Медицина сьогодні і завтра

Вплив інгібіторів натрій-залежного котранспортеру глюкози 2 типу на ренальні та кардіометаболічні показники у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2 типу

І.П. Дунаєва — 2025-04-01

In press

Дане дослідження присвячено вивченню впливу інгібітора Натрій-Залежного КоТранспортеру Глюкози 2 типу (іНЗКТГ2) – дапагліфлозину – на ренальні та кардіометаболічні показники у пацієнтів із поєднанням Артеріальної Гіпертензії (АГ) і Цукрового Діабету 2 типу (ЦД2). Упродовж 12 місяців 77 хворих із коморбідною патологією отримували дапагліфлозин у дозі 10 мг на добу на тлі базової антигіпертензивної терапії та статинів. Протягом дослідження проводилася комплексна оцінка клініко-біохімічних параметрів, Індексу Маси Тіла (ІМТ), показників функції нирок (цистатин С, β2-мікроглобулін, Ліпокалін, асоційований з Желатиназою Нейтрофілів (Neutrophil Gelatinase Associated Lipocalin, NGAL), швидкість клубочкової фільтрації, а також ехокардіографічних характеристик до початку лікування і після його завершення. У результаті встановлено достовірне покращення контролю глікемії, нормалізацію ліпідного профілю, зниження ІМТ. Виявлено позитивну динаміку ниркових функціональних маркерів та зниження рівня N-кінцевого фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (N-Terminal pro-Brain Natriuretic Peptide, NT-proBNP), що свідчить про зменшення проявів серцевої недостатності. Також відзначено зворотний розвиток структурних змін серця, покращення насосної і діастолічної функції лівого шлуночка. Отримані результати підтверджують багатовекторну метаболічну, нефропротекторну та кардіопротекторну ефективність дапагліфлозину у лікуванні пацієнтів із поєднаною патологією АГ і ЦД2.

Ключові слова: дапагліфлозин, нефропротекція, кардіоваскулярний ризик, N-кінцевий фрагмент натрійуретичного пептиду типу B.

Алгоритм ведення хворих на артроз колінного суглоба старших вікових груп з надлишковою вагою в умовах воєнного стану

М.І. Березка — 2025-04-01

In press

Надання медичної допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану зазнало суттєвих змін через переорієнтування на ургентну допомогу, нестачу лікарів поліклінічного спрямування та труднощі доступу до них, обов’язкове отримання електронного направлення від сімейного лікаря, руйнування лікарень, труднощі з логістикою, функціональні обмеження хворих щодо можливості самостійно пересуватись та очікування довготривалого, іноді кількаденного обстеження, психологічний стан хворих, брак коштів. У структурі населення України спостерігалось відносне збільшення відсотку хворих старших вікових груп через еміграцію працездатного населення та дітей, загибель чоловіків та жінок, як військових так і цивільних, переважно працездатного віку, зменшення показників народжуваності, що зумовило збільшення тягаря хронічної патології, зростання показників інвалідності від патології опорно-рухової системи. Додатково вимушена гіподинамія та обмеження збалансованого харчування з акцентом на вживання їжі з великим вмістом вуглеводів, постійний страх загинути зумовили збільшення кількості людей з надмірною вагою чи ожирінням. Це додатково ускладнило перебіг хронічних захворювань загалом та гонартрозу зокрема та обмежило можливості пересування без сторонньої допомоги. Все вищенаведене призводило до утруднення процесу встановлення остаточного діагнозу, призначення лікування та подальшої диспансеризації, які відбувалися із затримкою чи не відбувалися взагалі. Отже, визначення тактики ведення хворих старших вікових груп з надлишковою масою тіла чи ожирінням та гонартрозом в умовах воєнного стану шляхом створення алгоритму дій для медичних працівників та хворих є актуальним.

Ключові слова: дегенеративно-дистрофічні захворювання, індекс маси тіла, індекс Лекена, індекс вираженості остеоартрозу університетів Західного Онтаріо та МакМастер, ортези, протокол EuroQol-5D.

Профілактика остеопорозу у жінок в період менопаузи: обізнаність та самолікування

Е.В. Бродська — 2025-06-30

In press

В умовах повномасштабної війни в Україні та різкого погіршення соціально-економічних показників життя громадян, демографічної кризи, актуальними є питання доступності для споживачів якісної інформації про заходи профілактики, фармацевтичну продукцію, про лікування та самодопомогу, питання безпеки в охороні здоров’я тощо. Нашу увагу в цьому питанні привернули жінки, особливо в період менопаузи. Метою дослідження було визначити поширеність самолікування серед жінок старше 48 років щодо профілактики остеопорозу, а саме, використання засобів кальцію та їх комбінацій. Вибірка складала 200 жінок. Для опитування були розроблені власні анкети. Методологія дослідження ґрунтується на соціальному аналізі, який охоплює як описові, так і аналітичні методи. Згідно з результатами соціологічного опитування, 84,0 % жінок показали обізнаність щодо дефіцитного стану мінералів на тлі менопаузи. Серед опитаних жінок 15,0 % вважають, що зниження мінерального стану можливо корегувати збалансованим харчуванням. Також 51,5 % анкетованих спираються на поради лікаря, які отримано під час особистого візиту, або отримують інформацію з просвітницьких відеороликів від лікарів-блогерів. Важливо відзначити, що ті жінки, що знаходились на замісній гормонотерапії орієнтувались на призначення лікаря щодо профілактики остеопорозу. Негативним аспектом проведеного соціологічного опитування важливо відзначити, що тільки 15,0 % жінок відомо про аналіз крові щодо мінералізації кісток, та тільки 2,0 % здавали ці аналізи і після цього приймали ліки згідно призначення та рекомендацій лікаря. За результатами дослідження констатуємо поширеність самолікування щодо підходів профілактики остеопорозу серед жінок старше 48 років в період менопаузи та частіше безконтрольний прийом препаратів кальцію.

