2019, короновірусна інфекція 2019 р.) спричинила широку захворюваність, смертність і соціально-економічну кризу в усьому світі. З моменту свого першого спалаху в 2019 році COVID-19 постійно змінювався, що призвело до появи кількох варіантів, які набули більшої ефективності передачі, тяжкості та властивостей ухилення від імунітету. Вакцинація виявилася важливою стратегією контролю за поширенням вірусу та пом’якшення його впливу. Розробка кількох вакцин проти COVID-19 протягом одного року після появи вірусу була безпрецедентним явищем у науковому світі. Метою статті є проведення аналізу та узагальнення наукової літератури щодо впливу COVID-19 на глобальне здоров’я людства, враховуючи епідеміологічні данні, стратегії вакцинації, психологічний вплив пандемії та наслідки для здоров’я людини. В результаті проведеного аналізу було встановлено, що вакцинація від COVID-19 виявилася дуже ефективною та сприяла зниженню захворюваності, зменшенню кількості госпіталізацій в лікарні та у відділення інтенсивної терапії. Однак постійне спостереження, моніторинг варіантів і адаптивні стратегії вакцинації є вирішальними для максимізації переваг вакцинації та ефективного контролю за поширенням вірусу. У всьому світі різке та швидке поширення COVID-19 спричинило соціальні зміни, які призвели до збільшення загрози психічному здоров’ю та поведінки, що пов’язано зі страхом. Фізичне та соціальне дистанціювання, запроваджене в багатьох частинах світу, суттєво вплинуло на те, як населення в цілому спілкується та взаємодіє один з одним. Надзвичайне уникнення відсутності соціальних контактів породжувало відчуття «втрати зв’язку», яке ще більше погіршувалося через неможливість зустрічатися з друзями та родиною на соціальних зборах і в місцях підтримки, таких як церкви, ресторани, місця роботи та спортивні заклади. Закриття шкіл і багатьох підприємств разом із зростанням безробіття ще більше посилили відчуття ізоляції, фінансові труднощі, тривогу та депресію. У статті надано інформацію щодо психічного впливу COVID-19 на пацієнтів та його проявлення у психічний дистрес, тривогу, депресію, ризик самогубства, посттравматичний синдром, когнітивні порушення та розлади сну.

Ключові слова: ковід, поширення, вакцини, тривога, депресія.

Генетичні аспекти вразливості до COVID-19 та їх вплив на індивідуальну схильність до важкого перебігу хвороби у дітей

А.М. Буров, Н.Я. Боднарчук-Сохацька — Mon, 30 Sep 2024 00:00:00 +0300

Попри меншу поширеність інфекції COVID-19 (COronaVIrus Disease 2019) у дітей, такі загрозливі стани як важкий перебіг SARS-CoV-2-асоційованої пневмонії та мультисистемний запальний синдром (Multisystem Inflammatory Syndrome in Children, MIS-C) становлять проблему у диференційній діагностиці, ранній госпіталізації та лікуванні. Тому метою дослідження було дослідити генетичні особливості сприйнятливості дітей до виникнення цих станів, з визначенням предикторів та факторів ризику. Генетичні фактори оцінювали на основі літературного пошуку, а фенотипові прояви на основі аналізу історій хвороб 119 пацієнтів інфекційного стаціонару з діагнозами COVID-19, MIS-C, грип та гостра вірусна респіраторна інфекція. За результатами дослідження виявлено диференційні діагностичні критерії для важких форм COVID-19 та MIS-C. На основі аналізу генетичних особливостей визначено фактори ризику та супутні захворювання, які обтяжують перебіг ковідної інфекції з метою створення алгоритмів амбулаторного нагляду та диспансеризації дітей з груп ризику. Таким чином діти з бронхіальною астмою, цукровим діабетом, ожирінням, вродженими імунодефіцитами та вадами серця потребують диспансерного нагляду з точки зору важких форм COVID-19. Амбулаторного нагляду протягом місяця потребують практично здорові діти, які хворіли або контактували з хворими на ковідну інфекцію з визначенням лабораторних показників крові, даних електрокардіограм та результатів ультразвукової діагностики органів черевної порожнини для ранньої діагностики MIS-C.

Ключові слова: мультисистемний запальний синдром MIS-C, важка форма COVID-19, фактори ризику, генетичні особливості, диспансеризація, діагностичні критерії.

