Медицина сьогодні і завтра

Вікові зміни структурно-функціональних показників серця спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR

І.В. Кандибко — 2025-01-31

In press

У статті надана порівняльна характеристика структурно-функціональних показників серця нормотензивних (білі безпородні щури) та спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR (spontaneously hypertensive rat) віком 9 та 24 місяці. При мікроскопічному вивченні морфо-функціональних компонентів лівого шлуночка серця білих безпородних щурів гістологічна картина та дані морфометричного дослідження в них відповідають нормальній будові всіх шарів стінки серця, не залежно від обраного віку тварин, що дозволяє розглядати їх в якості нормотензивного контролю. При мікроскопічному дослідженні лівого шлуночка серця спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR в обох вікових групах виявлено зміни адаптаційного характеру (гіпертрофія кардіоміоцитів, гіперплазія та гіпертрофія гладком’язових клітин стінки артеріальних судин, тощо), дисциркуляторні та деструктивні процеси, що свідчать про руйнівний вплив довготривалої артеріальної гіпертензії на структурно-функціональні показники серця. Зазначені показники з віком прогресують, на що вказують ознаки виснаження адаптивних процесів у вигляді атрофії частини кардіоміоцитів та гладком’язових клітин у стінках артерій, розвитку гіалінозу артеріол. Таким чином, дані мікроскопічного дослідження структурних компонентів лівого шлуночка серця та морфометричних показників дозволяють визначити руйнівний вплив хронічної артеріальної гіпертензії на структуру та функціональні можливості лівого шлуночка серця у спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR різних вікових груп.

Ключові слова: хронічна артеріальна гіпертензія, серце, мікроскопічні дослідження, морфометричні показники.

Вивчення асоціації статусу професійної зайнятості з профілем серцево-судинного ризику у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

О.О. Журба — 2025-03-31

In press

Висока смертність від Ішемічної Хвороби Серця (ІХС) визначає актуальність вивчення факторів її ризику. Метою дослідження було встановлення зв’язку між професійною зайнятістю та частотою факторів ризику ІХС: Цукрового Діабету ІІ типу (ЦД ІІ типу), Артеріальної Гіпертензії (АГ), Надлишкової Маси Тіла (НМТ), куріння та гіподинамії. У дослідження увійшли пацієнти з ІХС, яким виконано коронарне шунтування (КШ) на працюючому серці. Вибірка становила 3494 особи, середній вік пацієнтів [53,8±0,8] років. Матеріалом для аналізу стали дані з історії хвороби та клініко-лабораторного обстеження. Дизайн побудований в залежності від віку пацієнта відповідно до класифікації ВООЗ. Взаємозв’язок професійної зайнятості з серцево-судинними факторами ризику розраховували за допомогою: співвідношення шансів (Odds Ratio, OR) та відносного ризику (Relative Risk, RR). У ході дослідження встановлено, що професійна зайнятість асоціювалася зі зниженням ризику до: куріння у 0,82 рази (OR=0,82; 95% Confidence Interval (CІ): 0,71–0,94; RR=0,90; 95% CІ: 0,84–0,97; р=0,004; χ²=8,29) та з наявністю гіподинамії у 0,73 рази (OR=0,73; 95% CІ: 0,61–0,87; RR=0,78; 95% CІ: 0,68–0,89; р=0,0004; χ²=12,66). Визначено, що професійна зайнятість асоціювалася з підвищеним ризиком до: АГ у 1,48 рази, (OR=1,48; 95% CІ; 1,27–1,73; RR=1,12; 95% CІ: 1,07–1,17; р=0,0001; χ²=25,67) та ЦД ІІ типу у 1,17 рази (OR=1,17; 95% CІ: 0,98–1,39; RR=1,13; 95% CІ: 0,99–1,30; р=0,07; χ²=3,16). Зроблено висновок, що професійно зайнятих осіб серед пацієнтів з ІХС було 41,2 % Визначено, що серед професійно зайнятих пацієнтів з ІХС ризик розвитку АГ був вищим у 1,48 рази, ЦД ІІ типу – вищим у 1,17 рази.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет ІІ типу, надлишкова маса тіла, ожиріння, куріння, гіподинамія.

Тактичні підходи в хірургічному лікуванні геморою – гемороїдектомія чи трансанальна гемороїдальна деартеріалізація?

