Медицина сьогодні і завтра

Розв’язання деяких ключових клінічних питань на етапі неоадʼювантної поліхіміотерапії у хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози за допомогою магнітно-резонансної томографії

О.М. Білий — 2025-09-30

In press

Актуальність. Контроль регресії пухлини та перифокального набряку за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) набуває ключового значення за неоад'ювантної поліхімієтерапії (НПХТ) вторинно-набрякового раку грудної залози (ВНРГЗ), оскільки традиційні методи візуалізації мають низьку надійність для оцінки відповіді на лікування.

Мета. Дослідити ефективність магнітно-резонансної томографії у розв’язанні ключових клінічних питань на етапі неоад'ювантної поліхімієтерапії у хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози для своєчасного коригування тактики лікування та прогнозування відповіді на терапію.

Матеріали та методи. Обстежено 36 пацієнток з ВНРГЗ стадії T4bN0–3M0. Використано МРТ до лікування та після НПХТ для оцінки регресії пухлини та перифокального набряку. Статистичний аналіз даних виконували за допомогою Statistica 14.0 (TIBCO Software Inc., США) з використанням непараметричних методів для малих вибірок. Дані представлено у вигляді Me (медіана). Результати порівнювали між групами за допомогою критерію Вілкоксона. Розбіжності вважали статистично значущими за р<0,05.

Етика дослідження. Дослідження проведено відповідно до етичних стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024), директиви Європейського товариства 86/609 про участь людей у медико-біологічних дослідженнях, а також наказу Міністерства охорони здоровʼя України № 690 від 23.09.2009. Учасники дослідження надали інформовану згоду.

Результати. Зменшення зони набряку за даними МРТ після додавання ранселексу до НПХТ достовірно вище, ніж без нього (78,3 % проти 67,7 %; р<0,05). Регресія первинної пухлини у групі з ранселексом також була значно вищою (69,2 % проти 57,5 %; р<0,05). Регресія первинної пухлини статистично значуще переважала у групі комбінованого лікування (69,2 % проти 57,5 %; р<0,05). МРТ із динамічним контрастним підсиленням було ефективним щодо виявлення резидуальної пухлинної тканини після проведення НПХТ: чутливість методу становила 92,8 %, специфічність – 82,0 %, загальна точність – 85,6 %.

Висновки. Підтверджена доцільність використання МРТ як ефективного інструменту для контролю регресії пухлини та набряку навколишніх тканин у хворих на ВНРГЗ під час НПХТ та для хірургічного планування. Це дозволяє своєчасно коригувати схеми лікування та підвищувати ймовірність відповіді на лікування.

Ключові слова: онкологія, МРТ, регресія пухлини, перифокальний набряк.

Еволюція медичної педагогіки в українських землях (лекція)

Н.М. Мартиненко — 2025-09-30

In press

Актуальність. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності комплексного аналізу історичних етапів становлення та розвитку медичної педагогіки в українських землях, що відображає неперервність освітньої традиції у X–XX ст. Це дозволяє осягнути сучасні освітні парадигми та визначити їхню історичну обумовленість.

Мета. Метою статті є ретроспективний аналіз еволюції медичної педагогіки на території України від X до початку XX ст.

Матеріали і методи. Автори статті застосували комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: історичний метод, що забезпечив хронологічний аналіз подій та етапів; системний метод для розгляду медичної педагогіки як цілісної, динамічної системи; та порівняльно-історичний метод для зіставлення освітніх підходів різних періодів. Дослідження було проведене як приватна ініціатива авторів, не отримувало фінансування від грантових програм, а тема дослідження не була офіційно зареєстрована в державному органі.

Етика дослідження. Дослідження проведене із дотриманням етичних норм академічної доброчесності: обов’язкового зазначення джерел інформації, забезпечення об’єктивності викладу історичних фактів та коректного посилання на праці попередників.

Результати. Встановлено, що підходи до лікування та викладання, пов’язані з монастирською та народною медициною, були закладені ще у Київський період. Доведено, що Києво-Могилянська академія вперше інституалізувала викладання медичних дисциплін, піднявши його на якісно новий рівень європейської університетської традиції. Підкреслено, що у другій половині XIX та на початку XX ст. відбулася модернізація медичної освіти. Заснування Харківського жіночого медичного інституту в 1910 році висвітлено як ключовий результат цієї модернізації, що встановив нові педагогічні стандарти, орієнтовані на клінічну практику та наукову діяльність.

Висновки. Еволюція медичної педагогіки в українських землях у досліджуваний період є складним, але неперервним процесом, що характеризується переходом від емпіричних знань до інституалізованої університетської освіти. Автори дослідили маркери цієї еволюції для подальшого розвитку національної медичної науки та педагогіки.

Ключові слова: медична педагогіка, Києво-Могилянська академія, Харківський жіночий медичний інститут, медична освіта, історія медицини.

Вимоги до оформлення рукописів наукових статей журналів Харківського національного медичного університету (діють від 02.07.2025)

2025-07-02