Медицина сьогодні і завтра

Вікові зміни структурно-функціональних показників серця спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR

2025-07-24T20:32:13+03:00

У статті надана порівняльна характеристика структурно-функціональних показників серця нормотензивних (білі безпородні щури) та спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR (spontaneously hypertensive rat) віком 9 та 24 місяці. При мікроскопічному вивченні морфо-функціональних компонентів лівого шлуночка серця білих безпородних щурів гістологічна картина та дані морфометричного дослідження в них відповідають нормальній будові всіх шарів стінки серця, не залежно від обраного віку тварин, що дозволяє розглядати їх в якості нормотензивного контролю. При мікроскопічному дослідженні лівого шлуночка серця спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR в обох вікових групах виявлено зміни адаптаційного характеру (гіпертрофія кардіоміоцитів, гіперплазія та гіпертрофія гладком’язових клітин стінки артеріальних судин, тощо), дисциркуляторні та деструктивні процеси, що свідчать про руйнівний вплив довготривалої артеріальної гіпертензії на структурно-функціональні показники серця. Зазначені показники з віком прогресують, на що вказують ознаки виснаження адаптивних процесів у вигляді атрофії частини кардіоміоцитів та гладком’язових клітин у стінках артерій, розвитку гіалінозу артеріол. Таким чином, дані мікроскопічного дослідження структурних компонентів лівого шлуночка серця та морфометричних показників дозволяють визначити руйнівний вплив хронічної артеріальної гіпертензії на структуру та функціональні можливості лівого шлуночка серця у спонтанно гіпертензивних щурів лінії SHR різних вікових груп.

Ключові слова: хронічна артеріальна гіпертензія, серце, мікроскопічні дослідження, морфометричні показники.

Вивчення асоціації статусу професійної зайнятості з профілем серцево-судинного ризику у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

2025-05-05T14:46:49+03:00

In press

Висока смертність від Ішемічної Хвороби Серця (ІХС) визначає актуальність вивчення факторів її ризику. Метою дослідження було встановлення зв’язку між професійною зайнятістю та частотою факторів ризику ІХС: Цукрового Діабету ІІ типу (ЦД ІІ типу), Артеріальної Гіпертензії (АГ), Надлишкової Маси Тіла (НМТ), куріння та гіподинамії. У дослідження увійшли пацієнти з ІХС, яким виконано коронарне шунтування (КШ) на працюючому серці. Вибірка становила 3494 особи, середній вік пацієнтів [53,8±0,8] років. Матеріалом для аналізу стали дані з історії хвороби та клініко-лабораторного обстеження. Дизайн побудований в залежності від віку пацієнта відповідно до класифікації ВООЗ. Взаємозв’язок професійної зайнятості з серцево-судинними факторами ризику розраховували за допомогою: співвідношення шансів (Odds Ratio, OR) та відносного ризику (Relative Risk, RR). У ході дослідження встановлено, що професійна зайнятість асоціювалася зі зниженням ризику до: куріння у 0,82 рази (OR=0,82; 95% Confidence Interval (CІ): 0,71–0,94; RR=0,90; 95% CІ: 0,84–0,97; р=0,004; χ²=8,29) та з наявністю гіподинамії у 0,73 рази (OR=0,73; 95% CІ: 0,61–0,87; RR=0,78; 95% CІ: 0,68–0,89; р=0,0004; χ²=12,66). Визначено, що професійна зайнятість асоціювалася з підвищеним ризиком до: АГ у 1,48 рази, (OR=1,48; 95% CІ; 1,27–1,73; RR=1,12; 95% CІ: 1,07–1,17; р=0,0001; χ²=25,67) та ЦД ІІ типу у 1,17 рази (OR=1,17; 95% CІ: 0,98–1,39; RR=1,13; 95% CІ: 0,99–1,30; р=0,07; χ²=3,16). Зроблено висновок, що професійно зайнятих осіб серед пацієнтів з ІХС було 41,2 % Визначено, що серед професійно зайнятих пацієнтів з ІХС ризик розвитку АГ був вищим у 1,48 рази, ЦД ІІ типу – вищим у 1,17 рази.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет ІІ типу, надлишкова маса тіла, ожиріння, куріння, гіподинамія.

