TY - JOUR AU - Ольга Вячеславівна Петюніна PY - 2020/02/03 Y2 - 2024/03/29 TI - Роль макрофагінгібуючого фактора у прогнозуванні ремоделювання лівого шлуночка у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST JF - Медицина сьогодні і завтра JA - МСЗ VL - 81 IS - 4 SE - Терапія DO - UR - https://msz.knmu.edu.ua/article/view/338 AB - Вивчали роль макрофагінгібуючого фактора у прогнозуванні розвитку несприятливого післяінфарктного ремоделювання у 73 хворих з підтвердженим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) та успішним відновленням кровотоку (TIMI-III) у середньому віці (58,37±10,34) року. Вивчали клініко-анамнестичні й біохімічні показники. Рівень макрофагінгібуючого фактора в сироватці крові досліджували імуноферментним методом. Усіх пацієнтів розподілили за медіанним рівнем макрофагінгібуючого фактора на дві групи: перша – 36 хворих із низьким або помірним рівнем (≤2582,80 нг/мл), друга – 37 пацієнтів із високим рівнем цитокіну (>2582,80 нг/мл). Контрольна група – 20 практично здорових осіб. Через 6 місяців спостереження пацієнтів запрошували на повторне обстеження. Несприятливим ремоделюванням лівого шлуночка вважали збільшення його кінцево-діастолічного об’єму більш ніж на 10 %. У пацієнтів зі STEMI спостерігали статистично значуще підвищення медіанного рівня макрофагінгібуючого фактора відносно контролю (2582,80 [1308,40–4122,20] та 573,75 [397,80–1016,75] нг/мл відповідно, p<0,001), що свідчить про активацію утворення макрофагінгібуючого фактора внаслідок індексної події. Виявлено позитивну кореляцію між рівнями макрофагінгібуючого фактора та тропоніну І (r=0,33; p=0,045), кількістю лейкоцитів крові (r=0,36; p=0,039). За допомогою ROC-аналізу виявлено cut-off рівень макрофагінгібуючого фактора ≥2644,5 нг/мл (площа під кривою – 0,736, чутливість – 72,7 % та специфічність – 81,8 %; 95 % довірчий інтервал – 0,515–0,956, p=0,0362), за яким відокремлено пацієнтів, у котрих буде розвиватись несприятливе ремоделювання лівого шлуночка через 6 місяців спостереження, що може впливати на перебіг захворювання та прогноз. Позитивна кореляція між рівнями макрофагінгібуючого фактора та тропоніну І і кількістю лейкоцитів крові підтверджує його участь у процесах запалення й некрозу. Рівень макрофагінгібуючого фактора можна використовувати для прогнозування несприятливого ремоделювання лівого шлуночка через 6 місяців спостереження після STEMI. ER -