Медицина сьогодні і завтра

Модель прогнозу прогресування хронічної серцевої недостатності ішемічного походження на тлі супутньої метаболічної патології

2026-02-13T16:38:39+02:00

In press

Актуальність. Прогнозування перебігу хронічної серцевої недостатності (ХСН) залишається складним завданням, особливо за наявності коморбідних метаболічних порушень. Традиційні прогностичні інструменти, такі як Сіетлська модель серцевої недостатності (Seattle Heart Failure Model, SHFM) та Шкала мета-аналізу глобальної групи з хронічної серцевої недостатності (Meta-Analysis Global Group in Chronic Heart Failure (MAGGIC) score), часто не враховують специфічний вплив ожиріння та цукрового діабету (ЦД) 2 типу, що може призводити до недооцінки ризику. Це зумовлює потребу в пошуку нових біомаркерів для створення більш точних моделей стратифікації ризику у пацієнтів із поліморбідністю.

Мета. Розробка та внутрішня валідація прогностичної моделі ризику прогресування хронічної серцевої недостатності ішемічного походження на тлі супутньої метаболічної патології у вигляді цукрового діабету 2-го типу та ожиріння.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на когорті з 75 хворих з ХСН на тлі ІХС з супутнім ЦД 2-го типу та ожирінням, обстежених двічі з інтервалом в один рік. Діагноз ХСН та супутньої патології яких верифіковано згідно з міжнародними та національними стандартами. Біомаркери (NT-proBNP, GAS6, катестатин) визначались імуноферментним методом (ELISA).

Етика дослідження. Дослідження проведено з дотриманням принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено комісією з біоетики Харківського національного медичного університету. Усі пацієнти надали письмову інформовану згоду на участь.

Результати. Прогноз погіршення функціонального класу (ФК) ХСН протягом одного року розраховувався за допомогою бінарного логістичного регресійного аналізу з використанням методу послідовного включення параметрів. Прогностичну значущість індивідуальних показників (NT-proBNP, GAS6, катестатин, інсулін, несфатин-1 та індекс маси тіла (ІМТ)) оцінювали шляхом ROC-аналізу для визначення оптимальних точок поділу та перетворення кількісних змінних на бінарні (0/1). Встановлено, що найбільш потужними прогностичними факторами були NT-proBNP при рівні більше 2347 пг/мл з найвищою специфічністю (96,8 %); ІМТ, що перевищував 32,47 кг/м², що є високочутливим скринінговим фактором (92,8 % чутливості); катестатин з рівнем менше 4,92 нг/мл – як маркер дефіциту кардіопротекторного механізму, з високою чутливістю (88,7 %) та специфічністю (81,3 %). Вміст інсуліну більше 32,18 мг/мл та GAS6, що перевищував 23,48 нг/мл також були визнані значущими незалежними предикторами прогресування ФК ХСН.

Висновки. Розроблена інтегративна модель ефективно поєднує нейрогуморальні, метаболічні та запальні фактори, що дозволяє проводити персоніфіковану та точну стратифікацію ризику прогресування ХСН у хворих з коморбідним ожирінням та цукровим діабетом 2-го типу.

Ключові слова: терапія, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2-го типу, ожиріння, GAS6, катестатин, несфатин-1.

Аспекти психосоціальної взаємодії акушерки із жінками з тривожно-фобічними розладами у перинатальному періоді в умовах війни

2026-03-04T00:19:14+02:00

In press

Актуальність. Пролонгованість військового стану в країні призводить до зростання тривожно-фобічних розладів серед населення. Найбільший відсоток ураження даним невротичним розладом спостерігається у дітей, вагітних жінок та жінок у післяпологовому стані. Умови невизначеності, постійної загрози та психологічного навантаження спричиняють негативний вплив на психоемоційну сферу жінок у перинатальному періоді, що створюють для медичних сестер пологових будинків додаткову необхідність у наданні комплексної підтримки майбутнім матерям.

Мета. Аналіз особливостей психосоціальної взаємодії акушерок із жінками з тривожно-фобічними розладами в перинатальному періоді в умовах війни та визначення актуальних стратегій взаємодії пацієнтки та медичного працівника.