Взаємозв’язок між порушеннями вуглеводного обміну і рівнем циркулюючого катестатину у хворих із хронічною серцевою недостатністю ішемічного генезу з супутньою метаболічною патологією

2025-07-01T00:50:11+03:00

In press

Ішемічна Хвороба Серця (ІХС), Цукровий Діабет (ЦД) 2 типу та ожиріння є взаємопов’язаними захворюваннями, які значно погіршують якість життя пацієнтів. Пошук маркерів раннього виявлення та прогресування Хронічної Серцевої Недостатності (ХСН) на тлі ІХС за умов наявності супутньої метаболічної патології, є актуальним і перспективним напрямком сучасних дослідників. Метою дослідження було вивчення особливостей вуглеводного обміну та роль катестатину у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю ішемічного походження за наявності цукрового діабету 2 типу та ожиріння. Обстежено 154 хворих, розподілених на 4 групи: 1 – з поєднанням ХСН, ІХС, ЦД 2 типу та ожиріння (n=42), 2 – з поєднанням ХСН, ІХС та ЦД 2 типу (n=46), 3 – з поєднанням ХСН, ІХС та ожиріння (n=36), 4 – з поєднанням ХСН та ІХС (n=30). Контрольну групу склали 20 здорових добровольців. Визначали рівень катестатину (з використанням імуноферментного аналізу) та показники вуглеводного обміну. У групах з супутнім ЦД 2 типу рівень глюкози натще був значно вищим (р<0,05). У групі 1 спостерігалась гіперінсулінемія (р<0,05) та найвищий індекс гомеостатичної моделі оцінки інсулінорезистентності НОМА-IR (Homeostatic Model Assessment of Insulin Resistance) (р<0,05). Виявлено зворотний кореляційний зв’язок середньої сили між катестатином та показниками вуглеводного обміну у групі 1 (р<0,01). У хворих з хронічною серцевою недостатністю на тлі ішемічної хвороби серця та супутнім цукровим діабетом 2 типу й ожирінням виявлено виражені порушення вуглеводного обміну (гіперглікемія, гіперінсулінемія, інсулінорезистентність). Зворотний кореляційний зв’язок катестатину з показниками вуглеводного обміну свідчить про його потенційну захисну роль та значення як маркера кардіометаболічного ризику.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, цукровий діабет 2 типу, ожиріння, катестатин, маркер кардіометаболічного ризику.

Тактичні підходи в хірургічному лікуванні геморою – гемороїдектомія чи трансанальна гемороїдальна деартеріалізація?

2025-05-09T14:05:21+03:00

In press

Метою роботи було покращення результатів хірургічного лікування хворих на геморой, на основі вибору тактики та підбору оптимального для хворого методу операції, враховуючи переваги та недоліки застосування гемороїдектомії з використанням різного електрозварювального обладнання, чи THD (Transanal Hemorrhoidal Dearterialization, трансанальна гемороїдеальна деартеріалізація). Проаналізовано застосування THD та гемороїдектомії із застосування електрозварювального обладнання при ускладненому геморої ІІ–IV стадії у 243 оперованих пацієнтів. З них у 162 застосовано THD в модифікації DDD (Distal Doppler-guided Dearterialization, дистальна доплер-контрольована деартеріалізація), та у 81 «безшовна» гемороїдектомія. Оцінка результатів проведених операцій включала: оцінку кількості післяопераційних ускладнень, інтенсивності та тривалості больового синдрому (за строком перебування у стаціонарі), швидкості регенерації ран, тривалості перебування пацієнтів у стаціонарі, термін відновлення працездатності хворих. Термін перебування у стаціонарі становив [2,3±3] доби після гемородектомії та [1,3±2] доби після THD. Період амбулаторного доліковування становив [12–21] добу для всіх пацієнтів. У хворих після гемородектомії вираженість больового синдрому, оціненого за візуальною аналоговою шкалою, в середньому склала 3,7 бали, що відповідає незначному болю або толерантному болю при рухах, у хворих після THD – 2,4 бали. Значна кількість пацієнтів навіть відмовлялась від знеболення в першу добу після операції. Зроблено висновок, що мініінвазивне, але радикальне, втручання THD доцільне при хірургічному лікуванні гемороя II–IІІ ступеня, особливо ускладненого кровотечами. При IV стадії більш доцільним є виконання гемороїдектомії із застосуванням електрозварювального обладнання («безшовної» або «закритої»).

