Медицина сьогодні і завтра

Встановлення діапазону варіабельності параметрів грушоподібного отвору з урахуванням статі та краніотипу

Б.І. Мельник — 2024-12-31

In press

Структури лицевого черепа є доволі складними з анатомічної точки зору. Це ускладнює їх ідентифікацію на томограмах та інтерпретацію отриманих зображень. Знання томографічної анатомії черепа, зокрема його вісцерального відділу, є необхідним для вивчення статевого диморфізму структур черепа залежно від типу його будови. Метою дослідження було вивчення морфометричних показників грушоподібного отвору людини в залежності від статі та краніотипу. Дослідження було виконано на 125 Комп’ютерних Томограмах (КТ) голови чоловіків і жінок віком від 25 до 85 років без патології кісток черепа, зроблених за допомогою комп’ютерного томографа Neusoft, NeuViz 16 Essence 16-Slice CT Scanner System (Neusoft Medical Sytems Co, США). Візуальний аналіз та краніометричні вимірювання проводилися за допомогою програм Horos, ver. 4.0.1 (Neusoft Medical Sytems Co, США) та RadiAnt Dicom Viewer, ver. 2024.1 (Medixant, Польща). Дослідження проводилося з товщиною зрізу 1,5 мм, з наступним реконструюванням в трьох площинах. Всі КТ-зображення голови були розподілені за основним лицевим індексом, який розраховувався за формулою Гарсона-Кольмана, на три типи будови: еуріпрозопи, мезопрозопи та лептопрозопи. В залежності від краніотипу та статі було встановлено діапазон мінливості показників грушоподібного отвору. Визначена достовірно значуща різниця між показниками висоти, периметру, площі та умовного радіусу грушоподібного отвору, а саме їх збільшення у чоловіків у порівнянні з жінками, що належать до еуріпрозопічного та лептопрозопічного типів будови черепа. У мезопрозопів статистично значущих відмінностей середньоарифметичних значень досліджених показників чоловіків і жінок не виявлено. За результатами планіметричного аналізу грушоподібного отвору було побудовано діаграми у вигляді двох поєднаних, відповідно статі, кіл з певним радіусом, що демонструють наявність статевого диморфізму.

Ключові слова: череп, статевий диморфізм, морфометрія, основний лицевий індекс.

Сучасний погляд на проблему лікування рубцевих стенозів трахеї

В.В. Бойко — 2024-12-31

In press

До категорії важкої когорти в хірургії відносять пацієнтів із рубцевими стенозами трахеї. Незважаючи на стрімкий розвиток торакальної хірургії, рівень ускладнень і смертності не знижується, інвалідність зростає. Нами вивчено сучасні літературні джерела на тему сучасних напрямів лікування рубцевих стенозів трахеї та їх ускладнень. Вивчений матеріал узагальнений і представлений у формі огляду літератури в цій статті. Для підвищення якості лікування пацієнтів при рубцевих стенозах трахеї та їх хірургічних ускладненнях важливу роль відіграє об’єктивне формування груп ризику розвитку ускладнень та прогнозування динаміки захворювання. Успішне вирішення проблеми пов’язане здебільшого з високоінформативною діагностикою, достовірним визначенням тяжкості захворювання, а також створенням різноспрямованої класифікації рубцевих стенозів трахеї. За результатами дослідження ми дійшли висновку, що ці питання не можна вважати повністю вирішеними і потребують подальшого вивчення. Усе вищезазначене диктує пошук нових ефективних методів лікування зазначеної патології та свідчить про актуальність теми. Викладена інформація підкреслює необхідність удосконалення хірургічної тактики пацієнтів із рубцевими стенозами трахеї.

Ключові слова: рубцеві деформації, постінтубаційний стеноз, трахeостомічні ускладнення, хірургічне втручання.

