Уроки глобальної пандемії COVID-19 у зв’язку з якістю навчання

2024-04-26T16:05:43+03:00

In press

Нещодавня глобальна пандемія коронавірусної інфекції має значні медико-соціальні наслідки. Неврологічні та психологічні порушення людей, що перехворіли на COVID-19, погіршують результати навчання здобувачів вищої освіти. Метою роботи було провести порівняння розповсюдженості та оцінити симптоми постковідного синдрому за літературними даними та виявити його вплив на якість навчання за результатами анкетування здобувачів вищої освіти старших курсів. Опитані 200 здобувачів освіти: по 100 з Полтавського державного медичного університету та Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Ознаками впливу хвороби на нервову систему були: головний біль, погіршення пам’яті, інсомнія, тривожність, немотивована слабкість, надмірна втомлюваність. Після перенесеного захворювання здобувачі освіти відзначали збільшення часу на виконання навчальних завдань, погіршення пам’яті, порушення сну та важке засинання. Зроблено висновок, що низька та помірна фізична активність здобувачів освіти може бути тригером посилення симптомів постковідного синдрому. Надані рекомендації щодо реабілітації та зміни способу життя задля покращення якості навчального процесу.

Ключові слова: здобувачі вищої освіти, постковідний синдром, тривалий COVID-19, синдром дальнобійника.

Мультидисциплінарний підхід до лікування дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння в Україні

2024-04-26T07:22:39+03:00

In press

У дітей з вродженими незрощеннями губи та піднебіння (ВНГП) розвивається складний комплекс анатомо-функціональних і естетичних порушень. Лікувально-діагностичні заходи потребують мультидиcциплінарного підходу. Головне завдання ортодонтичного супроводу на етапах первинних хірургічних втручань – запобігання ортогнатичної хірургічної корекції в майбутньому, шляхом оптимізації вибору та тактики ортодонтичного лікування в межах заходів комплексної реабілітації. Мета роботи були обґрунтування, апробація та впровадження у клінічну практику комплексу лікувально-діагностичних заходів, спрямованих на реабілітацію дітей із ВНГП. Підтверджено, що забезпечення необхідних умов для ссання створює оптимальні умови для проведення хірургічного втручання на губі та піднебінні. Тактика ортодонтичного лікування залежала від періоду розвитку зубощелепного апарату, віку, виду незрощення, етапності, термінів проведення та об’єму хірургічних втручань, якості та методів операції, вираженості деформацій, психоемоційного стану дитини, факторів комунікації батьків та пацієнта з лікарем, соціально-економічних складових. Для лікування зубощелепних деформацій у більшості в період змінного прикусу використано знімні та незнімні ортодонтичні апарати. Окремим напрямком реабілітації були профілактика та лікування захворювань твердих тканин зубів і тканин періодонту. Логопсихологічний супровід починався з 2–3 місяців. Запропонований в практику комплекс лікувально-діагностичних заходів, визначених у часі, термінах, послідовності та обсязі, спрямованих на реабілітацію дітей із ВНГП, дозволив отримати у 87,6 % дітей позитивні анатомічні, функціональні та естетичні результати.

Ключові слова: лікувально-діагностичні заходи, ортодонтичне лікування, логопсихологічний супровід, алгоритм реабілітації.

Медицина сьогодні і завтра

Уроки глобальної пандемії COVID-19 у зв’язку з якістю навчання

Мультидисциплінарний підхід до лікування дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння в Україні