Ключові слова: геморой, THD, гемороїдальна деартеріалізація, доплер-контрольована деартеріалізація, закрита безшовна гемороїдектомія.

Комплексне хірургічне лікування рубцевих стенозів трахеї

2025-07-23T16:15:10+03:00

На основі диференційованого підходу, що включає, комплексне хірургічне лікування рубцевих стенозів трахеї із застосуванням методів ендоскопічної внутрішньо просвітньої хірургії, а також пластичних та реконструктивних втручань, проведено лікування 102 пацієнтів. На ендохірургічному етапі у частини хворих можна домогтися формування достатнього дихального просвіту трахеї, тобто перевести рубцевий стеноз трахеї із критичної, декомпенсованої та субкомпенсованої стадії у компенсовану форму. У разі рестенозування потрібне проведення циркулярної резекції звуженої ділянки трахеї. При цьому проведене ендохірургічне лікування не збільшує протяжність зони резекції, а створює більш сприятливі умови для проведення радикальної операції. У хворих із протяжними стенозами трахеї у зв'язку з невеликою ефективністю ендохірургічних методів лікування необхідне виконання радикального хірургічного втручання на першому етапі лікування.

Ключові слова: ендохірургічне лікування, пластичні та реконструктивні втручання, торакальна хірургія.

Лікування хворих старших вікових груп на гонартроз на тлі надмірної ваги в умовах воєнного стану

2025-05-27T11:51:49+03:00

In press

Пандемія надмірної ваги, старіння населення, досягнення медицини, вплив прогресу та високий рівень травматизму призводять до зростання розповсюдженості гонартрозу. Протягом 2022–2025 в умовах поліклініки «Комунального некомерційного підприємства Харківської Обласної Ради «Обласна клінічна лікарня» обстежено 100 пацієнтів (60 жінок та 40 чоловіків), що розподілені на три групи відповідно до методів лікування, віком понад 65 років, з індексом маси тіла понад 25 кг/м² та діагнозом гонартроз ІІ–ІІІ ступеня, функціональною недостатністю суглоба І–ІІ. Хворим призначали: терапію для схуднення та відновлення функціональних можливостей; неспецифічні протизапальні препарати (у вигляді місцевої терапії (диклофенак гель 1 % по 2–4 г або кетопрофену гель 2,5 % 3–5 см на ділянку суглобу) 2 рази на день протягом 2 тижнів; та перорально таблетовані препарати (ібупрофен по 400 мг або парацетамол з кофеїном по 200 мг 2 рази на день після іжі) на 5–7 днів за потребою повторювали по 2–3 дні); омез 20 мг за 1–2 години до сну одночасно з неспеціфічними протизапальними препаратами. Хворі підписали інформовану згоду на лікування та участь у науковому дослідженні. В І та ІІ групах призначали перорально хондроїтин сульфат та глюкозаміносульфат по 1500 мг на 90 діб, шарнірні ортези, а в ІІІ групі – тростину чи милиці. У І групі через 3 місяці вводили внутрішньосуглобово препарат гіалуронової кислоти 2 % одноразово. Контрольні огляди проводили у 3, 6 та 12 місяців. Отримали відносне поліпшення у стані хворих всіх груп порівняно з вихідними показниками. За індексом вираженості остеоартрозу університетів Західного Онтаріо та МакМастер у І та ІІ групі результати були добрі та задовільні, незадовільні у групі ІІІ. Біль за індексом Лекена в І групі помірний, ІІ – тяжкий, ІІІ – дуже тяжкий. Розроблена діагностично-лікувальна модель дозволила забезпечити індивідуалізовану терапію навіть в умовах обмежених ресурсів під час воєнного стану.