Матеріали та методи. Дослідження проведено з використанням системного аналізу, бібліосемантичного та соціологічного методів. Вивчені наукові джерела PubMed, Medline, Scopus, Google Scholar та Web of Science. Проведено опитування 20 жінок у перинатальному періоді, що мешкали в Харківській області, з використанням Шкали тривоги Спілбергера-Ханіна за допомогою сервісу Google Forms. Дослідження було проведено як приватна ініціатива авторів, не одержувало грантового фінансування.

Етика дослідження. Дослідження проведено із дотриманням етичних стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024), Міжнародних рекомендацій CIOMS (Council for International Organizations of Medical Sciences, Ради міжнародних організацій медичних наук) та ICH (International Council for Harmonisation (of Technical Requirements for Pharmaceuticals for Human Use), а також статті 28 Конституції України, статті 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (1992), Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 690 від 23.09.2009. Учасники дослідження надали інформовану згоду на участь у дослідженні.

Результати. При анкетуванні за Шкалою тривоги Спілбергера-Ханіна (State-Trait Anxiety Inventory, STAI) виявлено високий рівень тривожності у 15 (75 %) жінок, помірний рівень – у 4 (20 %), низький рівень – в 1 (5 %). 9 жінок мали діагностований тривожно-фобічний розлад, ще 4 демонстрували виражені симптоми розладу, що свідчить про високу поширеність цього стану. Було систематизовано стратегію психосоціальної підтримки та сестринського супроводу для таких пацієнток.

Висновки. Сестринський супровід жінок у перинатальному періоді потребує комплексного надання психоемоційної підтримки, оскільки значна частка пацієнток має підвищений рівень тривожності, що є клінічно значущим фактором ризику розвитку тривожно-фобічних розладів.

Ключові слова: акушерство, медсестринство, медичний супровід, стресові розлади, невротичні розлади, вагітність.

Інтеграція даних позитронно-емісійної томографії та комп’ютерної томографії з нейровізуалізацією високої роздільної здатності для персоналізованого планування хірургічного втручання при фармакорезистентній епілепсії у дітей

2026-03-15T12:28:26+02:00

In press

Актуальність. Фармакорезистентна епілепсія у дітей залишається однією з найскладніших проблем дитячої неврології, оскільки відсутність контролю над нападами після медикаментозного лікування потребує раннього виявлення епілептогенної зони та точного передопераційного планування. Інтеграція даних позитронно-емісійної томографії з комп’ютерною томографією з 18F-фтордезоксиглюкозою (ПЕТ-КТ з 18F-ФДГ) та нейровізуалізації високої роздільної здатності відкриває нові можливості для персоналізованого підходу.

Мета. Оцінити діагностичну та прогностичну цінність інтегрованого підходу, що поєднує дані ПЕТ-КТ з 18F-ФДГ та нейровізуалізації високої роздільної здатності у виявленні та визначенні локалізації епілептогенної зони для персоналізованого хірургічного планування у дітей із фармакорезистентною епілепсією.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 150 амбулаторних карт дітей віком від 1 до 17 років із фармакорезистентною епілепсією в Центрі ядерної медицини КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр» у 2021–2023 рр. Пацієнтів було розділено на чотири вікові групи. Виконано порівняння даних електроенцефалографії (ЕЕГ), магнітно-резонансної томографії (МРТ) високої роздільної здатності та ПЕТ-КТ із 18F-ФДГ.

Етика дослідження. Дослідження проводилося за письмовою згодою батьків дітей, з дотриманням положень Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024).

Результати. Структурні зміни головного мозку за МРТ виявлено у 43,3 % обстежених, а метаболічні порушення за ПЕТ-КТ – у 68,7 % дітей, включаючи випадки з негативними МРТ-результатами. Кількісний аналіз за допомогою програмного комплексу CortexID 3.2 (GE Healthcare, США) виявився ефективним інструментом об’єктивізації результатів ПЕТ-КТ. Це підвищує відтворюваність результатів та сприяє персоналізованому вибору хірургічної тактики. Кореляційний аналіз показав вірогідний зв’язок між зонами гіпометаболізму за ПЕТ-КТ та фокальною епілептичною активністю за ЕЕГ (r=+0,577; p<0,05), а також між локалізацією гіпометаболізму та структурними змінами за МРТ (r=+0,251; p<0,05), що підтверджує взаємодоповнюючий характер методів у діагностиці епілептогенної зони.