Парвовірусна інфекція у дорослих: серія клінічних випадків в постпандемічний період

Л.О. Кондратюк, О.В. Безродна — Mon, 30 Sep 2024 00:00:00 +0300

Парвовірусна інфекція у імунокомпетентних пацієнтів зазвичай має легкий або безсимптомний перебіг, проте частина випадків може характеризуватися ускладненим перебігом, що потребує вирішення питання госпіталізації. Метою нашої роботи була клінічна характеристика перебігу парвовірусної інфекції в імунокомпетентних пацієнтів, які потребували госпіталізації. У статті розглянуті три клінічні випадки інфекції, зумовлених парвовірусом людини В19. У клінічній картині у пацієнтів мали місце виражений загальноінтоксикаційний синдром із гарячкою, тяжка анемія, гепатит із помірною біохімічною активністю та спленомегалія у першому клінічному випадку; мультиформна еритема та виражена тромбоцито- та лейкопенія у другому клінічному випадку; перикардит із пурпурними висипаннями у третьому клінічному випадку. У пацієнтів з імуносупресією парвовірусна інфекція може перебігати у вигляді хронічної анемії, панцитопенії, міокардиту, пневмоніту, гепатиту менінгіту, енцефаліту. ВІЛ-інфекція у всіх наших пацієнтів була виключена, проте в плановому порядку цим пацієнтам було рекомендовано дообстеження з метою виключення інших можливих причин імуносупресії. Таким чином, клінічна настороженість щодо парвовірусної інфекції на сьогоднішній день є актуальною, а комплексна специфічна діагностика (серологічна, молекулярно-генетична полімеразна ланцюгова реакція та імуноблотинг) є доступними, та можуть бути використані для визначення тактики подальшого дообстеження та лікування пацієнтів.

Ключові слова: парвовірус В19, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гепатит, перикардит.

Особливості епідеміології злоякісних новоутворень стравоходу серед населення України за період з 2016 року до 2023 року

Д.В. Скиба, О.С. Монакова — Mon, 30 Sep 2024 00:00:00 +0300

Рак стравоходу – це надзвичайно серйозна та досить актуальна проблема, яка має велику медико-соціальну значущість. Насамперед це пов’язано з тим, що рак стравоходу належить до найбільш агресивних злоякісних новоутворень та, зазвичай, діагностується на пізніх стадіях захворювання. Було проаналізовано та досліджено дані стандартизованих показників захворюваності та смертності за матеріалами бази Національного канцер-реєстру України в динаміці за період 2016–2021 рр. В результаті дослідження встановлено, що стандартизований показник захворюваності (український стандарт) зменшився на 16,3 %, в той час як стандартизований показник смертності (український стандарт) зменшився на 15,6 %. За офіційними даними Національного канцер-реєстру України, через воєнні дії був утруднений збір даних з онкологічних центрів, тому неможливо було розрахувати стандартизовані показники захворюваності та смертності на кількість населення України за 2022–2023 рр., доступна лише інформація щодо загальної кількості осіб, які перебували на обліку в закладах онкологічної служби на кінець 2023 року. Необхідно зауважити, що у воєнних умовах доступ до якісної медичної допомоги може бути обмеженим, що значно впливає на своєчасну діагностику та лікування раку стравоходу. Ми дійшли висновку, що для ефективної боротьби зі злоякісними новоутвореннями необхідна своєчасна діагностика, лікування та якісна профілактика раку стравоходу.

Ключові слова: аналіз динаміки, рак, смертність та захворюваність.

Медико-соціальні аспекти евтаназії паліативних хворих в Україні, Швейцарії, Канаді, США та Ізраїлі

В.Г. Нестеренко — Sun, 22 Sep 2024 00:00:00 +0300

Медична Асистована Смерть (МАС) застосовується легально у таких країнах світу, як Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Швейцарія, Колумбія, Канада, Австралія, Іспанія, Німеччина, США. Закони про легальну евтаназію розглядають Португалії та Нова Зеландія. МАС виконується введенням смертельної речовини безнадійно хворій людині лікарем або самим хворим. Евтаназія є однією з послуг, яких потребують паліативні хворі в останні місяці та дні їх життя. Доступність МАС підвищує рейтинг країни в Індексі Якості Смерті та зменшує потребу в евтаназійному туризмі. Україна потребує легалізації МАС, як і покращення системи паліативної та хоспісної допомоги у цілому. Дослідження проведено з використанням методів системного аналізу, порівняльного методу та бібліосемантичного методу з пошуком літературних джерел та нормативно-правових актів у Google, Google Scholar та на PubMed, з акцентом на Україні, Швейцарії, США, Канаді та Ізраїлі. При порівняльному аналізі зроблено висновок, що оптимальною для України є канадська модель МАС, з урахуванням досвіду її побудови, сприйняття суспільством та проблем, пов’язаних із застосуванням законодавчих норм МАС.