Ключові слова: гормональні зміни, дефіцит мінерального складу, препарати кальцію, вітамін D3, соціологічне дослідження, здоров’я жінок.

Роль нормативної бази у профілактиці професійного (емоційного) вигорання медичних працівників

Р.О. Іващенко — 2025-06-30

In press

Синдром емоційного вигорання є одним з найактуальніших викликів у сфері охорони здоров’я, що безпосередньо впливає на ефективність діяльності медичних працівників та якість надання медичної допомоги. У контексті пошуку ефективних механізмів профілактики особливе значення має рівень обізнаності медиків щодо нормативної бази, яка регламентує психоемоційне благополуччя персоналу. Метою даного дослідження була оцінка рівня обізнаності медичних працівників з нормативною базою, вивчення джерел отримання інформації та аналіз бар’єрів у практичному застосуванні нормативних документів, що регламентують профілактику синдрому емоційного вигорання. Методом онлайн-анкетування зібрано 221 відповідь. Було розраховано Індекс Нормативної Обізнаності (ІНО), проведено статистичний аналіз взаємозв’язку між ІНО та соціально-професійними характеристиками респондентів. Лікарі та спеціалісти з досвідом роботи понад 20 років продемонстрували вищий рівень обізнаності, що підтверджується статистично значущими відмінностями у посаді (F=12,54; р<0,001) та стажі (F=7,89; р=0,002), що відповідає меті дослідження щодо виявлення впливу професійних факторів. Виявлено критичний дефіцит регуляторної обізнаності (72,6 %). Підтверджено вплив професійного статусу та стажу на ІНО (p<0,01). Встановлено системну проблему неефективного використання стандартів (<20,0 % застосування). Виявлено домінування неофіційних джерел інформації (78,3 % з мережі Інтернет). Контент-аналіз відкритих відповідей засвідчив наявність потреби в тренінгах, психологічній підтримці та вдосконаленні державних стандартів. Дослідження робить акцент на необхідності системного перегляду та поширення вивчення нормативної бази як методу профілактики професійного вигорання.

Ключові слова: синдром емоційного вигорання, соціологічні дослідження, обізнаність.

Порядок роботи зі статтями наукових журналів Харківського національного медичного університету

О.А. Наконечна — 2025-04-01

In press

Ця методична стаття присвячена опису внутрішніх процедур роботи з рукописами авторів протягом 2021–2024 років в редакції наукових журналів Харківського Національного Медичного Університету (ХНМУ), яка готує до публікації статті в журнали «Медицина сьогодні і завтра» (ISSN 2414-4495, 2710-1444), «Експериментальна і клінічна медицина» (ISSN 2414-4517, 2710-1487) та "Inter Collegas" (ISSN 2409-9988). Процедура роботи з рукописами є важливою для авторів статей, редакторів, рецензентів, членів редакційних колегій та редакційних рад, керівників спеціалізованих рад із захисту дисертацій в українських закладах вищої освіти та науково-дослідних установах. В статті описані як існуючі алгоритми роботи із рукописами та опублікованими статтями, так і зміни, що планує внести до цих алгоритмів редакція наукових журналів у 2025 році. Стаття має сприяти покращенню розуміння вимог до рукописів, зокрема описування авторами проведених наукових досліджень з дотриманням принципів доброчесності дослідника та вченого, принципів доказової медицини, етики автора, рецензента та редактора. Для цього у редакції застосовуються процедури обов’язкової перевірки текстів на плагіат, процедура подвійного засліпленого рецензування рукописів за участю як мінімум двох рецензентів, вибору рецензентів відповідного профілю та кваліфікації для кожного рукопису, редагування рукописів редакторами з медичною освітою, публікація на умовах ліцензії Creative Commons. Редакція не толерантна до випадків грубих та неодноразових порушень етики авторів та рецензентів, до фальсифікації результатів наукових досліджень та плагіату. Алгоритми роботи із рукописами та опублікованими статтями в наукових журналах ХНМУ сприяють вільному висловленню наукової думки та поширенню наукової інформації завдяки політики негайного відкритого доступу до опублікованого змісту.

Ключові слова: доказова медицина, подвійне засліплене рецензування, Комітет з етики публікацій, наукові журнали відкритого доступу.

Вимоги до оформлення рукописів наукових статей журналів Харківського національного медичного університету (діють від 01.07.2025)

О.С. Шевченко — 2025-04-01