Динаміка маркерів ушкодження міокарда у пацієнтів з інфекційним ендокардитом, ускладненим гострою серцевою недостатністю

Г.Б. Колтунова — 2024-12-31

In press

Пацієнти з Інфекційним Ендокардитом (ІЕ), ускладненим гострою серцевою недостатністю (ГСН), потребують негайного кардіохірургічного втручання. Виявлення високих рівнів N-кінцевого натрійуретичного пропептиду В типу (NT-proBNP) і Серцевого Тропоніну I (cTnI) може сприяти ранньому розпізнанню таких пацієнтів. Метою дослідження було визначити динаміку маркерів ушкодження міокарду у 75 пацієнтів з ІЕ, госпіталізованих до Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова за період з 2019 до 2023 року. Діагноз ІЕ встановлювали за критеріями Duke. Всі пацієнти були віднесені до IV класу за функціональною класифікацією Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів (NYHA). Дані обстеження відображені у вигляді (Ме[Q1;Q3]). Для поглибленого вивчення пошкодження міокарду при серцевій недостатності проводився аналіз рівнів NT-proBNP та cTnI в п’ять етапів: початок операції, після завершення штучного кровообігу, на 2-й, 7-й, та 14-й дні післяопераційного періоду. У пацієнтів з ГСН перед операцією рівень NT-proBNP становив 8110,0 (2091,4;17738,3) пг/мл; cTnI – 0,2 (0,1;0,74) нг/мл. Після операції рівні NT-proBNP і cTnI зросли до 8778,6 (3798,0; 15674,9) пг/мл та 4,83 (2,36;9,61) нг/мл відповідно. Медіана тривалості Штучної Вентиляції Легень (ШВЛ) склала 21 годину (14;29). За результатами аналізу даних до третього квартилю були віднесені пацієнти з тривалістю ШВЛ 29 годин. Загальна тривалість стаціонарного лікування склала 19 днів, перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії для пацієнтів з ІЕ, ускладненим ГСН, становила 7 (5;11) діб. Загальна тривалість стаціонарного лікування склала 19 (14;22) діб. Результати показали зростання рівня cTnI при одночасному зниженні NT-proBNP після операції, з подальшим стійким підвищенням обох маркерів у пацієнтів з ІЕ, ускладненим ГСН.

Ключові слова: серцева дисфункція, динаміка рівнів біомаркерів, ушкодження серцево-судинної системи, кардіохірургія, періопераційний період.

Патопсихологічні особливості емоційних та когнітивних розладів у структурі постковідного синдрому

Г.М. Кожина — 2024-12-31

In press

У ході роботи з метою вивчення патопсихологічних особливостей емоційних та когнітивних розладів у структурі постковідного синдрому проведено комплексе обстеження 167 хворих з непсихотичними психічними розладами на тлі перенесеного COVID. Встановлено, що клінічна картина психічних розладів у обстежених хворих представлена депресивним, тривожним, астено-невротичним та когнітивним синдромами. Для обстежених хворих притаманні пики за шкалами депресії, тривоги, соматизації, обсесивності-компульсивності, фобічної тривоги та міжособистісної сенситивності опитувальника вираженості психопатологічної симптоматики (SCL-90-R); переважання важких депресивного и тривожного епізодів та помірного депресивного епізоду за клінічними шкалами тривоги і депресії Гамільтона; домінування високих рівнів ситуативної та особистісної тривожності за шкалою Спілбергера-Ханіна; наявність легких та помірних когнітивних порушеннь за шкалами MoCA та MMSE; зниження загальної когнітивної продуктивності за Адденбрукською шкалою.

Ключові слова: тривога, депресія, COVID-19, когнітивна дисфункція.

Готовність осіб з фізичною інвалідністю до надання першої допомоги у надзвичайних ситуаціях

Н.В. Ямненко — 2024-12-31

In press

Однією із актуальних проблем державного рівня в Україні та інших країнах, що стикнулися з наслідками бойових дій, є питання фізичної, психологічної та соціальної реабілітації людей, які мають інвалідність. Завдяки політиці інклюзивності освітнього процесу, доступності навколишнього середовища, безбар’єрного спілкування, руху до рівності прав і можливостей, з’являються можливості у галузі реабілітації, психології, валеології тощо для повернення людини з інвалідністю до активного життя та виконання їх ролі у суспільстві. При реабілітації осіб з ампутацією кінцівок необхідно приділяти увагу не лише відновленню простих побутових навичок, а й вибудові порядку дій у випадку надзвичайних ситуацій, коли особа з інвалідністю може почуватися безпорадною через брак фізичних можливостей. Навчання першій допомозі осіб, що втратили кінцівку, потребує не лише використання якісного педагогічного інструментарію, але й високої мотивації потенційних слухачів. З метою дослідження мотивації до навчання першій допомозі було проведено анкетування осіб з інвалідністю.