Ключові слова: паліативна та хоспісна допомога, реформа системи охорони здоров’я, медично асистована смерть, індекс якості смерті, право на життя, право на смерть.

Одеський професор-гігієніст Арон Йосифович Бурштейн (1890–1965)

Ю.К. Васильєв — Thu, 01 Aug 2024 00:00:00 +0300

Дослідження було проведено з метою вперше детально вивчити життя та діяльність видатного представника профілактичної науки України професора Бурштейна А.Й., який у 1933–1941 та 1944–1962 рр. очолював кафедру гігієни харчування в Одеському медичному інституті (зараз Одеський національний медичний університет). Були вивчені архівні матеріали м. Одеса та виявлені документи, дані яких раніше не були опубліковані. Їх аналіз дозволив висвітлити основні віхи біографії вченого: лікар (1918), доцент (1930), професор (1934), доктор медичних наук без захисту дисертації (1935), заслужений діяч Казахської РСР (1945). Бурштейн А.Й. був учнем професора Костяміна М.М. Пошук опублікованих робіт Бурштейна А.Й. виявив напрямки його наукових досліджень у напрямках гігієни праці та гігієни харчування. Було встановлено, що протягом усієї своєї наукової діяльності Бурштейн А.Й. значну увагу приділяв складання посібників з методів санітарно-гігієнічних досліджень. Першу такий посібник він опублікував у 1916 р. в Одесі, а у 1918 р. там же перевидав цю книгу. У 1934 р. у Києві видав посібник з методів дослідження аерозолів; в 1954 р. там же випустив посібник з методів дослідження запиленості та задимленості повітря, яке фактично стало другим доповненим і розширеним виданням книги 1934 р. У 1950 р. у Києві видав ще один посібник з методів санітарно-гігієнічних досліджень. І, нарешті, 1963 р. у тому ж київському державному медичному видавництві, де побачили світ усі попередні його керівництва, випустив посібник з методів дослідження харчових продуктів.

Ключові слова: гігієна, громадське здоров'я, XX століття, Україна.

Лекція Василя Яковича Данилевського про здоров’я та хворобу (1921): коментований переклад

Mon, 30 Sep 2024 00:00:00 +0300

Академік Василь Якович Данилевський – всесвітньовідомий вчений, лікар, біолог, письменник, педагог, автор вступних лекцій для студентів медичного факультету, опублікованих у 1921 році в книзі «Лікар, його покликання та освіта». У статті представлена друга, скорочена та прокоментована, лекція Данилевського В.Я., присвячена розумінню можливостей організму людини протистояти хворобам, відновлювати втрати, поновлювати ресурси. Автор описує механізми морфологічної та фізіологічної рівноваги, визначає формулу людського щастя (як поєднання чистоти душі, освіченість розуму та здоров'я тіла). Лекція дає відповіді на питання, що таке здоров'я та чи потрібен лікар здоровій людині; що таке хвороба, і чи можна повернути здоров’я без звернення до медицини; яку роль відіграє суспільство та довкілля у повноцінному житті людини. Окрему увагу у лекції приділено питанням активності втручання лікаря при протидії хворобі. Важливим є поради майбутньому лікарю щодо цільоспрямованої витрати його сил, зосередження від марнування цих сил на другорядну діяльність, не пов’язану з лікуванням, профілактикою та самовдосконаленням. Автор підкреслює важливу роль лікаря у налагодженні всіх аспектів життя людей: ладу життя, харчування, праці та відпочинку, гігієни (житла, одягу, особистої), вибору професії, навчання та виховання. Хвороба розглянута автором у несподіваному ракурсі природного механізму «видаляти з людини хвороботворну речовину, щоб зберегти її життя». Здатність до одужання та самовідновлення описана як для тілесного, так і для душевного здоров’я. Сенсом одужання названо не тільки позбавлення від хвороби та поновлення ресурсів, але й повернення людини до суспільного життя. Роботу лікаря Данилевський В.Я. порівнює із мистецтвом кращих його представників всіх епох. А використання ліків він вважає припустимим лише за наявності доказів їх надійності. Лекція Данилевського В.Я. про здоров’я та хворобу демонструє глибоке розуміння автора у питаннях, що стали підґрунтям сучасної доказової медицини, біоетики та педагогіки.

Ключові слова: компенсаторні механізми, саногенез, історія медицини.