Висновки. Отримані дані підтверджують, що ПЕТ-КТ з 18F-ФДГ є високочутливим методом виявлення епілептогенних вогнищ у дітей, зокрема у випадках МРТ-негативної епілепсії, та ключовим етапом персоналізованого планування нейрохірургічних втручань при фармакорезистентній епілепсії.

Ключові слова: медична радіологія, педіатрія, епілептогенна зона, нейровізуалізація.

Детальний аналіз факторів ризику виникнення та прогресування пришийкового карієсу зубів у пацієнтів молодого віку

2026-04-01T19:34:32+03:00

In press

Актуальність. На сьогоднішній день карієс зубів залишається основною причиною звернення до стоматолога.

Мета. Метою дослідження було визначення факторів ризику (ФР) пришийкового карієсу (ПК) зубів у пацієнтів молодого віку, їх деталізація та аналіз.

Матеріали та методи. Були обстежені 272 пацієнта (середній вік [24,3±6,9] роки), у яких визначали біофізичні показники ротової рідини (РР) і рівень особистісної тривожності. Дані про потенційні ФР були зібрані за допомогою анкетування. Для оцінювання сили асоціації між досліджуваними чинниками та наслідком використовували показник відношення шансів (ВШ), для якого визначали 95 % довірчий інтервал (ДІ). Для встановлення ФР був застосований однофакторний і багатофакторний логістичний регресійний аналіз. Робота виконана в межах дисертаційного дослідження першого автора.

Етика досліджень. Дослідження було проведено з дотриманням принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участі людини у якості об’єкта досліджень» (1964–2024), Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009, висновку Комісії з біоетики Донецького національного медичного університету № 43 від 21.01.2021. Усі пацієнти надали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні.

Результати. Незалежними ФР виникнення ПК зубів були визначені: швидкість слиновиділення менше ніж 0,5 мл/хв, буферна ємність РР менше ніж 6,5 ум. од.; патологічний вид прикусу та вкорочена вуздечка язика; звичка додавати лимон до чаю; клінічні маркери – оклюзійна стертість та тріщини емалі зубів. Факторами-модифікаторами виникнення ПК зубів були: середньодобове вживання більше ніж 0,25 порції кислих страв та більше однієї склянки зеленого чаю; високий рівень особистісної тривожності; мʼязово-суглобова дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба тривалістю більше року. Вживання фруктів у середній кількості 2,5 штуки та більше однієї склянки кави протягом доби мали ВШ<1, що вказує на їхній потенційний захисний вплив. Для предиктора «частота чищення зубів» більше ніж двічі на добу було визначено наявність конфаундингу. Незалежними ФР прогресування ПК зубів були: наявність трьох і більше зубів з аномальним положенням та хвороби органів травлення в анамнезі. Однак при однофакторному аналізі обидві змінні показали широкі ДІ, що свідчить про нестабільність оцінки.

Висновки. Поєднання методів логістичного регресійного аналізу дозволило розмежувати незалежні та приховані предиктори, а також визначити потенційно захисні фактори і фактор з конфаундингом.

Ключові слова: стоматологія, дентальна біоплівка, дієтичні звички, ротова рідина.

Фізична терапія дітей з дитячим церебральним паралічем: застосування традиційних методик та інноваційних реабілітаційних підходів у корекції рухових дисфункцій (огляд літератури)

2026-04-08T14:24:51+03:00

In press

Актуальність. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) залишається однією з основних причин стійких рухових порушень у дитячому віці та зумовлює необхідність тривалої, науково обґрунтованої фізичної терапії. Незважаючи на широке застосування традиційних методів реабілітації, сучасна клінічна практика характеризується значною варіабельністю підходів та недостатньою стандартизацією методів, що вказує на необхідність проведення порівняльного аналізу їх ефективності з позицій доказової медицини.

Мета. Провести огляд сучасних наукових джерел щодо застосування традиційних і сучасних підходів фізичної терапії у дітей із дитячим церебральним паралічем.