Ключові слова: дегенеративно-дистрофічні захворювання, люди похилого віку, індекс маси тіла, альгофункційний індекс Лекена, індекс вираженості остеоартрозу університетів Західного Онтаріо та МакМастер, шарнірні ортези.

Гендерна специфіка клініко-психопатологічной картини афективних розладів в сучасних умовах

2025-07-06T18:06:11+03:00

In press

Триваюча війна в Україні призвела до зростання поширеності афективних розладів, що вимагає глибшого розуміння їхніх клінічних особливостей з урахуванням гендерних аспектів та статусу Внутрішньо Переміщених Осіб (ВПО). Метою дослідження було визначення особливостей клінічної та психопатологічної структури афективних розладів у осіб, які не змінювали місце проживання, та у ВПО під час війни. У дослідженні взяли участь 148 осіб з афективними розладами, яких розділили на дві групи: 83 особи (48 жінок та 35 чоловіків), які не змінили місця проживання у зв'язку з військовими діями; та 65 ВПО (36 жінок та 29 чоловіків). Були застосовані клініко-психопатологічні та психодіагностичні методи з використанням низки стандартизованих клінічних шкал оцінки симптомів. В результаті дослідження в обох групах були виявлені симптоми, найпоширенішими з яких були пригнічений настрій та афект смутку, відчуття внутрішньої напруги, звуження інтересів та відчуття нікчемності. Було встановлено чіткі гендерні відмінності в емоційному компоненті депресії: чоловіки переважно відчували горе, добові коливання настрою, байдужість, страхи та нав'язливі спогади; жінки проявляли ідеї самозвинувачення, почуття провини та нікчемності, психомоторну загальмованість, підвищену вразливість та схильність до сльозотечі. Було виявлено чотири клінічні варіанти депресивної симптоматології з гендерною специфічністю: у чоловіків переважали меланхолійний та сенесто-іпохондричний варіанти, тоді як у жінок домінували тривожний та астено-апатичний варіанти. У групі ВПО спостерігався вищий рівень ангедонії (як у чоловіків, так і у жінок), а також більша вразливість чоловіків-ВПО до розвитку важких депресивних епізодів. Зроблено висновок, що афективні розлади мають чітку гендерну специфічність, яка зберігається незалежно від статусу внутрішнього переміщення.

Ключові слова: депресія, внутрішньо переміщені особи, клінічна та психопатологічна структура, ангедонія, воєнний час.

Феноменологія розладів, специфічно пов’язаних зі стресом війни, в учасників бойових дій

2025-07-08T11:00:40+03:00

In press

Дослідження присвячено вивченню феноменології психічних розладів, зумовлених стресом війни, у військовослужбовців, які перебували на лікуванні в терапевтичному, неврологічному та хірургічному відділеннях госпіталя. На основі аналізу даних 242 пацієнтів, які брали участь у бойових діях з 2023 до 2024 року, визначено основні психопатологічні симптоми: порушення сну, тривожність, емоційне виснаження та депресивні розлади. Використання анамнестичного, клініко-психопатологічного та статистичного методів дослідження дозволило встановити суттєві кореляційні зв’язки між симптомами, зокрема уникненням спогадів, тривожними реакціями та емоційним виснаженням. Результати показали, що найбільш виражена симптоматика спостерігається у пацієнтів неврологічного та хірургічного відділень. Виявлено автономність суїцидальних думок, які демонструють слабкі кореляції з іншими психопатологічними проявами, що потребує особливого підходу до їх діагностики та терапії. Автори зазначають, що отримані результати формують емпіричну базу для розробки диференційованих стратегій психологічної допомоги, адаптованих до специфіки психопатологічних проявів у пацієнтів різних профілів.