Ключові слова: громадське здоров’я, інвалідність, ампутація кінцівок, навчання першій допомозі.

Клініко-епідеміологічні характеристики паліативних хворих неврологічного та онкологічного профілів лікування

В.Г. Нестеренко — 2024-12-31

In press

Дослідження було проведено з метою встановлення недостатньо вивчених регіональних відмінностей потреби у Паліативній і Хоспісній Допомозі (ПХД) в Україні та статистичної перевірки зв'язку між параметрами якості життя, рівнем болю та якістю знеболення паліативних пацієнтів онкологічного та неврологічного профілів лікування. Були використані медико-статистичний (зокрема рангова кореляція Спірмена), соціологічний (зокрема анкета SF-36 опитування щодо якості життя) та порівняльний методи. Потреба у ПХД у всіх регіонах України коливалась в межах 1 % кількості населення. Регіональний вплив не був виявлений. Для медико-соціального дослідження з когорти 171 у складі пацієнтів харківського хоспіса були сформовані костомізовані групи неврологічного (50 пацієнтів) та онкологічного (50 пацієнтів) профілів лікування. Були виявлені достовірні (p<0,05) прямі корелятивні зв’язки між показниками загального здоров’я та життєздатності пацієнтів неврологічного профілю лікування (r=0,316), та між показниками фізичного функціонування та суб’єктивною оцінкою результатів лікування протягом 3–4 тижнів пацієнтів онкологічного профілю (зменшенням проявів ракової інтоксикації та недостатності органів та систем; r=0,332). Отримані результати підтвердили коректність модифікації опитувальника SF-36 на попередніх етапах дослідження. Був визначений достовірний (p<0,05) помірний зворотній зв'язок (r=-0,613) між задоволеністю лікуванням та рівнем болю у групі хворих неврологічного профілю лікування; та достовірний сильний зворотній зв'язок (r=-0,713) між задоволеністю лікуванням та рівнем болю у групі хворих онкологічного профілю лікування. Правильність призначенні знеболювальних була низькою навіть при стаціонарному лікуванні у хоспісі, і складала 78 % та 84 % відповідно.

Ключові слова: паліативна та хоспісна допомога, візуально-аналогова шкала болю, якість життя, задоволеність лікуванням.

Медико-соціальні проблеми вакцинації населення в громадах в умовах воєнного стану

Я.М. Вербицька — 2024-12-31

In press

В умовах воєнного стану вакцинація є головним ефективним методом захисту від інфекційних захворювань. Відомо, що в Україні близько 60 тис. дітей старших за 1 рік залишилися не щепленими проти дифтерії, кашлюку та правцю вперше; понад 200 тис. дітей не отримали ревакцинацію. Також не виконаним є план ревакцинації, який включає понад 1,5 млн дорослих осіб. Вивчення медико-соціальних аспектів вакцинації населення було проведено на території Великоновосілківської та Курахівської територіальних громад Донецької області України. Проаналізовано виконання обсягів щеплень закладами охорони здоров’я цих громад. Станом на кінець 2023 року необхідного для створення колективного імунітету проти кашлюка, дифтерії та правця охоплення населення на рівні 95,0 % не було досягнуто. Вакциновано 81,7 % дітей Курахівської та 87,0 % дітей Великоновосілківської громади. Ревакцинація дорослого населення вказаних громад проти дифтерії та правця за 2023 рік складала 21,5 % та 41,2 % відповідно. З’ясовано, що труднощі з виконанням обсягів профілактичних щеплень пов’язані з масовою евакуацією дитячого населення, постачанням та зберіганням імунобіологічних препаратів. Перебої електропостачання призводять до порушення «холодового ланцюга» зберігання вакцин. Крім того, деякі медичні заклади призупинили свою роботу через пошкодження приміщень в результаті бойових дій. Для щепленнями населення віддалених сіл не вистачає мобільних бригад та транспортних засобів для їх роботи. Відчутним є кадровий дефіцит. Збільшенню охоплення населення щепленнями сприяють інформаційні кампанії із залученням лідерів громад, медичних працівників та використанням соціальних мереж. Покращує ситуацію з вакцинацією співпраця України з міжнародними партнерами.

Ключові слова: охоплення щепленнями, «холодовий ланцюг», імунопрофілактика.