П.В. Іванчов — 2025-03-31

In press

Метою роботи було покращення результатів хірургічного лікування хворих на геморой, на основі вибору тактики та підбору оптимального для хворого методу операції, враховуючи переваги та недоліки застосування гемороїдектомії з використанням різного електрозварювального обладнання, чи THD (Transanal Hemorrhoidal Dearterialization, трансанальна гемороїдеальна деартеріалізація). Проаналізовано застосування THD та гемороїдектомії із застосування електрозварювального обладнання при ускладненому геморої ІІ–IV стадії у 243 оперованих пацієнтів. З них у 162 застосовано THD в модифікації DDD (Distal Doppler-guided Dearterialization, дистальна доплер-контрольована деартеріалізація), та у 81 «безшовна» гемороїдектомія. Оцінка результатів проведених операцій включала: оцінку кількості післяопераційних ускладнень, інтенсивності та тривалості больового синдрому (за строком перебування у стаціонарі), швидкості регенерації ран, тривалості перебування пацієнтів у стаціонарі, термін відновлення працездатності хворих. Термін перебування у стаціонарі становив [2,3±3] доби після гемородектомії та [1,3±2] доби після THD. Період амбулаторного доліковування становив [12–21] добу для всіх пацієнтів. У хворих після гемородектомії вираженість больового синдрому, оціненого за візуальною аналоговою шкалою, в середньому склала 3,7 бали, що відповідає незначному болю або толерантному болю при рухах, у хворих після THD – 2,4 бали. Значна кількість пацієнтів навіть відмовлялась від знеболення в першу добу після операції. Зроблено висновок, що мініінвазивне, але радикальне, втручання THD доцільне при хірургічному лікуванні гемороя II–IІІ ступеня, особливо ускладненого кровотечами. При IV стадії більш доцільним є виконання гемороїдектомії із застосуванням електрозварювального обладнання («безшовної» або «закритої»).

Ключові слова: геморой, THD, гемороїдальна деартеріалізація, доплер-контрольована деартеріалізація, закрита безшовна гемороїдектомія.

Порівняльна оцінка властивостей А-силіконових відбиткових матеріалів

В.Ю. Бугаєв — 2025-03-31

In press

Сьогодні існує багато методик отримання відбитків протезного ложа, що дозволяє забезпечити високу точність і розмірну стабільність сучасних відбиткових матеріалів. Вибір матеріалу часто залежить від уподобань лікаря, простоти роботи та економічних аспектів. Проте, з розвитком технологій виготовлення незнімних протезів, вимоги до якості відбитків зросли, адже сучасні технології виготовлення незнімних конструкцій забезпечують виготовлення штучних коронок з крайовим приляганням до 20 мкм. Метою дослідження було порівняння фізико-механічних властивостей вітчизняного удосконаленого А-силіконового відбиткового матеріалу зі зарубіжними аналогами. Спільно з акредитованою лабораторією Акціонерного Товариства «Стома» (Харків) було удосконалено рецептуру вітчизняного А-силіконового відбиткового матеріалу та проведено його порівняльну оцінку з аналогами, акредитованими в Україні. У досліджені проводили порівняння фізико-механічних властивостей вітчизняного удосконаленого А-силіконового відбиткового матеріалу з декоментаційними властивостями (АСВМД, виробництво АТ «Стома», Україна) з зарубіжними аналогами. Виготовили 80 зразків (40 – з матеріалів високої в’язкості (тип І), та 40 – з матеріалів низької в’язкості (тип ІІІ) для визначення властивостей відповідно до ISO (International Organization for Standardization, Міжнародна організація зі стандартів) 4823. За результатами дослідження ми дійшли висновку, що А-силіконового відбиткового матеріалу з декоментаційними властивостями перевершує інші аналоги за більшістю показників, зокрема за просторовою стабільністю, твердістю та міцністю. Всі зразки відповідали ISO 4823.

Ключові слова: фізико-механічні властивості, деконтамінація, відбитки, міжнародні стандарти, конструкції зубних протезів.

Лекція Василя Яковича Данилевського про лікаря, суспільство, культуру та медицину (1921): коментований переклад

О.М. Білецька — 2025-03-01

In press

Стаття продовжує цикл лекцій видатного харківського вченого зі світовим ім’ям Василя Яковича Данилевського. В ній вчений зазначає, що в другій половині минулого століття кругозір лікаря значно розширився з усвідомленням необхідності соціального служіння медицини. Щоб враховувати соціальні зв'язки пацієнта для його діагностики та лікування, лікарю потрібні знання в галузі соціології, психології, економіки, інших науках та галузях знань. Великий натовп небезпечний, якщо його психіка налаштована на руйнування. Громадське служіння лікаря також стосується епідеміології, гігієни праці, судової експертизи, шкільної гігієни, соціальної психології та психіатрії. Компетентність лікаря буває необхідною може бути корисною для оцінки мистецтва, літератури, адекватності світогляду та релігійних поглядів. Психогігієна, на думку вченого, може попереджати симптоми виродження у сфері образотворчого мистецтва та літератури, перш ніж ті вплинуть на душевний стан неврівноважених натур і незрілих інтелектів. У деяких осіб зручність та комфорт міського життя призводять до моральної слабкості та зніженості, а соціальна суєта – до психопатичної особистості. Особи з розладами психічної сфери шукають у творах літератури та мистецтва все дуже хвилююче, дратівливе. Звичайний рівень задоволення витонченим для них вже є мало прийнятним. На противагу впливу міської «надкультури», лікар може рекомендувати відновлення толерантності людини до суспільного середовища та її оздоровлення через фізичну працю, сувору дисципліну, витримку, терпіння в умовах сільської місцевості. Такі складні завдання випадають лікарю на терені його громадського служіння.

Ключові слова: соціальна психологія, еволюційна психологія, мистецтво, особистість.

Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.15072660