Ключові слова: військовослужбовці, психопатологічна симптоматика, бойова травма.

Порівняльна оцінка властивостей А-силіконових відбиткових матеріалів

2025-04-29T13:39:28+03:00

In press

Сьогодні існує багато методик отримання відбитків протезного ложа, що дозволяє забезпечити високу точність і розмірну стабільність сучасних відбиткових матеріалів. Вибір матеріалу часто залежить від уподобань лікаря, простоти роботи та економічних аспектів. Проте, з розвитком технологій виготовлення незнімних протезів, вимоги до якості відбитків зросли, адже сучасні технології виготовлення незнімних конструкцій забезпечують виготовлення штучних коронок з крайовим приляганням до 20 мкм. Метою дослідження було порівняння фізико-механічних властивостей вітчизняного удосконаленого А-силіконового відбиткового матеріалу зі зарубіжними аналогами. Спільно з акредитованою лабораторією Акціонерного Товариства «Стома» (Харків) було удосконалено рецептуру вітчизняного А-силіконового відбиткового матеріалу та проведено його порівняльну оцінку з аналогами, акредитованими в Україні. У досліджені проводили порівняння фізико-механічних властивостей вітчизняного удосконаленого А-силіконового відбиткового матеріалу з декоментаційними властивостями (АСВМД, виробництво АТ «Стома», Україна) з зарубіжними аналогами. Виготовили 80 зразків (40 – з матеріалів високої в’язкості (тип І), та 40 – з матеріалів низької в’язкості (тип ІІІ) для визначення властивостей відповідно до ISO (International Organization for Standardization, Міжнародна організація зі стандартів) 4823. За результатами дослідження ми дійшли висновку, що А-силіконового відбиткового матеріалу з декоментаційними властивостями перевершує інші аналоги за більшістю показників, зокрема за просторовою стабільністю, твердістю та міцністю. Всі зразки відповідали ISO 4823.

Ключові слова: фізико-механічні властивості, деконтамінація, відбитки, міжнародні стандарти, конструкції зубних протезів.

Лекція Василя Яковича Данилевського про лікаря, суспільство, культуру та медицину (1921): коментований переклад

2025-03-24T14:38:13+02:00

In press

Стаття продовжує цикл лекцій видатного харківського вченого зі світовим ім’ям Василя Яковича Данилевського. В ній вчений зазначає, що в другій половині минулого століття кругозір лікаря значно розширився з усвідомленням необхідності соціального служіння медицини. Щоб враховувати соціальні зв'язки пацієнта для його діагностики та лікування, лікарю потрібні знання в галузі соціології, психології, економіки, інших науках та галузях знань. Великий натовп небезпечний, якщо його психіка налаштована на руйнування. Громадське служіння лікаря також стосується епідеміології, гігієни праці, судової експертизи, шкільної гігієни, соціальної психології та психіатрії. Компетентність лікаря буває необхідною може бути корисною для оцінки мистецтва, літератури, адекватності світогляду та релігійних поглядів. Психогігієна, на думку вченого, може попереджати симптоми виродження у сфері образотворчого мистецтва та літератури, перш ніж ті вплинуть на душевний стан неврівноважених натур і незрілих інтелектів. У деяких осіб зручність та комфорт міського життя призводять до моральної слабкості та зніженості, а соціальна суєта – до психопатичної особистості. Особи з розладами психічної сфери шукають у творах літератури та мистецтва все дуже хвилююче, дратівливе. Звичайний рівень задоволення витонченим для них вже є мало прийнятним. На противагу впливу міської «надкультури», лікар може рекомендувати відновлення толерантності людини до суспільного середовища та її оздоровлення через фізичну працю, сувору дисципліну, витримку, терпіння в умовах сільської місцевості. Такі складні завдання випадають лікарю на терені його громадського служіння.

Ключові слова: соціальна психологія, еволюційна психологія, мистецтво, особистість.

Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.15072660