Матеріали та методи. Дослідження виконано з використанням бібліосемантичного та порівняльного методів. Пошук наукових джерел проведено в наукометричних базах PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar за 2016–2025 рр. До аналізу включено 21 джерело. Дослідження виконано як приватна ініціатива авторів, не отримувало грантового фінансування.

Етика дослідження. В ході роботи були відібрані літературні джерела, що описують дослідження, автори яких дотримувалися сучасних біоетичних норм.

Результати. Аналіз джерел показав, що традиційні методи фізичної терапії (нейророзвивальна терапія, загальнофункціональні вправи, тренування сидіння та ходи) забезпечують базову корекцію рухових порушень. При цьому вони характеризуються помірною ефективністю та високою залежністю від інтенсивності й індивідуального підходу. Аналіз джерел показав, що традиційні та сучасні підходи фізичної терапії відрізняються насамперед механізмами дії, структурою втручань, інтенсивністю, вимогами до участі дитини та набором функціональних цілей. У включених дослідженнях сучасні технологічно підтримані або інтенсивні програми частіше асоціювалися з покращенням окремих функціональних показників, однак пряме порівняння їх ефективності з традиційними підходами є методологічно обмеженим через неоднорідність дизайнів досліджень, вибірок, тривалості втручань і способів оцінки результатів.

Висновки. Найбільш перспективними є реабілітаційні програми, що поєднують традиційні та інноваційні методи фізичної терапії з акцентом на інтенсивність, повторюваність рухової практики.

Ключові слова: фізична терапія, педіатрія, рухові порушення, реабілітація, доказова медицина.

Клінічна фізіологія дитячого віку як основа формування медичних компетентностей студентів

2026-03-22T23:45:14+02:00

In press

Актуальність. В наш час система охорони здоров’я потребує підготовлених висококваліфікованих педіатрів. Формування професійних компетентностей майбутніх лікарів-педіатрів забезпечується через інтеграцію теоретичних знань з клінічною практикою. Основні напрямки навчання включають набуття та систематизацію знань про вікові фізіологічні особливості дітей, розвиток навичок клінічного обстеження, діагностики та комунікації з пацієнтом та його родиною, а також моніторинг, інтерпретацію лабораторних та функціональних даних, дотримання принципів безпеки, етики та інформованої згоди.

Мета. Визначення ролі знань з клінічної фізіології дитячого віку в процесі формування медичних компетентностей студентів.

Матеріали та методи. Дослідження було проведено з використанням системного аналізу та бібліосемантичного методу.

Етика дослідження. Дослідження проведено без участі пацієнтів, тому не потребувало схвалення етичною комісією.

Результати. Під час роботи було обґрунтовано необхідність курсу «Клінічна фізіологія дитини» для формування медичних компетенцій у майбутніх лікарів (галузь знань 22 «Охорона здоров'я», спеціальність 228 «Педіатрія»). Цей курс впроваджено в освітній процес на кафедрі фізіології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, м. Київ. Програма дисципліни була складена як освітній компонент другого року навчання відповідно до робочого навчального плану підготовки фахівців магістерського рівня вищої медичної освіти. Метою даного курсу є забезпечення академічної підготовки з фундаментальних дисциплін для подальшого опанування клінічних наук та підготовку випускників до професійної діяльності лікаря-педіатра на відповідній первинній посаді шляхом набуття загальних та спеціальних компетентностей.

Висновки. Клінічна фізіологія дитячого віку допомагає студентам визначити вікові особливості фізіології та адаптаційних механізмів, що є важливим для ранньої діагностики, моніторингу та профілактики захворювань у дітей. Завдяки впровадженню сучасних освітніх технологій та новітніх досягнень у практику викладання вибіркових курсів, а саме «Клінічна фізіологія дитини», як вибіркового компоненту навчання, можливо вдосконалити медичні компетенції студентів, майбутніх лікарів-педіатрів.

Ключові слова: питання викладання, лікар-педіатр, методика викладання, академічна підготовка.

Вимоги до оформлення рукописів наукових статей журналів Харківського національного медичного університету

2026-03-31T19:16:12+03:00